Старовинна будівля, зведена в історичному районі Харкова ще на початку ХХ століття, в якій понад сотню років навчалися покоління українців.
Школа №7 розташована «на Заїківці» — в одному з історичних районів Харкова. Її історія почалася ще наприкінці 1883 року, коли місто активно розвивалося. Саме цього року Міська дума відкрила збір коштів для зведення будівлі початкової та середньої школи.
У 1900 році міська управа нарешті купує у відомого на той час харківського землевласника Андрія Квітки три суміжні ділянки загальною площею 4550 м². А ще за 6 років, у період із 1906 по 1907 роки, управа зводить навчальний корпус за проєктом Бориса Корнієнка, який тоді був міським архітектором Харкова.
У будівлі засновують одразу чотири училища, які 1914 року увійшли до складу так званого 4-го складного міського училища імені Костянтина Ушинського. Тут викладали не лише основні дисципліни, а й столярне ремесло. Того ж таки 1914 року до будівлі додають ще один поверх, який спроєктував інший харківський архітектор — Олексій Линник.
Так споруда набуває сучасного вигляду. А з 1949 року отримує й сучасну назву — стає середньою загальноосвітньою школою №7. Заклад працював до початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну наприкінці зими 2022 року. Тоді вибухи російських бомб та артилерійські черги заглушили голоси школярів.
Унаслідок обстрілів 14 та 27 березня були пошкоджені фасади та вікна старовинної будівлі, у якій навчалися покоління українців. У цих стінах вони дружили, закохувалися, розчаровувалися, здобували свої перші перемоги та життєві уроки.
Утім те, що довгі роки берегло пам’ять про найщасливіші дитячі роки, відтепер саме може стати спогадом.
Національний літературно-меморіальний музей українського філософа й поета (будівля XVIII ст.).
Центральна площа Харкова, де знаходяться найважливіші адміністративні установи міста. Займає шосте місце за величиною в Європі.
Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, заснований 1804 року, є одним із найстаріших закладів вищої освіти не лише в Україні, а й у Східній Європі.
190-річна пам’ятка архітектури в класицистичному стилі, зведена 1832 року, яка була маєтком харківських чиновників і стала яскравою ілюстрацією життя харків’ян ХІХ століття.
Зведений зусиллями студентів, викладачів та співробітників Харківського політехнічного інституту з 1985 по 1991 роки, спорткомплекс став майданчиком для занять понад 30 видами спорту, базою олімпійської підготовки та єдиною спортивною спорудою в Україні, яка отримала Державну премію в галузі архітектури.
Будівля початку ХХ століття у стилі еклектики, в якій з моменту зведення до 1920-х розміщувалась жіноча гімназія.
Церква у найбільшому житловому районі Харкова – Салтівка. Архітектура споруди, зведеної 2013 року до Дня Незалежності України, перегукується з традиціями українського бароко.
Один з найбільших художніх музеїв України, колекція якого є однією з найбільш старих та цінних за складом мистецьких зібрань в Україні.
Один із найстаріших музичних театрів і перший стаціонарний оперний театр України, історія якого почалася ще у XVIII столітті.
Головний центр по забезпеченню точності вимірювань в Україні з більш ніж столітньою історією.
Колишній Будинок судових установ, побудований у кращих традиціях неоренесансу. Його композиція нагадувала італійські палаццо, а зовнішній вигляд будівлі вирізнявся вишуканим декором.
Незвичайна будівля початку 20 століття, зведена в стилях модерн і неокласицизм. Є частиною архітектурного ансамблю площі Конституції в Харкові.
1940 року за розпорядженням радянської влади тут розстріляли 3809 полонених польських офіцерів та 500 мирних польських громадян.
Найстаріша площа міста. З XVIII до початку XX століть це місце стало культурним центром міста.
Цей будинок став домом для українських письменників і художників у 1928 році. Радянська влада побудувала його для української інтелігенції, але незабаром це місце виявилося пасткою.
Меморіальний комплекс жертвам Голокосту (пам’ятник менори 2002 р.).
Собор є найдавнішим православним храмом Харкова.
Мурована церква, збудована на місці дерев’яного храму. Перша згадка про цю будівлю датується 1691 роком.
Пам’ятка архітектури, побудована в 1884–1886 рр.. Понад 130 років будівля допомагала рятувати місто та його мешканців від пожеж.