Деколонізація мистецтва.
За межами очевидного.

Публічна програма Українського павільйону на 59-й міжнародній мистецькій виставці Венеційській бієнале

Деколонізація мистецтва. За межами очевидного — це міждисциплінарна програма Українського павільйону на 59-й міжнародній виставці мистецтва Венеційській бієнале Молоко мрій, яка залучає митців, кураторів, публічних інтелектуалів, дослідників та широку аудиторію.

Про програму
Українського павільйону

Серія дискусій, виступів і зустрічей зосереджується на деколоніальному погляді на Україну та Східну Європу як відповідь на російську агресію, що триває в Україні, а також на ширшому погляді на культурне життя світу за поточних змін геополітичного та культурного середовища. 

Очікується, що програма викличе інклюзивну, чутливу та критичну розмову про глибоку вкоріненість (не)сприйняття України, яке відтворюється в структурах глобальної ієрархії та несправедливості. Таким чином, загальна мета програми полягає в тому, щоб представити та поширити розуміння імперських наративів щодо України, які нав’язує Росія через культурні практики та зв’язки. Розкриваючи приховані цілі російської пропаганди в культурі, Український інститут має на меті зміцнити українську агентність та збільшити видимість українського мистецтва, яке досі часто залишається поза увагою.

У квітні відбулась дискусія Як війна Росії проти України змінила світ [мистецтва]. Продовженням розпочатої дискусії є осіння програма, яка складається з чотирьох модулів:

  • “Як ми деколонізуємо мистецтво?” 2–4 веерсня;
  • Мистецтво як зброя і як мішень” 8–10 жовтня;
  • Загублені між тріщинами. Невідомі історії мистецтва” 28–30 жовтня;
  • Історії за павільйоном. Деколоніальність і бієнале” 17–19 листопада.

Усі події відбуватимуться у Венеції з прямою трансляцією на сторінці Українського інституту у Facebook.

Мистецтво як зброя і як мішень 

Захід відбудеться з 8 по 10 жовтня у Венеції (Teatro Piccolo Arsenale) з прямою трансляцією на сторінці Українського інституту у Facebook та Youtube.

Програма

8 жовтня

15:00-15:15 Вступне слово Тетяна Філевська

15:15-15:45 Ключова доповідь Борис Філоненко. Мистецтво після пацифізму

15:45-17:00 Вступна дискусія: Мистецтво і війна: за межами очевидного. Борис Філоненко, Куба Снопек, Розі Купер. Модерує Тетяна Філевська

17:15-18:15 Кінопоказ (для відвідувачів у Венеції): Фуркат Палван-Заде. М’яч і палиця для гри в поло, або Книга екстазу (чорнова версія) (23’), потім сесія запитань та відповідей

9 жовтня

14:45-15:00 Кінопоказ (для відвідувачів у Венеції): «Мир і спокій», Миро Клочко та Андрій Бондаренко (11’)

15:00-15:45 Ключова доповідь Дарія Бадьйор. Сила культури під час війни: хто буде стежити за сторожами

15:45-17:30 Дискусія: Деколонізація мистецтва під час війни. Дарія Бадьйор, Фуркат Палван-Заде, Марія Близинські, Лія Достлєва. Модерує Тетяна Філевська

Учасники

  • Борис Філоненко, співкуратор Українського павільйону 59-ї міжнародної мистецької виставки La Biennale di Venezia, мистецтвознавець, викладач, головний редактор IST Publishing (Україна)
  • Дарія Бадьйор, журналістка, співзасновниця Спілки кінокритиків України та Коаліції дієвців культури (Україна)
  • Фуркат Палван-Заде, незалежний куратор, дослідник і режисер (Узбекистан)
  • Куба Снопек, урбан-дизайнер і письменник (Польща)
  • Лія Достлєва, художниця, культурна антропологиня, есеїстка (Україна)
  • Марія Близинські, консультантка із питань спадщини та незалежна кураторка,  Curator Emeritus Королівських музеїв Грінвіча (Великобританія)
  • Розі Купер, директорка Wysing Arts Centre (Великобританія)
  • Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту (Україна)

Як ми деколонізуємо мистецтво?

Захід відбувся з 2 по 4 вересня у Венеції з прямою трансляцією на сторінці Українського інституту у Facebook.

2 вересня

Вступна дискусія: Війна Росії проти України, деколоніальність і мистецтво.

Чернецький Віталій

Чернецький Віталій – професор слов’янських мов і літератур Канзаського університету. Автор «Картографування посткомуністичних культур: Росія та Україна в контексті глобалізації» (McGill-Queen’s University Press, 2007; україномовна версія, 2013) та статей про модерні та сучасні слов’янські та східноєвропейські літератури та культури, де він прагне висвітлити міжрегіональні та міждисциплінарні контексти. Колишній президент Американської асоціації українських студій (2009–2018) і зараз перший віце-президент Наукового товариства імені Шевченка в США.

