Річний звіт 2019

Вже очевидно, наскільки непростим буде 2020 рік. Не лише для культурної дипломатії, а й для багатьох інших сфер. Це рік корона-викликів, але разом з тим — і рік нових можливостей. Можливостей для України посилювати свої міжнародні позиції. Зокрема, у сфері культурної дипломатії.

Нині важливо як ніколи, аби за кордоном формувався сучасний і позитивний образ нашої держави, аби наша культура інституційно інтегрувалася у світову культурну індустрію. Український інститут незамінний для цього завдання. Нам потрібно показати світові креативну, прогресивну, інноваційну Україну. Країну, яка здатна дивувати. Країну, яка є невід'ємною частиною європейського культурного простору, культурної мозаїки Європи. Нам потрібно показати Україні, що її культуру цінують і хочуть бачити та чути у світі.

Світова коронавірусна криза змінює й обличчя дипломатії. Методи класичної дипломатії змушені поступатися місцем експериментам та несподіваним творчим рішенням.

Особисті зустрічі та візити неможливі. Відтак діджиталізація та модернізація перестали бути модними словечками. Вони стали єдиним засобом подальшого розвитку.
Саме тому ми в МЗС посилюємо напрям цифрової дипломатії як важливу складову публічної дипломатії.

Закриття кордонів не повинне стояти на заваді для знайомства з Україною. Насправді, завдяки віртуалізації ми можемо стати ще ближчими світу. Коли Україна буде на відстані двох-трьох кліків, а не двох-трьох (чи більше) годин перельоту. Переконаний, Український інститут виступить нашим надійним партнером у досягненні цієї мети.

Я бажаю Українському інституту наснаги та успіхів у продовженні їхньої важливої місії, попри всі виклики та перешкоди на шляху. Найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити його. Давайте будемо і надалі створювати майбутнє української культури разом.

2019 став першим повним роком діяльності Українського інституту. Тривалий час Україна спостерігала за досвідом культурної дипломатії інших країн і нарешті заснувала власну інституцію, покликану налагоджувати діалог і спільність зі світом через свій гуманітарний потенціал. До створення Інституту долучились чимало фахівців та експертів, які окреслили амбітні рамки нашого мандату.

Розпочавши цей рік з десятком людей у команді,
в лещатах бюрократичних обмежень, але з безліччю ідей і задумів, ми завершили його майже з сотнею проєктів у 12 країнах, вчетверо більшою командою і далекосяжними планами. Значна частина цієї роботи була невидимою і копіткою, але необхідною для старту і подальших кроків нової державної установи.

Культурна дипломатія — відносно нова практика для української держави. Тому одна з наших задач — наповнити її виразним змістом, віднайти правильні слова і дії, аби Україна поставала для світу не як failed state чи «біла пляма» на мапі Європи, а як спроможний і суверенний партнер. Годі вигадати для цього універсальнішу мову, аніж мова культури. Навряд чи хтось зможе говорити про Україну переконливіше, ніж митці, інтелектуали, науковці, активісти, закордонні друзі — усі ті, хто формують сучасне і розмаїте обличчя нашої країни.

Основа наших проєктів і програм — співпраця між людьми та інституціями, бо саме на них заснована світова культурна взаємодія. Наодинці можна зробити незрівнянно менше, аніж у партнерстві з однодумцями.

Це ще один виклик для української культурної дипломатії: мислити широко, вміти працювати на спільний, системний результат.

Я радію, що маю змогу працювати в команді мрії. Серед нас люди багатьох професій, з різним досвідом і вподобаннями. Непересічні й талановиті. Для кожного з нас ця робота — велика відповідальність і стимул ставати кращими. Дякую колегам за цей непростий, але незабутній рік.

Хочу також подякувати членам Наглядової ради за їхню допомогу, поради і всебічну підтримку у становленні Інституту, колегам у Міністерстві закордонних справ і закордонних дипломатичних установах, друзям в українських культурних інституціях, учасникам проєктів, партнерам, симпатикам і конструктивним критикам.

P.S. Ми готували цей звіт у складний для України і світу час, що змушує переосмислювати те, як може працювати культурна дипломатія. Сподіваюсь, що фундамент, закладений нами у 2018 і 2019 роках, витримає це безпрецедентне випробування на міцність.

