Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр
м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр

Будівля колишнього кінотеатру клубу хіміків, зведена в середині ХХ століття, що стала домівкою для Луганського драмтеатру. Історія цього театру розпочинається на початку Другої світової війни. У 2014 році театр евакуювався з окупованого Луганська.

Місцезнаходження:
м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.
Офіційний статус:
Не перебуває на обліку
Тип:
Театр
Побудований:
1960-ті роки
Дата знищення:
22.06.2022
Зброя:
Артилерія
Історія

До 22 червня, 2022. Фото: ukrlugteatr.com

Історія Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру починається в непрості часи — на початку Другої світової війни. У 1941 році створюється Харківський український драматичний театр, який мав обслуговувати шпиталі та військові частини. А тому перші вистави ставили не на сцені, а в підводних човнах, у госпіталях, на аеродромах Північного Кавказу, Закавказзя й Чорноморського флоту.

1944 року після звільнення України від німецько-нацистських окупантів театр приїжджає до Ворошиловграда, як тоді називався Луганськ. Проте всі придатні для виступів сцени міста були зруйновані, тому вистави ставилися у відновлених шахтах, на будівельних майданчиках, у полях під час посівних кампаній по всій території області.

Тільки восени 1945 року Луганський драмтеатр урешті відкриває свій перший сезон видатними українськими виставами «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького та «Украденим щастям» Івана Франка. Протягом років репертуар театру поповнювався драматичними творами авторства українських класиків: Івана Карпенка-Карого, Григорія Квітки-Основ’яненка, Михайла Старицького, Семена Гулака-Артемовського, Івана Котляревського, Тараса Шевченка. 

1962 року радянська влада вирішила об’єднати український драмтеатр із російським, що вкрай негативно вплинуло на перший. Колектив українського театру був практично розформований і тільки з наступного року починає воз’єднуватися. Так два театри співіснували аж до 1990 року. За цей час репертуар українського драмтеатру поповнився сучасними п’єсами українських авторів, а також європейською класикою, що належить перу Вільяма Шекспіра, Мольєра та інших митців.

На початку 2000-х років Луганський драматичний театр проводив 300 вистав щороку та збирав у своїх стінах понад 75 тисяч глядачів. Тільки перед початком свого 59-го сезону він нарешті отримав власний дім у реконструйованому Палаці будівельників у Луганську. 

Після 22 червня, 2022. Фото: suspilne.media

Проте в 2014 році театр був змушений покинути це місце через збройний напад Росії на Схід України. Він перебрався до будівлі 1953 року в Сєвєродонецьку, де колись був кінотеатр клубу хіміків. Цей будинок звели за проєктом української архітекторки Ольги Неслуховської. Коли будівлю передали Луганському драмтеатру, вона перебувала в аварійному стані: не було приміщень для репетицій, гримерних, цехів, сцена була непридатна для постановок, жодних крісел у глядацькій залі.

2016 року тут провели реконструкцію, також реорганізували трупу театру: зібрали майже 100 акторів, які мали виїжджати з окупованого Луганська до інших міст. Луганський театр відновив вистави в евакуації.

Навесні 2022 року Луганський драмтеатр укотре втратив домівку. Під час широкомасштабної війни Росії проти України росіяни спрямували величезні військові ресурси, щоб захопити всю Луганську область. Чотири місяці захисники Сєвєродонецька тримали оборону під невпинними обстрілами ворожої російської авіації та артилерії. Місто змінилося до невпізнаваності. Не витримала й будівля театру, у підвалі якої містяни ховалися від бомбардувань. Через окупацію міста й постійні обстріли доля цих людей досі лишається невідомою.

Те, що берегло пам’ять, тепер саме лише спогад.  

Go to Top