Річний звіт 2019
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ
2019 рік
у цифрах
2019 рік у цифрах
Проєкти були реалізовані в 12 країнах: Австрії, Великобританії, Іспанії, Італії, Литві, Німеччині, Польщі, США, Україні, Франції, Чехії та Нідерландах.
Наймасштабніша репрезентація України в іншій країні з нагоди Двостороннього року культури Україна-Австрія 2019, в рамках якої Інститут реалізував 39 заходів і проєктів
у 5 містах: Відні, Зальцбургу, Граці, Лінці
і Штаєрі.
Географія діяльності
За свій перший повний рік роботи Український інститут підвівся. Він показав себе експертною і фаховою інституцією, яка може бути надійним партнером для іноземних культурних інституцій і просувати позитивний імідж України за кордоном.
Дмитро Кулеба, Міністр закордонних справ України
Читати повністю
Вже очевидно, наскільки непростим буде 2020 рік. Не лише для культурної дипломатії, а й для багатьох інших сфер. Це рік корона-викликів, але разом з тим — і рік нових можливостей. Можливостей для України посилювати свої міжнародні позиції. Зокрема, у сфері культурної дипломатії.

Нині важливо як ніколи, аби за кордоном формувався сучасний і позитивний образ нашої держави, аби наша культура інституційно інтегрувалася у світову культурну індустрію. Український інститут незамінний для цього завдання. Нам потрібно показати світові креативну, прогресивну, інноваційну Україну. Країну, яка здатна дивувати. Країну, яка є невід'ємною частиною європейського культурного простору, культурної мозаїки Європи. Нам потрібно показати Україні, що її культуру цінують і хочуть бачити та чути у світі.

Світова коронавірусна криза змінює й обличчя дипломатії. Методи класичної дипломатії змушені поступатися місцем експериментам та несподіваним творчим рішенням.
Особисті зустрічі та візити неможливі. Відтак діджиталізація та модернізація перестали бути модними словечками. Вони стали єдиним засобом подальшого розвитку.
Саме тому ми в МЗС посилюємо напрям цифрової дипломатії як важливу складову публічної дипломатії.

Закриття кордонів не повинне стояти на заваді для знайомства з Україною. Насправді, завдяки віртуалізації ми можемо стати ще ближчими світу. Коли Україна буде на відстані двох-трьох кліків, а не двох-трьох (чи більше) годин перельоту. Переконаний, Український інститут виступить нашим надійним партнером у досягненні цієї мети.

Я бажаю Українському інституту наснаги та успіхів у продовженні їхньої важливої місії, попри всі виклики та перешкоди на шляху. Найкращий спосіб передбачити майбутнє — це створити його. Давайте будемо і надалі створювати майбутнє української культури разом.
Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту


Культурна дипломатія — відносно нова практика для української держави. Тому одна з наших задач — наповнити її виразним змістом, віднайти правильні слова і дії, аби Україна поставала для світу як спроможний і суверенний партнер.
Читати повністю
2019 став першим повним роком діяльності Українського інституту. Тривалий час Україна спостерігала за досвідом культурної дипломатії інших країн і нарешті заснувала власну інституцію, покликану налагоджувати діалог і спільність зі світом через свій гуманітарний потенціал. До створення Інституту долучились чимало фахівців та експертів, які окреслили амбітні рамки нашого мандату.

Розпочавши цей рік з десятком людей у команді,
в лещатах бюрократичних обмежень, але з безліччю ідей і задумів, ми завершили його майже з сотнею проєктів у 12 країнах, вчетверо більшою командою і далекосяжними планами. Значна частина цієї роботи була невидимою і копіткою, але необхідною для старту і подальших кроків нової державної установи.

Культурна дипломатія — відносно нова практика для української держави. Тому одна з наших задач — наповнити її виразним змістом, віднайти правильні слова і дії, аби Україна поставала для світу не як failed state чи «біла пляма» на мапі Європи, а як спроможний і суверенний партнер. Годі вигадати для цього універсальнішу мову, аніж мова культури. Навряд чи хтось зможе говорити про Україну переконливіше, ніж митці, інтелектуали, науковці, активісти, закордонні друзі — усі ті, хто формують сучасне і розмаїте обличчя нашої країни.
Основа наших проєктів і програм — співпраця між людьми та інституціями, бо саме на них заснована світова культурна взаємодія. Наодинці можна зробити незрівнянно менше, аніж у партнерстві з однодумцями.

Це ще один виклик для української культурної дипломатії: мислити широко, вміти працювати на спільний, системний результат.

Я радію, що маю змогу працювати в команді мрії. Серед нас люди багатьох професій, з різним досвідом і вподобаннями. Непересічні й талановиті. Для кожного з нас ця робота — велика відповідальність і стимул ставати кращими. Дякую колегам за цей непростий, але незабутній рік.