Лазар Анна

Лазар Анна – кураторка Музею мистецтв у Лодзі, публіцистка, співробітниця «Nowa Europa Wschodnia» та «Czas Literatury», перекладачка (твори Оксани Забужко, Іллі Камінського, Катерини Диси). Працювала у сфері публічної дипломатії в Міністерстві закордонних справ на посадах заступниці директора та в.о. директора Польських інститутів у Києві (2008–2014) та Санкт-Петербурзі (2015–2018).

Ботанова Катерина

Ботанова Катерина – українська культурологиня, кураторка і письменниця, що живе у Базелі. Є співкураторкою CULTURESCAPES, швейцарської мультидисциплінарної бієнале, і редакторкою критичних антологій, які супроводжують кожен фестиваль, серед яких Culturescapes 2021 Amazonia: Anthology as Cosmology; On the Edge: Culturescapes 2019 Poland; Culturescapes 2023: Sahara (у майбутньому). 

Є запрошеною кураторкою для відкриття арт-центру Jam Factory у Львові, Україна, яке через російське вторгнення було перенесено на 2023 рік. Членкиня Українського ПЕН-клубу, з численними публікаціями про мистецтво та культуру.

3 вересня

Програмна доповідь Мадіни Тлостанової: Деколоніальність: між мандрівною концепцією, пропагандистським кліше та реляційною онтоепістемічною політичною, етичною та естетичною позицією.

Тлостанова Мадіна

Тлостанова Мадіна  – деколоніальна письменниця-феміністка та професорка постколоніального фемінізму на кафедрі тематичних досліджень (ґендерні дослідження) Лінчепінгського університету, Швеція. Вона зосереджується на деколоніальній думці, зокрема в її естетичному, епістемічному та гендерному аспектах, на постсоціалістичному людському стані, культурі та мистецтві, а також на критичних дослідженнях майбутнього.

3 вересня

Дискусія: Як ми деколонізуємо мистецтво?

Ботанова Катерина

Ботанова Катерина – українська культурологиня, кураторка і письменниця, що живе у Базелі. Є співкураторкою CULTURESCAPES, швейцарської мультидисциплінарної бієнале, і редакторкою критичних антологій, які супроводжують кожен фестиваль, серед яких Culturescapes 2021 Amazonia: Anthology as Cosmology; On the Edge: Culturescapes 2019 Poland; Culturescapes 2023: Sahara (у майбутньому). 

Є запрошеною кураторкою для відкриття арт-центру Jam Factory у Львові, Україна, яке через російське вторгнення було перенесено на 2023 рік. Членкиня Українського ПЕН-клубу, з численними публікаціями про мистецтво та культуру.

Тлостанова Мадіна

Тлостанова Мадіна  – деколоніальна письменниця-феміністка та професорка постколоніального фемінізму на кафедрі тематичних досліджень (ґендерні дослідження) Лінчепінгського університету, Швеція. Вона зосереджується на деколоніальній думці, зокрема в її естетичному, епістемічному та гендерному аспектах, на постсоціалістичному людському стані, культурі та мистецтві, а також на критичних дослідженнях майбутнього.

Антадзе Мішо

Антадзе Мішо — кінорежисер і дослідник мистецтва з Тбілісі, Грузія. Має ступінь бакалавра у галузі кіно/відео з CalArts і ступінь магістра в галузі мистецьких досліджень через кіно в Нідерландській кіноакадемії. Як практика і дослідника, його інтереси охоплюють точки зустрічі та відправлення кіно та історії, а також погляди з точки зору тварин і не людей. 

Його роботи демонструвалися на Міжнародному кінофестивалі в Роттердамі, кінофестивалі в Енн-Арборі, Full Frame Film Festival, DocLisboa та багатьох інших. Фільм «Урожай» отримав нагороду на Міжнародному кінофестивалі в Чонджу та на Фестивалі європейського кіно в Паліці та був показаний онлайн на e-Flux

Філевська Тетяна

Філевська Тетяна – креативна директорка Українського інституту, установи культурної дипломатії України. Арт-менеджерка, кураторка і письменниця. Має філософську освіту з досвідом у сучасному мистецтві та історії українського мистецтва 20 століття. Авторка книг «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930», «Казимир Малевич. Київський аспект» та «Дмитро Горбачов. Случаї». Працювала у різних мистецьких закладах України. Тетяна курує публічну програму Українського павільйону на 59-й Венеціанській бієнале, присвячену деколонізації.

3 вересня

Дискусія: Деколонізація мистецьких інституцій.

