Дослідження
Росспівробітництво: нестерпна жорсткість «м’якої сили»
Дата
Березень – вересень 2022
Автори
Надія Коваль, Марина Ірисова, Сергій Титюк, Денис Терещенко
Про проєкт
Ця аналітична записка є частиною проєкту «Дослідження інституцій культурної дипломатії Російської Федерації» Українського інституту, виконаного спільно з дослідницькою агенцією MZ Hub.
Росспівробітництво є наймасштабнішою, найкраще фінансованою і найбільш історично вкоріненою інституцією російської культурної дипломатії. У цій записці ми проаналізували його (радянське) історичне коріння, місце у внутрішньоросійських ієрархіях і географічну представленість у світі, а також концептуальні засади та практичні виміри діяльності за трьома основними напрямками: поширення (культурного) впливу Росії в світі, роботи зі «співвітчизниками» та надання міжнародної гуманітарної допомоги. Окремо розглянули активну мілітарно-пропагандистську діяльність Росспівробітництва після початку повномасштабного російського вторгнення, його псевдогуманітарну активність на тимчасово окупованих територіях України та намагання поборювати «русофобію» й кампанії за «скасування» Росії за кордоном.
Основні висновки дослідження
- Росспівробітництво є найбільш нещодавнім переродженням низки радянських та російських інституцій, завданням яких було відбілювання образу СРСР/РФ за кордоном, що значно погіршився через агресивну зовнішню чи репресивну внутрішню політики за допомогою культурної дипломатії, а часом і шпигунства в іноземних країнах.
- Росспівробітництво успадкувало від своїх радянських попередників мережу представництв за кордоном – так званих «Російських домів», що простягається по всьому світу від Південної Кореї до Чилі. Таких представництв налічується 97. Однак уже на початку 2000-х років Агентство сконцентрувало свою роботу переважно на країнах СНД та Балтії, що непрямо свідчить про реактуалізацію претензій РФ на панування в регіоні. Крім того, представництва Росспівробітництва довгий час продовжували свою роботу в Україні, навіть після 2014 року.
- Як федеральне агентство, Росспівробітництво повністю підпорядковане російському політичному режиму через керівні органи та формальну належність до сфери управління Міністерства закордонних справ РФ і пряму підзвітність президенту РФ. Як федеральне агентство, Росспівробітництво майже цілком покладається на федеральне фінансування. Керівники Агентства та його симпатики у владі неодноразово висловлювали побажання щодо збільшення фінансування, чого, однак, не сталося. Імовірно, Кремль зрештою пріоритезував «жорстку силу» над «м’якою».
- Агентство працює у трьох основних напрямках. Першим є забезпечення російської присутності у світі за допомогою культурних обмінів, просування вивчення російської мови за кордоном, а також молодіжних обмінів та програм. Другим є робота з «співвітчизниками» – широко окресленими російськомовними та росіянами за межами кордонів РФ. Нарешті, у намаганні завоювати «серця та уми» країн Глобального Півдня, Росспівробітництво намагається діяти через надання гуманітарної допомоги, нерідко колишнім союзникам СРСР, які поділяють позитивне ставлення до РФ як його наступниці.
- Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росспівробітництво цілком підтримало цілі війни та включилося в забезпечення присутності Росії на тимчасово окупованих українських територіях – насамперед через надання «гуманітарної допомоги» для місцевих мешканців. Росспівробітництво також включилося в кампанії з поширення мілітаристської пропаганди та протистояння спробам «скасування» Росії чи російської культури.
- Попри активну діяльність та розгорнуту мережу, Росспівробітництву закидають організаційну неефективність та внутрішню корумпованість. Крім того, під сумнівом лишаються результати багаторічної роботи Агентства – адже ставлення до Росії у світі впродовж останніх десятиліть не тільки не покращилося, але місцями й помітно погіршилося.