Хочу також подякувати членам Наглядової ради за їхню допомогу, поради і всебічну підтримку у становленні Інституту, колегам у Міністерстві закордонних справ і закордонних дипломатичних установах, друзям в українських культурних інституціях, учасникам проєктів, партнерам, симпатикам і конструктивним критикам.

P.S. Ми готували цей звіт у складний для України і світу час, що змушує переосмислювати те, як може працювати культурна дипломатія. Сподіваюсь, що фундамент, закладений нами у 2018 і 2019 роках, витримає це безпрецедентне випробування на міцність.

Завдяки Українському інституту наш культурний десант інтегрувався у професійні платформи та мережі не тільки Австрії, а й цілої Центральної і Західної Європи
Ірина Подоляк, Голова Наглядової ради Українського інституту
Читати повністю
З часу отримання незалежності ми усі багато говорили про те, чи знають Україну у світі і якою її знають, як ми самі презентуємо себе за межами наших кордонів в інформаційному полі й у співпраці з партнерами. Було багато критики позиціонування нашої держави як не виразного геополітичного гравця, як країни суцільних «катастроф», були закиди щодо відсутності стратегії просування проєктів, які б захопили і здивували світ. Ми багато говорили і, нарешті, через двадцять шість років зробили: створили Український інститут, основним завдан­­­ням якого є показати справжню сучасну Україну — суб'єктну, молоду, модерну, інтелектуальну, інноваційну і живу.

2019 року відбувся інформаційний прорив України у Європі через Двосторонній рік культури Україна-Австрія, який значною мірою курувала команда Українського інституту.
Про нас говорили і писали найбільші та найпотужніші медіа Австрії; нашими партнерами були найсолідніші дослідницькі центри, музеї та оркестри світового значення, престижн фестивалі, а також митці та інтелектуали­. Завдяки Українському інституту наш культурний десант інтегрувався у професійні платформи та мережі не тільки Австрії, а й цілої Центральної і Західної Європи. Саме така колаборація є одним зі стратегічних напрямів роботи Українського інституту, і така стратегія дає плоди.
Україна почала потрапляти на міжнародні культурні радари як рівноправний партнер з виразним вектором розвитку, визначеними пріоритетами, як потуга вільних і відважних митців, вдумливих інтелектуалів, як держава, що може запропонувати світу унікальні спроможності не лише виживання, але й розвитку, незважаючи на знекровлення у часі війни з Росією.

Я мала честь бути головою Наглядової ради Українського інституту з початку його становлення (2018-2019 р.р.) і завдяки експертності членів Наглядової ради, співпраці з МЗС, команді Українського інституту та блискучим українським митцям нам вдалося створити й зафіксувати найбільший капітал Інституту — надійну репутацію в Україні та за кордоном.

Репутація держави базується на репутації її людей та інституцій, на здатності до співдії та персональній відповідальності. Сподіваюся, що звіт про діяльність Українського інституту за 2019 рік стане прикладом для всієї сфери публічного адміністрування, як у складних і мінливих часах повинні працювати державні інституції – прозоро, гнучко, відповідально і глобально.
Про програму 2019 року
У 2019 році — в перший фактичний рік роботи — Український інститут реалізував 84 проєкти у 12 країнах світу. Більшість заходів (77) відбулись у другому півріччі (липень-грудень). Нам вдалось залучити близько 100 тис. учасників та відвідувачів і охопити понад 10 млн. контактів через медіа та соціальні мережі.


Читати повністю
Восени 2018 року Український інститут сформував короткострокову стратегію роботи: було визначено місію, стратегічні цілі, географію діяльності на 2019 рік. Окрім цього, відповідно до Статуту, команда Інституту визначила основні напрями проєктної діяльності і змістові критерії проєктів, які були затверджені Наглядовою радою у лютому 2019 року. На підставі цих параметрів був сформований річний план заходів.

Напрями проєктної діяльності окреслюють формати
та тематичне спрямування заходів:

1
Представлення української культури за кордоном
2
Участь України у ключових культурних, освітніх і наукових подіях світу
3
Міжнародні обміни та мобільність
4
Іміджеві проєкти
5
Підтримка україністики та українських студій
6
Викладання і популяризація української мови за кордоном
7
Дослідницька платформа
Змістові критерії проєктів застосовуються при розробці
і втіленні як власних, так і партнерських проєктів:
    Проєкт представляє сучасну українську культуру та/або працює з актуальною і фаховою інтерпретацією культурного надбання.
    Проєкт спрямований на розвиток міжнародної співпраці, обмінів та діалогу, а не лише на одностороннє представлення України за кордоном.
    Проєкт має актуальний формат; відповідає світовим трендам, очікуванням закордонних партнерів, запитам цільової аудиторії і локальному контексту країни.
    Проєкт має актуальний формат; відповідає світовим трендам, очікуванням закордонних партнерів, запитам цільової аудиторії і локальному контексту країни.
    Партнери проєкту мають інституційну спроможність і досвід реалізації схожих ініціатив.
    Проєкт заохочує до діалогу і дискусії стосовно викликів минулого, теперішнього та майбутнього та/або пов'язаний з важливими й актуальними явищами української культури.
    За результатами консультацій зі стейкхолдерами та Міністерством закордонних справ, у 2019 році було вирішено розпочати роботу Інституту в таких країнах: Австрія, Польща, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Литва, Великобританія, США, Нідерланди та Чехія.

    Проаналізувавши запити від сектору культури України, врахувавши стан і динаміку культурних процесів в Україні та за кордоном, вивчивши досвід інститутів культурної дипломатії Великобританії, Німеччини, Франції, США, Чехії, Литви та Іспанії, команда визначила пріоритетні сектори культури, з яких ми розпочали свою роботу: музика, кіно, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, література. Не лишились поза увагою комунікаційні та кроссекторальні проєкти як такі, що залучають ширші аудиторії та підсилюють медійне охоплення Інституту.

    Важливою задачею 2019 року було тестування різних форматів проєктної діяльності. Досвід першого, «пілотного року допоміг нам краще зрозуміти дієвість та ефективність цих форматів, а також межі можливостей для української державної установи. Ми також запустили перші довгострокові програми, які з часом дозволять наростити видимість української культури за кордоном, посилити її інтегрованість у міжнародне середовище, зробити культурну дипломатію сталішою та системнішою.
    Першими з таких стали програма мистецьких резиденцій «Екстер» та програма створення україномовних аудіогідів у музеях світу «Audible to U». Окрім цього, ми доклали чимало зусиль, аби започаткувати інституційні партнерства за кордоном, сформувати довіру до української інституції культурної дипломатії та закласти фундамент для майбутніх проєктів і програм.

    Найбільшою за масштабом програмою для нас став Двосторонній рік культури Україна-Австрія, проголошений у 2018 році керівництвом обох держав. Упродовж Року Інституту вдалось реалізувати 39 заходів у 5 містах Австрії.

    Попри значну увагу до Австрії, Інститут започаткував співпрацю з важливими інституціями і майданчиками в інших країнах, зокрема Французькою сінематекою, міжнародними кіно-, театральними і мистецькими фестивалями; організував кілька ознайомчих і експертних візитів до України, а також підтримав проєкти генерального консульства України в Мюнхені і консульства України у Гданську. Ці зв'язки, знайомства і робочі контакти допоможуть і надалі розширювати мережу партнерів Інституту в Україні і за кордном.

    Ірина Прокоф'єва, керівниця програмного відділу
    Розподіл проєктів по країнах
    Австрія
    46%
    Польща
    14%
    9%
    Україна
    Франція
    9%
    Німеччина
    6%
    5%
    Іспанія
    Італія
    Литва
    Великобританія
    США
    Нідерланди
    Чехія
    3%
    2%
    2%
    2%
    1%
    1%
    Проєкти
    за секторами
    Візуальне мистецтво
    33 %
    Музика
    25 %
    Перформативне
    мистецтво
    12 %
    Кіно
    10 %
    Комунікаційний напрям
    6 %
    Українська мова
    5 %
    Міждисциплінарні проєкти
    5 %
    Література
    1 %
    Академічний напрям
    1 %
    Робота з діаспорою
    1 %
    Дослідження
    1 %
    Проєкти за
    напрямами діяльності
    Викладання і популяризація української мови за кордоном
    5 %
    Дослідницька платформа
    1 %
    Представлення української
    культури за кордоном
    29 %
    Міжнародні обміни і мобільність
    32 %
    Участь України у ключових культурних, освітніх і наукових подіях світу
    25 %
    Іміджеві проєкти
    7 %
    Підтримка україністики та
    українських студій
    1%
    Перегляньте усі проєкти, натиснувши на кнопку
    З нагоди Двостороннього року культури Україна-Австрія 2019 Інститут запланував і реалізував масштабну програму заходів культурної дипломатії в Австрії для досягнення проголошеної мети Року культури: використати наявний творчий потенціал та історичні зв'язки обох країн, щоб закласти нові основи для глибшого культурного співробітництва.
    Двосторонній рік культури Україна-Австрія
    2019
    Ми відвідували театри, концертні зали, виставки — із захопленням і вдячністю за можливість доторкнутися до сьогодення України через її мистецтво. Велика країна Україна вустами своїх митців розповідає нам про важливі речі — надії, але також і сум, мрії, відчуття приналежності.