 

Спікери — Алекс Гальберштадт, Анджела Веттезе, Юрріаан Кооіман.

Модераторка — Марія Ісcерліс.

Гальберштадт Алекс

Гальберштадт Алекс – старший автор у Музеї сучасного мистецтва (Museum of Modern Art). Його остання книга, сімейні мемуари під назвою «Юні герої Радянського Союзу», отримала звання Top Book 2020 року за версією критиків New York Times. Він співпрацює з New York Times Magazine, New Yorker та іншими виданнями, а також викладає в Нью-Йоркському університет.

Веттезе Анджела

Веттезе Анджела є доценткою Університету Іуав у Венеції на факультеті Мистецтв і дизайну, де вона є засновницею та директоркою магістрерської програми з візуального мистецтва. Була кураторкою Поглибленого курсу з візуальних мистецтв у Fondazione Antonio Ratti (1995–2003), директоркою Galleria Civica di Modena (2005–2008), директоркою Fondazione Arnaldo Pomodoro, Мілан (2008–2010), президенткою Фонду Bevilacqua La Masa, Венеція (2002-2013), директор Arte Fiera, Болонья (2017–2018). 

Її основні дослідницькі інтереси: світ мистецтва та його зв’язок із ринком; розвиток мистецьких мов і технік, з особливою увагою до використання тіла; освітня система сучасного мистецтва; національні павільйони на Венеціанській бієнале.

Кооіман Юрріаан

Кооіман Юрріаан є засновником і директором CULTURESCAPES, швейцарської мультидисциплінарної бієнале. Останнім часом у фокусі бієнале були Амазонас 2021, Польща 2019, Греція 2017, Ісландія 2015. Зараз працює над подією 2023 року про Сахару та 2025 року про Гімалаї.

Іссерліс Марія

Іссерліс Марія – кураторка, історикиня мистецтва та співзасновниця кураторської платформи A:D:curatorial у Берліні та Дрездені. З 2013 року Марія працює генеральною координаторкою MANIFESTA 10 (Санкт-Петербург, Росія). Після Manifesta 11 (Цюрих, Швейцарія) вона приєдналася до команди кураторів бієнале. 

У 2019 році Марія приєдналася до команди кураторів музею Альбертінум (Дрезден, Німеччина), а в 2021 році стала кураторкою виставки «Що б не сталося, ми повинні бути готові» Албана Муйї в Національній галереї Косова (Приштина, Косово).

4 вересня

Лекція Катерини Ботанової: Про європейський Орієнт: подвійна деколонізаційна війна України. 

Ботанова Катерина

Ботанова Катерина – українська культурологиня, кураторка і письменниця, що живе у Базелі. Є співкураторкою CULTURESCAPES, швейцарської мультидисциплінарної бієнале, і редакторкою критичних антологій, які супроводжують кожен фестиваль, серед яких Culturescapes 2021 Amazonia: Anthology as Cosmology; On the Edge: Culturescapes 2019 Poland; Culturescapes 2023: Sahara (у майбутньому). 

Є запрошеною кураторкою для відкриття арт-центру Jam Factory у Львові, Україна, яке через російське вторгнення було перенесено на 2023 рік. Членкиня Українського ПЕН-клубу, з численними публікаціями про мистецтво та культуру.

3 вересня

Заключна дискусія: Чи може мистецтво виправити зруйнований світ?

Спікери — Віталій Чернецький, Анна Лазар, Мішо Антадзе.

Модераторка — Тетяна Філевська.

Чернецький Віталій

Чернецький Віталій – професор слов’янських мов і літератур Канзаського університету. Автор «Картографування посткомуністичних культур: Росія та Україна в контексті глобалізації» (McGill-Queen’s University Press, 2007; україномовна версія, 2013) та статей про модерні та сучасні слов’янські та східноєвропейські літератури та культури, де він прагне висвітлити міжрегіональні та міждисциплінарні контексти. Колишній президент Американської асоціації українських студій (2009–2018) і зараз перший віце-президент Наукового товариства імені Шевченка в США.

Лазар Анна

Лазар Анна – кураторка Музею мистецтв у Лодзі, публіцистка, співробітниця «Nowa Europa Wschodnia» та «Czas Literatury», перекладачка (твори Оксани Забужко, Іллі Камінського, Катерини Диси). Працювала у сфері публічної дипломатії в Міністерстві закордонних справ на посадах заступниці директора та в.о. директора Польських інститутів у Києві (2008–2014) та Санкт-Петербурзі (2015–2018).

