Київ – Європейська столиця культури і миру 2022

Український інститут закликає Європейську Раду надати Києву
статус Європейської столиці культури і миру 2022

24 лютого 2022 року Росія розпочала жорстоке й абсолютно невиправдане вторгнення в Україну, мирну і суверенну європейську державу. За шість тижнів війни Росія вбила та закатувала тисячі мирних жителів, продовжує бомбити українські міста, вчиняти воєнні злочини, знищувати культурну та архітектурну спадщину України.

У зв’язку з цим Український інститут, державна інституція культурної дипломатії України, приєднується до заклику культурних дієвців з усієї Європи про надання столиці України Києву символічного статусу Європейської столиці культури і миру 2022. Такий жест міг би підкреслити повноправне членство України в європейській сім’ї, засвідчити намір Європейського Союзу до поглиблення культурних відносин з Україною та підтримку територіального й культурного суверенітету України. 

«Культурна столиця Європи» – один із найвідоміших і найуспішніших інструментів культурної політики ЄС, започаткований у 1985 році для відзначення культурного багатства та розмаїття Європи. Щороку Європейська Рада надає цей статус 2-3 містам ЄС, які упродовж року впроваджують широку програму культурних подій. Звання Культурної столиці Європи дозволяє місту популяризувати себе в інших країнах ЄС, привабити інвестиції, розбудувати культурну інфраструктуру і розвинути туристичний потенціал.

Сьогодні цей інструмент може стати знаком солідарності з усіма українцями, зокрема культурними дієвцями й інституціями. Попри загрози і випробування війни, культурний сектор України прагне розвитку зв’язків і партнерств з європейськими колегами, які продемонстрували безпрецедентну єдність і підтримку України.

Лист щодо надання Києву символічного статусу Європейської столиці культури і миру 2022 переданий Українським інститутом голові Європейської Ради Шарлю Мішелю. Відповідний заклик підписали понад 2000 представників культури, науки та громадянського суспільства з усієї Європи. Підписанти закликають ухвалити відповідне рішення якомога швидше, позапланово та незалежно від звичайної процедури розгляду заявок на звання «Культурної столиці Європи».

Петиція щодо надання Києву статусу Європейської столиці культури і миру 2022 залишається відкритим для підписання на сайті change.org 

Ініціатори заклику:

  • Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту, Київ/Україна
  • Д-р Крістіна Маріон Якобсен і Соня Анне Ланг, культурологині, Берлін/Німеччина

Серед підписантів:

– Олеся Хромейчук, історикиня і директорка Українського Інституту Лондона, Велика Британія

– Катя Петровська, письменниця, Німеччина/Україна

– Івор Стодольський і Маріта Муукконен, співзасновники та співдиректори Artists at Risk

– Андре Вілкенс, директор Європейської культурної фундації, Амстердам, Нідерланди

– Проф. д-р. Андрій Портнов, професор історії України Європейського університету Віадріна, Німеччина

– Олена Одинока, начальниця відділу міжнародної співпраці Українського інституту книги, Україна

– Доктор Хеннінг Мор, організація Kulturpolitische Gesellschaft e.V., Німеччина

– Вікторія Грівіна, культурологиня, Харків, Україна

– Д-р Уіллем Блекер, доцент кафедри порівняльної східноєвропейської культури Школи слов’янських та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона, Велика Британія

– Ребекка Хармс, меценатка Kyjiwer Gespräche (Київський діалог), колишня депутатка Європейського парламенту, Німеччина 

– Саша Вальц, хореограф, Німеччина

– Єва Менассе, письменниця, Австрія

– Проф. д-р. Бенно Верлен, Кафедра ЮНЕСКО з глобального розуміння сталого розвитку, Єнський університет Фрідріха Шиллера, Німеччина

– Ульріх Деппендорф, колишній головний редактор ARD-Hauptstadtstudio, Німеччина

– Доктор Фрідерік Ландау-Доннеллі, Доцент кафедри географії культури, Університет Неймегена, Нідерланди

– Д-р Ханно Леві, директор Єврейського музею Хоенемс, Австрія

– Вікторія Вітренко, українська співачка, диригентка та культурна менеджерка, Україна

– Роберт Менассе, автор, Відень, Австрія

– Проф. д-р Юліус Шопс, голова ради директорів, Фонд Мозеса Мендельсона, Німеччина