    Чому культурна дипломатія важлива? Бо вона сягає глибини розуміння, творить близькість. Вітаю Український інститут, Посольство України у Відні та багато інших організацій. Ви надихаєте нас! Давайте продовжувати!


    Тереза Інджейн, генеральна директорка Департаменту міжнародних культурних зв'язків МЗС Австрії
    Комунікаційна діяльність
    У 2019 році комунікації інституту вирішували кілька основних задач: розповідати про Україну та інститут за кордоном, налагоджувати зв'язки з закордонними медіа-партнерами, залучати відвідувачів на наші події. Водночас, ми висвітлювали становлення новоствореної інституції в Україні і розробляли її комунікаційну стратегію.
    Дізнатися все
    Оскільки інтерес закордонних ЗМІ був зосереджений здебільшого на заходах і проєктах Інституту, найширше медіа охоплення зафіксоване у країнах з найбільшою кількістю подій – Австрії, Польщі, Франції та Німеччині. У цих країнах вдалося забезпечити прояви у ключових загальнонаціональних ЗМІ з масштабним охопленням аудиторії (наприклад, неодноразові прояви на різних телеканалах та радіостанціях національного мовника Австрії ORF, публікації в найбільших газетах Австрії Die Presse, Kurier та Der Standard, статті у ключових французьких виданнях Le Monde та Liberation, у німецьких Deutsche Welle та Opernwelt, прояви на Polskie Radio та Gazeta Wyborcza). Очікуваним лідером за кількістю згадувань став Двосторонній рік культури Україна-Австрія. Окрім новинних випусків, на хвилях каналу ORF кілька разів транслювали документальний фільм про українську культуру, створений за підтримки Українського інституту та МЗС Австрії. Також Інститут здійснив спецпроєкт «Український тиждень, присвячений українській сучасній культурі, спільно з Radio
    Klassik – FM-станцією у Відні. Про заходи Інституту неодноразово повідомляла найбільша пресова агенція Австрії АРА, розсилку якої отримують усі ЗМІ Австрії.

    Для забезпечення публічності та підзвітності діяльності для українців, Інститут активно комунікував через власні канали (веб-сайт, соцмережі), а також співпрацював з українськими ЗМІ, зокрема, у форматі прес-турів на закордонні заходи. В результаті, діяльність Українського інституту або його проєкти було включено в підсумкові публікації з оглядами найважливіших подій 2019 року, зокрема, в річні огляди видань Лівий Берег, Радіо Свобода, UA Радіо Культура, профільного видання Коридор, підсумковий річний випуск «Світ у 2020» журналу Новое время. Генеральний директор Інституту Володимир Шейко другий рік поспіль був включений до щорічного рейтингу найвпливовіших людей України за версією журналу Фокус.
    Окрім вищеназваних, матеріали й інтерв'ю про роботу Українського інституту виходили в таких ЗМІ: УНІАН, Радіо Свобода, Укрінформ, Censor.net, UATV, 1+1, Еспресо ТВ, Збруч, Новое время, Голос України, Українські новини, gazeta.ua, Голос, chytomo, Простір музеїв, Vogue UA, Громадське, Українська Правда Життя, theБабель, Літакцент, Коридор, Your Art. Для підвищення видимості програми ЕКСТЕР – програми міжнародних резиденцій Українського інституту – серед фахового середовища в Україні, ми започаткували партнерство з незалежним виданням про мистецтво та культуру – ВОНО.

    Також ми багато розповідали про діяльність Українського інституту особисто: члени команди неодноразово презентували інституцію, Україну та українську культуру на різноманітних заходах в Україні та за кордоном, а також читали лекції з культурної дипломатії для слухачів Дипломатичної академії при МЗС України ім. Геннадія Удовенка та Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. У 2019 році діяльність Інституту було представлено на кількох десятках заходів в Україні та за кордоном, зокрема:
    • Конференція Міністерства культури України Creative Ukraine (Київ);
    • Звітна конференція Українського культурного фонду (Київ);
    • Конференція V Конгрес Література в дії 2019 (Київ);
    • Конференція Music Conference Ukraine (Київ);
    • Конференція Creativity Days (Київ);
    • Конгрес Культури (Львів);
    • School of Public Affairs of American University (Вашингтон, США);
    • Centre for Public Diplomacy Summer Institute, Університет Південної Каліфорнії (Лос-Анджелес, США);
    • «Школа амбасадорів» Української академії лідерства в Дипломатичній академії України (Київ);
    • 9 Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» (Київ);
    • Презентації програми творчих резиденцій ЕКСТЕР в Інституті стратегії культури (Львів) та Impact Hub (Одеса);
    • Стратегічна сесія Центру Анни Київської (Париж/Венсенн).
    Загальна аудиторія ЗМІ і соціальних медіа, охоплена заходами і проєктами Інституту у 2019 р., становить понад 10 млн контактів згідно
    з верифікованими даними медіа-моніторингу. Реальна кількість контактів, вірогідно, була більшою.