Антадзе Мішо

Антадзе Мішо — кінорежисер і дослідник мистецтва з Тбілісі, Грузія. Має ступінь бакалавра у галузі кіно/відео з CalArts і ступінь магістра в галузі мистецьких досліджень через кіно в Нідерландській кіноакадемії. Як практика і дослідника, його інтереси охоплюють точки зустрічі та відправлення кіно та історії, а також погляди з точки зору тварин і не людей. 

Його роботи демонструвалися на Міжнародному кінофестивалі в Роттердамі, кінофестивалі в Енн-Арборі, Full Frame Film Festival, DocLisboa та багатьох інших. Фільм «Урожай» отримав нагороду на Міжнародному кінофестивалі в Чонджу та на Фестивалі європейського кіно в Паліці та був показаний онлайн на e-Flux

Філевська Тетяна

Філевська Тетяна – креативна директорка Українського інституту, установи культурної дипломатії України. Арт-менеджерка, кураторка і письменниця. Має філософську освіту з досвідом у сучасному мистецтві та історії українського мистецтва 20 століття. Авторка книг «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930», «Казимир Малевич. Київський аспект» та «Дмитро Горбачов. Случаї». Працювала у різних мистецьких закладах України. Тетяна курує публічну програму Українського павільйону на 59-й Венеціанській бієнале, присвячену деколонізації.

Кінопокази в межах програми

Програма також включала декілька кінопоказів фільмів з різних куточків світу, а саме “Мир і спокій” Миро Клочко та Андрія Бондаренка, “Інколи це було прекрасно” Крістіана Ньямпети та “Три пісні для Сатурна” Мішо Антадзе.

Кінопоказ: Миро Клочко та Андрій Бондаренко. Мир і спокій (11’), 2022

Миро Клочко та Андрій Бондаренко. Мир і спокій (11’), 2022

Тоді як російські війська вступали в Україну, Андрій Бондаренко написав п’єсу, в якій розповідає про життя, обірване конфліктом.

Два тижні по тому, як Росія вторглася в його країну, відомий драматург Бондаренко зосередився на своєму прожитому житті. На зміну мирному дитинству прийшло кровопролиття. І тепер, у дорослому віці, він зіткнувся з загрозами, свідками яких були попередні покоління його родини. Ці думки втілилися в одноактну п’єсу, написану у відповідь на тогочасні події. Для супроводу цієї екранізованої версії п’єси режисерка Миро Клочко використовує фотографії з життя Бондаренка, викликаючи в уяві людей, які його населяли, і, більш широко, народ України. Результатом цього є акт мистецького висловлювання, пам’яті та, зрештою, опору.

Кінопоказ: Крістіан Ньямпета. Інколи це було прекрасно (38ʼ), 2018

Крістіан Ньямпета. Інколи це було прекрасно (38ʼ), 2018

 

У фільмі розповідається про незвичайну групу друзів, які збираються для перегляду та критики фільмів, знятих шведським кінематографістом Свеном Нюквістом у Конго між 1948 і 1952 роками. Їхня дискусія підкреслює постійну напругу навколо соціальних трансформацій, культурної власності та того, хто має право на репрезентацію.

Кінопоказ: Мішо Антадзе. Три пісні для Сатурна (11ʼ), 2021

Мішо Антадзе. Три пісні для Сатурна (11ʼ), 2021

У травні 2020 року в московському зоопарку помер алігатор. Що він запам’ятав? ТРИ ПІСНІ ДЛЯ САТУРНА використовує кадри, знайдені  в історії кінематографа та на YouTube, щоб відтворити подорож справжнього алігатора, біографія якого перегукується з маловідомою масовою депортацією 20-го століття.

Як війна Росії проти України змінила світ [мистецтва]

22 квітня 2022 року відбулася вступна дискусія з представленням програми під назвою Як війна Росії проти України змінила світ [мистецтва].

Учасники: 

  • Борис Філоненко, співкуратор українського павільйону на 59-ій міжнародній виставці сучасного мистецтва – Венеційській бієнале, головний редактор Ist Publishing (Харків, Україна)
  • Алевтина Кахідзе, мисткиня. Митець на війні (Київ, Україна)
  • Сергій Плохій, історик, директор Українського дослідницького інституту при Гарвардському університеті (США)
  • Олеся Островська-Люта, генеральна директорка національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (Київ, Україна)
  • Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту (Київ, Україна)

Програма є невід’ємною частиною виставкового проєкту Українського павільйону, що відбувається під керівництвом Уповноваженої Катерини Чуєвої, заступниці Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, та курується Лізаветою Герман, Марією Ланько та Борисом Філоненком у співпраці з Українським інститутом, художниками-учасниками та кураторами інших національних павільйонів.

Під егідою Венеційської бієнале.

Партнери

  • Міжнародний фонд «Відродження».
  • Платформа міждисциплінарної практики Open Place

Організатори

  • Український павільйон
  • Український інститут