Серія заходів до 35-ї річниці
Чорнобильської трагедії на полях Генеральної Асамблеї ООН
Постійне представництво України при ООН у Нью-Йорку та Український інститут провели серію заходів до 35-х роковин Чорнобильської трагедії у штаб-квартирі ООН
Мета заходів – нагадати про міжнародну солідарність та спільні зусилля людства щодо подолання наслідків глобальних катастроф, а також наголосити на сучасних ризиках, які несуть в собі дезінформація та замовчування правди.

Події організували Український інститут та Постійне представництво України при ООН за підтримки Міністерства закордонних справ України. Організаційний партнер виставки – громадська організація Razom for Ukraine.
Фотовиставка в штаб-квартирі ООН
Chornobyl 35: Contemporary History of a Historical Disaster
9 квітня 2021 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відкрилася фотовиставка, присвячена роковинам Чорнобильської трагедії.
Представники іноземних делегацій протягом тижня мали змогу побачити архівні фото та матеріали, що розповідають не лише про найбільшу техногенну катастрофу людства, а й про роль брехні та спотворення інформації у великих масштабах радянським режимом, що й спричинило Чорнобильську трагедію та збільшило її наслідки.

Фотографії та документи розповідають про помилки радянського керівництва, викривають інформаційну пропаганду, описують трагічні долі людей, які намагалися зупинити трагедію. Експозиція розділена на три блоки. Перший розповідає про масштаби катастрофи, про міжнародну співучасть у подоланні наслідків трагедії, адже Чорнобиль став не лише проблемою України, це виклик для всього світу. Другий блок викриває інформаційну пропаганду та намагання радянської влади замовчати трагедію. Третя частина виставки — наша сучасність.

Архівні матеріали та фото для виставки надали Національний музей «Чорнобиль», Державний кінофотофоноархів ім. Пшеничного, Державне агентство розвитку туризму та Державне агентство України з управління зоною відчуження.
Про виставку
Chornobyl 35: Contemporary History of a Historical Disaster
ФОТОВИСТАВКА В ШТАБ-КВАРТИРІ ООН
Із Чорнобилем пов'язують найбільшу екологічну катастрофу, що сталася у Європі наприкінці ХХ століття. Чорнобиль став символом багатьох речей. Після трагедії, яку не можна було замовчувати, відбулися зміни у інформаційній політиці та культурі Радянського Союзу, а згодом він став передвісником суспільних змін, що призвели до зрушень у політиці. На думку історика Сергія Плохія, Чорнобиль зіграв значущу роль у розпаді СРСР: "Чорнобиль і гласність – тотожні. Я не кажу, що без Чорнобиля не було б гласності, але вона відбулась у свій час і спосіб саме через Чорнобиль. Вона викрила культуру таємності, і приголомшила всіх". Безумовно, існує багато символів розпаду радянської системи, але Чорнобиль — найяскравіший з них, "трагічна емблема" сучасності.

Чорнобиль і нині продовжує жахати масштабністю катастрофи. У численних літературних та художніх проєктах Чорнобильську трагедію часто порівнювали із Апокаліпсисом або ж з невидимою війною, яка виступає проти людства. У таких текстах біблейські мотиви часто суміщалися з уявленнями людей про те, яким буде майбутнє після катастроф. Для багатьох людей, які жили поряд з ЧАЕС, Чорнобиль не є метафорою та символом. Трагедія стала частиною їхніх біографій та зруйнованих життів, фізичною неможливістю доторкнутися до близької людини, попрощатися з ними чи з рідною домівкою. Страх та переживання за рідних посилювався ще й незнанням того що сталося насправді.
Сергій Плохій казав, що Чорнобиль — це не лише історія, це світ, у якому ми живемо сьогодні. Ми залежні від атомної енергетики, кліматичних змін та повинні думати про безпеку. 35 років потому ми дивимось на Чорнобиль з різних позицій. До подолання наслідків Чорнобиля доклали зусиль всі країни і тепер Чорнобиль більше не жахає своїми апокаліптичними образами. Суспільства звикли жити зі змінами, що сталися, і уважно споглядають за тим, як справляється з наслідками катастрофи саме навколишнє середовище, розуміючи, що у тому майбутньому, що настало, люди та земля мають йти пліч-о-пліч.