    Тетяна Олійник, керівниця комунікаційного відділу
    Ключові публікації
    про проєкти Українського інституту
    Liberation. France
    Kira Mouratova, la beauté radicale du désespoir
    Die Presse. Austria
    Stachelige Sowjet-Sittengemälde
    Star conductor Oksana Lyniv pays tribute to Ukranian humanist Joseph Roth
    Wyborcza.pl. Poland
    Kultura ponad granicami państw. IV Tydzień Ukraiński w Gdańsku
    Ukraiński audio przewodnik teraz także w Muzeum POLIN
    "Between Fire and Fire" —Kultur Heute vom 04.10.2019 um 19:45 Uhr
    Ukrainische Gegenwartskunst in Wien
    Український інститут у ЗМІ
    Рік культури Україна – Австрія та проєкт «Українська ніч в Музейному кварталі» включено в ТОП-5 мистецьких подій за версією МКМС; оперний проєкт GAZ, міжнародна прем'єра якого відбулася у Відні за підтримки Інституту, включений у топ «Визначні мистецькі події 2019 року, названі мистецтвознавцями».
    Читай інші відгуки
    Роби клік
    «Нарешті в українського театру (та культурного контенту в цілому) з'явився важливий інструмент інтеграції у світовий контекст. Лище зараз, майже через 30 років після проголошення незалежності, наша держава почала замислюватися над тим, що ж знають про Україну в Євросоюзі чи США. Програмні менеджери Українського інституту на чолі з директором Володимиром Шейком несуть знання про неіснуючий в міжнародному інформаційному полі український театр.»
    Торжество сложных ответов: чем закончился год культуры Украины в Австрии.
    Лівий берег, Дарія Бадьйор
    «За последние пять лет в рамках очень сбивчивой культурной политики создали Украинский институт, который, в отличие от других новосозданных институций – Института книги и Украинского культурного фонда – работает под шапкой МИДа, чьи интенции в области культуры после смены власти пока считываются не очень отчетливо. Тем не менее, Украинский институт не ждет, пока ему спустят сверху написанную государственную политику – кого представлять за границей, кого нет, а формирует свою визию культурной дипломатии. Из приоритетов – достучаться за границей не только до украинской диаспоры (которая и так является целевой аудиторией, а то и полновесным партнером любых украинских проектов) и вложить ресурсы в украинские студии в западной академии. Есть мнение, что славистика в западных университетах заражена российско-имперским дискурсом — Россия вкладывает в исследование своей культуры и истории на Западе большие деньги. Чего не скажешь об Украине, у которой до этого времени попросту не был наведен фокус на системную государственную поддержку украинистики.»

    Українська культура: підсумки 2019-го.
    Пространство медиа, Оксана Семенік:
    Український інститут, який був заснований у 2018 році і фактично почав діяти цьогоріч, зосередився на двосторонньому проєкті «Культурний рік Австрії-України». Так, у Австрії відбулась ретроспектива Кіри Муратової, виставка сучасного українського мистецтва «Між вогнем та вогнем» Аліси Ложкіної та Костянтина Акінши, концерти ДахиБрахи, Onuka та DZ'OB, а в Україні — низка програм, що стосувалися перекладу австрійської літератури, музики та кіно. Ця програма може стати прикладом для того, як показувати українську культуру за кордоном без шароварів, сала та ансамбля Вірського чи хору Верьовки. Не те щоби це не мало право на життя, але українська культура різноманітна і давно може існувати без шароварщини.»


    «Культурне життя вирує, інституції і окремі мистецькі індивіди тримаються на плаву щосили. Цього року відкривалися і закривалися музеї і галереї. Виходили друком книги. Відбувалися масштабні виставкові проєкти. Чи не найдивовижніший факт – багато проєктів робилися (бодай частково) на державні кошти. Суттєвий прогрес у цьому напрямку намітився, зокрема, завдяки діяльності Українського культурного фонду та Українського інституту. …