– Ярослав Мінкін, культурний менеджер та голова правління Молодіжної організації STAN, Україна

– Проф. д-р Рейнхольд Лайнфельден, Вільний університет Берліна, Німеччина

– Тахір Делла, Ініціатива Black People in Germany/ISD Bund e.V., Німеччина

– Даніель Деппе, співкерівник програми Polis180 e.V. «Міжнародні культурні відносини», Німеччина

– Проф. д-р Міха Брумлік, Центр єврейських досліджень Сельми Штерн Берлін-Бранденбург, Німеччина

– Марк Гегенфуртнер, голова департаменту культури столиці штату Штутгарта, Німеччина

– Андре Бюкер, театральний режисер, Театр Аугсбург, Німеччина

– Проф. д-р Крістіна фон Браун, Центр єврейських досліджень Сельми Штерн Берлін-Бранденбург, Німеччина

– Тетяна Лопащук, керівник проекту Kyjiwer Gespräche (Київський діалог), Україна

– Проф. д-р Сьюзан Нейман, філософ і директор Форуму Ейнштейна, Німеччина

– Матіас Ліліенталь, драматург і куратор, Берлін, Німеччина

– Юлія Пагель, генеральна секретарка NEMO, Мережа європейських музейних асоціацій, Німеччина

– Йохен Сандіг, художній керівник Берлін/Людвігсбург, Німеччина

– Карстен Зіберт, канцлер і генеральний директор Barenboim-Said Akademie, Німеччина

– Проф. д-р Свеня Гольтерманн, історикиня, Цюрихський університет, Швейцарія

– Ахім Коннеке, радник з питань культури міста Вюрцбург, правління Kulturpolitische Gesellschaft e.V., Німеччина 

– Альберт Дрюс, Evangelische Akademie Loccum, Німеччина 

– Петер Грабовський, Der Kulturpolitische Reporter, Німеччина

– Д-р Клаус-Юрген Шерер, політолог, редактор, Німеччина

– Фолькер Норбісрат, радник з культурної політики, Німеччина

– Д-р Міхаель Блюм, релігієзнавець та політолог, Німеччина

– Ноткер Швейкхардт, політик, Берлін, Німеччина

– Анетта Кахане, Amadeu Antonio Stiftung, Німеччина

– Доктор Каспар Баттегей, літературознавець і культуролог, Базель, Швейцарія

– Роберт Проссер, автор, Австрія

– Надін Зайду, Координаційний офіс культури пам’яті столиці штату Штутгарт, Німеччина

– Марк Грандмонтань, радник з питань культури, Австрія

– Ensemble Netzwerk e.V., Керівний комітет, Німеччина

– Проф. Крістіан Хьоппнер, президент Deutscher Tonkünstlerverband, Німеччина

– Саша Сулімма, andcompany&Co, Німеччина

– Маріта Хюбінгер, Редакція ZDF/ARTE, Німеччина

– Уве Вагнер, керівник відділу культури міста Герстгофен, Німеччина

– Том Вольтер, член правління Німецької незалежної асоціації виконавчого мистецтва, художній керівник WUK Theater Quartier, Галле, Німеччина

– Жасмін Фогель, Kulturforum Witten, Німеччина

– Андреас Монтаг, письменник, член Німецького ПЕН, журналіст, Німеччина

– Йохен Брюль, голова компанії Tafel Deutschland e.V., Німеччина

– Крістоф Кнох, член правління Stiftung Zukunft Berlin, Німеччина

– Проф. д-р Рене Блох, Інститут єврейських студій Бернського університету, Швейцарія

– Д-р Мара Рут Весемюллер, співкерівниця програми Polis180 e.V. «Міжнародні культурні відносини», Німеччина

– Хельге-Бйорн Майєр, менеджмент, Німецька незалежна асоціація виконавчого мистецтва, Німеччина

– Проф. д-р Ханс-Йоахім Вагнер, керівник Stabsstelle Ehemaliges Reichsparteitagsgelände, Штадт Нюрнберг, Німеччина

– Д-р Гвідо Броклінг, Берлінський офіс Інституту медіаосвіти JFF, Німеччина

– Стефан Вегнер, партнер і керуючий директор Scholz & Friends, Німеччина

– Д-р Маттіас Хенкель, Нойкельн, Німеччина