Дата

липень-грудень 2020

Місце

Польща

Виконавець

Європейська асоціація дослідників (ERA)

Автори

Світлана Горна

Про проєкт

Сприйняття України в Польщі є частиною комплексного проєкту з вивчення сприйняття України та української культури за кордоном у ряді країн, визначених як пріоритетні та важливі у Стратегії Українського інституту на 2020-2024 рр.

Проєкт вперше досліджує ставлення та очікування іноземних аудиторій від України, її культури та можливостей співпраці, їхню обізнаність із сучасною культурою і культурною спадщиною України.

Дослідження здійснювалися методом глибинних експертних інтерв’ю з представниками іноземних інституцій у сфері культури, освіти, науки, громадянського суспільства, а також місцевої і центральної влади, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, українського фахового середовища за кордоном та закордонними українцями.

Результати досліджень дозволили визначити найбільш затребувані формати проєктів культурної дипломатії на двосторонньому рівні та ефективніше розробляти плани роботи Українського інституту.

Серія досліджень реалізована у 2020 році Українським інститутом спільно з Міжнародним фондом «Відродження».

Результати

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.

Як сприймають Україну в Польщі?

  • Можна виділити три основні теми, навколо яких формується неоднорідне сприйняття України у Польщі: політичні події в Україні, українська імміграція до Польщі, спільна історична спадщина.
  • Українська культура більше відома завдяки фольклору, нерідко у «шароварній» формі, а сучасний культурний продукт вимагає суттєвого посилення промоції.
  • Існує необхідність створення спільних, постійно діючих майданчиків для запрошення діячів культури з обох сторін, наприклад стипендій чи мистецьких резиденцій в Україні, створювати можливості розвивати культурний діалог на постійній, безперервній основі.
  • Варто оновити формати представлення культурних феноменів, відійти від стереотипізованих застарілих образів; не відмовлятися від тих, які вже були напрацьовані в минулому, використовувати їх, але представляти їх осучасненими (наприклад, фемінізм Лесі Українки).
  • Необхідно визначитися зі способами і стратегіями представлення у Польщі культурних феноменів, які респонденти визначають як спільні (наприклад, респонденти асоціюють з Польщею Казимира Малевича, кобзарську традицію, козаків, Івана Мазепу і навіть борщ): як спільне культурне надбання чи чіткіше окреслити саме українську приналежність.

Учасники презентації дослідження:

  • Оля Гнатюк – польська дослідниця в галузі українознавства та перекладачка, професорка Варшавського університету і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
  • Андрій Дещиця – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej/Посольство України у Польщі
  • Надія Пірон – експертка з методології та контролю якості, директорка Європейської дослідницької асоціації
  • Модератор – Станіслав Лячинський, директор програми «Соціальний капітал» Міжнародний фонд «Відродження»

Переглянути презентацію