    Триває процес розгерметизації локальної художньої сцени через міжнародні резиденції. Український інститут, що протягом цього року активно сприяв презентації України за кордоном, серед іншого заснував довгострокову програму резиденцій «Екстер», завдяки якій українські художники, критики і куратори отримали змогу взяти участь у резиденціях в Європі і США за підтримки Інституту.»
    та
    що ми самі говоримо світові
    і ще один клік
    Інтерв'ю генерального директора Українського інституту Володимира Шейка для УНІАН.
    Інтерв'ю керівниці сектору кіно Українського інституту Ольги Бірзул для Телекритики.
    Інтерв'ю Генерального директора Українського інституту Володимира Шейка для Vogue UA.
    Колонка генерального директора Українського інституту Володимира Шейка для LB.ua.
    Інтерв'ю завідувачки програмного відділу Інституту Ірини Прокоф'євої для Голосу Америки.
    Колонка програмної менеджерки сектору перформативного мистецтва і театру Українського інституту Анастасії Гайшенець для Новое время.
    Інтерв'ю генерального директора Українського інституту Володимира Шейка для Укрінформу.
    Гостя студії: Олександра Гайдай — проєктний менеджер Українського інституту.
    Інформаційно-аналітична діяльність
    Восени 2019 року УІ запустив інформаційно-аналітичний відділ, що займається дослідженнями та аналітикою, оцінює ефективність роботи Інституту, акумулює й опрацьовує кількісні і якісні дані про наші заходи і проєкти.

    Читати повністю
    В листопаді-грудні 2019 року у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження» ми провели підготовчий етап і розробили методологію дослідження сприйняття України за кордоном. Його мета — виявити очікування іноземних фахових спільнот від України, дослідити сприйняття її культурного потенціалу та оцінити можливості співпраці в сфері культури, освіти, науки та громадянського суспільства. Початок дослідження заплановано на другий квартал 2020 року в Німеччині, Франції, Польщі й Угорщині з можливим розширенням на інші країни.

    У співпраці з Українським кризовим медіа-центром та One Philosophy Group of Companies ми започаткували дослідження, присвячене історичній пам'яті та інтерпретації «незручного» спадку ХХ століття. Проєкт розпочався з дослідження того, як провідні ЗМІ Великої Британії, Німеччини, Польщі, Франції, Росії та України висвітлювали історичні події ХХ століття, що вплинули на роль України у світових процесах. Проаналізовано
    настрої, акценти та тональність медіа, їхній вплив на формування національних і міжнародних наративів. Результати дослідження будуть представлені у другому кварталі 2020 року.

    Наприкінці 2019 року Інститут розпочав розробку внутрішньої системи оцінювання, яка базується на міжнародній практиці інституцій культурної дипломатії. Ця система дозволить комплексно оцінити результативність діяльності Інституту на основі кількісних і якісних даних. Вона має трирівневу структуру. На першому, інституційному рівні оцінюються загальні показники, що демонструють масштаб діяльності Інституту. Другий рівень визначає обсяг та якість взаємодії з аудиторією. Третій присвячений якісному впливу нашої роботи за кожним із напрямів проєктної діяльності. Упродовж 2020 року система працюватиме у тестовому режимі.

    Юлія Гнат, керівниця інформаційно-аналітичного відділу


    Інституційна діяльність
    Основними інституційними завданнями 2019 року було запустити повноцінну роботу Українського інституту, адаптувати нормативно-правову базу, сформувати команду, а також розробити внутрішні регламенти та процедури.


    Дізнатися все
    Впродовж першого півріччя тривала робота над внесенням змін до низки нормативно-правових актів, що суттєво обмежували або унеможливлювали повноцінну роботу Інституту. Зокрема, були збільшені терміни здійснення попередньої оплати товарів і послуг, що закуповуються Інститутом для реалізації заходів і проєктів; знята заборона на збільшення штатної чисельності працівників і заборона на здійснення витрат на проведення виставок, ярмарків, симпозіумів і конгресів. Було затверджено порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію заходів і проєктів Українського інституту, який деталізував напрями використання коштів і розширив перелік дозволених типів витрат.
    Лише у другому півріччі ми змогли збільшити команду з 12 до 40 людей та реалізувати заплановані проєкти та програми; розширили програмний відділ та відділ бухгалтерського обліку, створили комунікаційний, інформаційно-аналітичний, адміністративний відділи, відділ правового забезпечення та сектор публічних закупівель; налагодили процеси та способи взаємодії між відділами Інституту та із зовнішніми контрагентами.

    Швидке розширення команди та необхідність досягти амбітних цілей, що стояли перед Інститутом, потребували напруженої роботи усіх служб, а також залучення зовнішніх експертів для консультацій та командного розвитку. Розбудова інституції фактично тривала всього шість місяців, впродовж яких було здійснено 90% заходів, запланованих на рік.
    «Ми від початку усвідомлювали, що Рік культури – дуже важлива ініціатива, яка має стати чимось більшим за презентацію культури обох країн. Успіх проєкту вимірюється не лише кількістю заходів; значною мірою це якість партнерства, якої ми досягли з колегами та друзями з Українського інституту. Я дуже вдячний за цей досвід та можливість разом сягати нової якості спільних ініціатив».