На цій виставці представлено документальні свідчення про Чорнобильську катастрофу — від найпершого дня та руйнування реактора до сьогоднішнього часу та оновлення природи. Фотографії та документи розповідають про помилки радянського керівництва, викривають інформаційну пропаганду, описують трагічні долі людей, які намагалися зупинити трагедію. Експозиція розділена на три блоки. Перший розповідає про масштаби катастрофи, про міжнародну співучасть у подоланні наслідків трагедії, адже Чорнобиль став не лише проблемою України, це виклик для всього світу. Другий блок викриває інформаційну пропаганду та намагання радянської влади замовчаити трагедію. Третя частина виставки — наша сучасність. Чорнобиль сьогодні вражає своєю жагою до життя: тваринний та рослинний світ тут знаходять нові сили та місце для розвитку. Місце набуло великого туристичного потенціалу; люди прагнуть бачити відновлення землі та її можливості — такі як альтернативну енергетику. У обраних знімках та матеріалах наданих Національним музеєм "Чорнобиль", Державним кінофотоархівом ім. Пшеничного, Державною агенцією з туризму, фотографами Ярославом Ємельяненком та Олександром Сиротою історія Чорнобилю постає як історія подолання трагедії: від боротьби з дезінформацією до сучасної історії про відновлення та безпеку.
Онлайн-дискусія
Chornobyl 35 Years After: Lessons to be Learned Anew
26 квітня відбулася онлайн-дискусія, присвячена 35-им роковинам Чорнобильської катастрофи. Спікери говорили про роль брехні та спотворення інформації радянським режимом, що спричинило Чорнобильську трагедію та збільшило її наслідки.

Подія відбулася на полях ООН перед спеціальним комеморативним засіданням Генеральної Асамблеї ООН, присвяченим 35-м роковинам Чорнобильської катастрофи.
    Учасники дискусії
    Сергій Кислиця, постійний представник України при ООН
    Сергій Плохій, український та американський історик, професор української історії у Гарвардському університеті, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету
    Ольга Бертельсен, історикиня, професорка, викладає на кафедрі історії розвідки та міжнародних відносин у Коледжі безпеки та розвідки Ембрі-Ріддл (США)
    Модерував дискусію Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту
    Ключові тези спікерів
    «Чорнобильська трагедія дала міжнародній спільноті важливий урок і змушує ретельніше зважати на ризики ядерної енергії. Ніколи раніше світ не стикався з катастрофою такої потужності. Вона змінила життя цілих поколінь і вплинула на навколишнє середовище. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи стало визначним прикладом міжнародної солідарності. Поряд із історією мужності та глобальної єдності Чорнобиль став історією спроб дезінформації. Ми вважаємо, що на тлі сьогоднішніх проблем в інформаційній сфері —це потужне нагадування про те, що дезінформація, як і радіація, є невидимим убивцею».
    Сергій Кислиця
    постійний представник України при ООН
    «Жодна компанія у світі, що має ядерні реактори, жоден уряд країн, на території якої є АЕС, навіть зараз не готові відкривати населенню надто багато інформації про те, як працює ядерна енергія, тим паче, коли мова йде про аварії. Однак Радянський Союз перевершив усіх, віддавши повний контроль інформацією центральному уряду і комуністичній партії. У підсумку, спроба приховати правду про Чорнобиль призвела до масової мобілізації в колишніх республіках СРСР, яка й стала основою для рухів за незалежність у низці країн, зокрема в Україні».
    Сергій Плохій
    український та американський історик, професор української історії у Гарвардському університеті, директор Ukrainian Research Institute, Harvard University
    «Зараз вже не є таємницею те, що у відчайдушних спробах зберегти своє обличчя, радянська влади була готова на будь-які людські жертви, аби лише приховати масштаби трагедії і кількість жертв, які померли від радіації. Як ми знаємо, інформацію про Чорнобиль миттєво засекретили. Однак, такий підхід не був чимось новим для СРСР, який із самого початку проводив операції, що вводили в оману. У 1950х такі операції отримали назву "активні заходи". Дезінформація була звичною тактикою, щоб приховати чи затьмарити правду про помилки радянської системи».
    Ольга Бертельсен
    історикиня, професорка, викладає на кафедрі історії розвідки та міжнародних відносин у Коледжі безпеки та розвідки Ембрі-Ріддл (США)