З часу отримання незалежності ми усі багато говорили про те, чи знають Україну у світі і якою її знають, як ми самі презентуємо себе за межами наших кордонів в інформаційному полі й у співпраці з партнерами. Було багато критики позиціонування нашої держави як не виразного геополітичного гравця, як країни суцільних «катастроф», були закиди щодо відсутності стратегії просування проєктів, які б захопили і здивували світ. Ми багато говорили і, нарешті, через двадцять шість років зробили: створили Український інститут, основним завдан­­­ням якого є показати справжню сучасну Україну — суб'єктну, молоду, модерну, інтелектуальну, інноваційну і живу.

2019 року відбувся інформаційний прорив України у Європі через Двосторонній рік культури Україна-Австрія, який значною мірою курувала команда Українського інституту. Про нас говорили і писали найбільші та найпотужніші медіа Австрії; нашими партнерами були найсолідніші дослідницькі центри, музеї та оркестри світового значення, престижн фестивалі, а також митці та інтелектуали_­. Завдяки Українському інституту наш культурний десант інтегрувався у професійні платформи та мережі не тільки Австрії, а й цілої Центральної і Західної Європи. Саме така колаборація є одним зі стратегічних напрямів роботи Українського інституту, і така стратегія дає плоди.

Україна почала потрапляти на міжнародні культурні радари як рівноправний партнер з виразним вектором розвитку, визначеними пріоритетами, як потуга вільних і відважних митців, вдумливих інтелектуалів, як держава, що може запропонувати світу унікальні спроможності не лише виживання, але й розвитку, незважаючи на знекровлення у часі війни з Росією.

Я мала честь бути головою Наглядової ради Українського інституту з початку його становлення (2018-2019 р.р.) і завдяки експертності членів Наглядової ради, співпраці з МЗС, команді Українського інституту та блискучим українським митцям нам вдалося створити й зафіксувати найбільший капітал Інституту — надійну репутацію в Україні та за кордоном.

Репутація держави базується на репутації її людей та інституцій, на здатності до співдії та персональній відповідальності. Сподіваюся, що звіт про діяльність Українського інституту за 2019 рік стане прикладом для всієї сфери публічного адміністрування, як у складних і мінливих часах повинні працювати державні інституції – прозоро, гнучко, відповідально і глобально.

За результатами консультацій зі стейкхолдерами та Міністерством закордонних справ, у 2019 році було вирішено розпочати роботу Інституту в таких країнах: Австрія, Польща, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Литва, Великобританія, США, Нідерланди та Чехія.

Проаналізувавши запити від сектору культури України, врахувавши стан і динаміку культурних процесів в Україні та за кордоном, вивчивши досвід інститутів культурної дипломатії Великобританії, Німеччини, Франції, США, Чехії, Литви та Іспанії, команда визначила пріоритетні сектори культури, з яких ми розпочали свою роботу: музика, кіно, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, література. Не лишились поза увагою комунікаційні та кроссекторальні проєкти як такі, що залучають ширші аудиторії та підсилюють медійне охоплення Інституту.

Важливою задачею 2019 року було тестування різних форматів проєктної діяльності. Досвід першого, «пілотного року допоміг нам краще зрозуміти дієвість та ефективність цих форматів, а також межі можливостей для української державної установи. Ми також запустили перші довгострокові програми, які з часом дозволять наростити видимість української культури за кордоном, посилити її інтегрованість у міжнародне середовище, зробити культурну дипломатію сталішою та системнішою.

Першими з таких стали програма мистецьких резиденцій «Екстер» та програма створення україномовних аудіогідів у музеях світу «Audible to U». Окрім цього, ми доклали чимало зусиль, аби започаткувати інституційні партнерства за кордоном, сформувати довіру до української інституції культурної дипломатії та закласти фундамент для майбутніх проєктів і програм.

Найбільшою за масштабом програмою для нас став Двосторонній рік культури Україна-Австрія, проголошений у 2018 році керівництвом обох держав. Упродовж Року Інституту вдалось реалізувати 39 заходів у 5 містах Австрії.

Попри значну увагу до Австрії, Інститут започаткував співпрацю з важливими інституціями і майданчиками в інших країнах, зокрема Французькою сінематекою, міжнародними кіно-, театральними і мистецькими фестивалями; організував кілька ознайомчих і експертних візитів до України, а також підтримав проєкти генерального консульства України в Мюнхені і консульства України у Гданську. Ці зв'язки, знайомства і робочі контакти допоможуть і надалі розширювати мережу партнерів Інституту в Україні і за кордном.

Ірина Прокоф'єва, керівниця програмного відділу