    Ульф Хаусбрандт, директор Австрійського культурного форуму
    У 2019 році Інститут, спільно зі школою дизайну та технологій Projector, розробив і впровадив нову візуальну айдентику і бренд, посиливши комунікаційну роботу і розвиток власних інформаційних платформ.

    Важливою складовою інституційної роботи у 2019 році було налагодження та розвиток мережі партнерських інституцій в Україні та за кордоном. Це дозволило вчасно розробити і затвердити план заходів на 2020 рік, а також підготуватись до впровадження трирічного бюджетного планування.

    У 2019 році Інститут уклав з низкою українських та міжнародних інституцій угоди про співпрацю,
    спрямовані на консолідацію зусиль і можливостей для



    покращення сприйняття України за кордоном, поширення об'єктивної інформації і знань про Україну; реалізацію спільних проєктів та ініціатив в інформаційній, комунікаційній, культурній та інших сферах; розширення та поглиблення міжнародного співробітництва. Серед них: Український культурний фонд, ГО «Український Кризовий Медіа-Центр», One Philosophy Group of Companies, MUMOK – Музей сучасного мистецтва фонду Людвіга (Відень, Австрія), Фундація ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius (Гамбург, Німеччина). Реалізуючи програму Року культури Україна – Австрія, Інститут налагодив тісну співпрацю з Австрійським культурним форумом у Києві і Федеральним міністерством закордонних справ Австрії.


    Тетяна Філевська, заступниця генерального директора

    Фінансові показники
    Загальний бюджет 50,7 млн грн
    Фінансові показники
    Загальний бюджет 50,7 млн грн
    Команда
    Основою будь-якої інституції є фахова і спроможна команда.

    Дізнатися все
    Робота у сфері культурної дипломатії вимагає поєднання широкого кола компетенцій: володіння іноземними мовами, управління проєктами і процесами, реалізація міжнародних культурних, освітніх і наукових програм; управління репутацією та інституційними комунікаціями; експертні знання у різних секторах культури; широкі професійні мережі; вміння працювати в багатокультурному середовищі; розуміння теорії і практики міжнародних відносин тощо.

    Нам вдалося сформувати команду, експертний профіль якої свідчить про високий рівень компетенцій і готовність до професійного зростання. Це є запорукою внутрішньої експертності Інституту — спроможності самостійно приймати фахові, виважені, обгрунтовані й етичні рішення щодо вибору проєктів і їхнього змістового наповнення.

    Оскільки культурна дипломатія як професійна дисципліна лише починає формуватися в Україні,
    Український інститут приділяє велику увагу фаховому розвитку команди і вивченню кращого міжнародного досвіду у дотичних сферах.

    В рамках Програми трансферу знань з публічної дипломатії України за підтримки Американських рад з міжнародної освіти і Посольства США в Україні генеральний директор УІ Володимир Шейко у липні 2019 року пройшов навчання у Літньому інституті Центру публічної дипломатії Університету Південної Каліфорнії у Лос-Анджелесі. Керівниця програмного відділу Ірина Прокоф'єва та програмний менеджер Олександр Виноградов у листопаді 2019 року взяли участь в ознайомчій поїздці програми «Відкритий світ» до Вашингтону. В рамках проєкту також відбувся тренінг для співробітників Інституту за участі експертів агенції pro.mova, присвячений інституційним комунікаціям, управлінню репутацією та особливостям роботи в державному секторі.


    Співпраця «Американських Рад з міжнародної освіти» з Українським інститутом розпочалась 2018 року в рамках Програми трансферу знань з публічної дипломатії Україні (KTI) за підтримки Посольства США в Україні.

    За цей час вже третина команди УІ взяла участь у тренінгах з публічної дипломатії. Також для команди проводяться тренінги з публічних і внутрішніх комунікацій та з розробки репутаційної стратегії. Минулого року окремі співробітники взяли участь у Літній школі з публічної дипломатії Університету Південної Каліфорнії та програмі обмінів «Відкритий світ». Також незабаром УІ отримає низку матеріалів з професійного розвитку та програмної діяльності для поповнення власного бібліотечно-ресурcного фонду. Наша організація і надалі підтримуватиме розвиток УІ як організації, що формує позитивне ставлення до України.



    Ярема Бачинський, Директор Американських Рад з міжнародної освіти: ACTR/ACCELS - Україна
    У березні 2019 року представники Інституту відвідали Велику Британію для знайомства з міжнародними практиками культурної дипломатії та досвідом Британської Ради, а також налагодження професійних контактів з культурними інституціями Лондона та Единбурга.

    У червні 2019 року в рамках програми ЄС Culture
    Bridges відбулась ознайомча поїздка представника Інституту до Греції. На запрошення Чеського Центру у лютому 2019 року співробітники Інституту відвідали Прагу та Брно для ознайомлення з організаційною структурою та програмною політикою Чеських Центрів і налагодження контактів з культурними інституціями Чехії. Низка співробітників пройшли тренінги з публічних закупівель.
    Експертний профіль команди
    (станом на початок 2020 р.)

    Рівень освіти
    100%
    мають вищу освіту
    61%
    магістри
    8%
    кандидати наук
    69%
    мають додаткову і подальшу освіту (в тому числі 17% —другу вищу)
    Основна освіта команди за такими спеціальностями
    (перелік у довільному порядку):
    Досвід працівників
    78%
    мають понад 5 років досвіду
    релевантного до нинішньої фахової діяльності
    50 %
    понад 10 років досвіду
    релевантного до нинішньої фахової діяльності
    Володіння мовами
    Міжнародний досвід
    90% людей володіють англійською мовою, і при цьому на різних рівнях 31% володіють 2-ма іноземними мовами, 14% — 3-ма, 8% — 4-ма, і 2 людини володіють 5-6-ма іноземними мовами. Це такі мови: англійська, німецька, польська, французька, італійська, іспанська, шведська, данська, хорватська/сербська, білоруська.
    53% стажувалися за кордоном або брали участь у міжнародних навчальних програмах.

    36% координували або брали участь у понад 10-ти міжнародних проєктах, 28% — до 5 проєктах, 8% — від 5 до 10 проєктів
    Фото команди
    Програмний відділ
    Комунікаційний відділ
    Інформаційно-аналітичнний відділ
    Відділ бухгалтерського обліку
    Адміністративний відділ
    Відділ правового забезпечення
    Сектор публічних закупівель
    Наглядова рада
    Наглядова рада Українського інституту є дорадчим і експертним органом, який діє на постійній основі для здійснення нагляду за діяльністю Інституту, визначення пріоритетів його діяльності, управління майном тощо.

    До складу Наглядової ради входять відомі українські та/або іноземні громадські діячі та представники кількох міністерств. До повноважень Наглядової ради належать, зокрема, затвердження річного плану роботи Інституту і змін до нього, контроль за провадженням фінансово-господарської діяльності, розгляд поточних питань, затвердження основних напрямів проєктної діяльності та ін. Досвід і знання експертів і експерток, досвічених
    менеджерів та менеджерок, що представляютьдержавні інститути та громадянське суспільство, є надзвичайно важливим для становлення, розвитку і відстоювання інтересів Інституту.

    Впродовж 2019 року Наглядова рада Українського інституту провела наживо чи онлайн 18 зустрічей. В різні періоди року до її складу входили:
    Склад Наглядової ради
    Василь Боднар
    Заступник Міністра закордонних
    справ України
    Артем Біденко
    Державний секретар Міністерства інформаційної політики України
    Володимир
    Єрмоленко
    Директор європейських проєктів
    ГО «Інтерньюз-Україна», журналіст Hromadske.ua, філософ, письменник
    Сергій Жадан
    Поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст
    Лілія Млинарич
    Президентка фестивалю «Джаз Коктебель»
    Антон Найчук
    Директор «Благодійного Фонду
    Громадської Дипломатії»
    Олеся Островська-Люта
    Генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»
    Ірина Подоляк
    Перша заступниця голови Комітету ВР України з питань культури та духовності, Заступниця міністра культури, молоді та спорту України
    Ольга Сагайдак
    Співзасновниця Dofa fund (БФ «Мистецькі надра»), керівниця проєкту міжрегіональних культурних форумів, мистецтвознавиця

    Ахтем Сеїтаблаєв
    Режисер, актор, директор Державного підприємства «Кримський дім»

    Світлана Фоменко
    Перша заступниця Міністра культури України

    Павло Хобзей
    Перший заступник Міністра освіти України

    Руслана Ліннік
    Секретарка Наглядової ради
    Василь
    Боднар
    Заступник Міністра закордонних
    справ України
    Артем
    Біденко
    Державний секретар Міністерства інформаційної політики України
    Володимир
    Єрмоленко
    Директор європейських проєктів
    ГО «Інтерньюз-Україна», журналіст Hromadske.ua, філософ, письменник
    Сергій
    Жадан
    Поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст
    Лілія
    Млинарич
    Президентка фестивалю «Джаз Коктебель»
    Антон
    Найчук
    Директор «Благодійного Фонду
    Громадської Дипломатії»
    Олеся
    Островська-Люта
    Генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»
    Ірина
    Подоляк
    Перша заступниця голови Комітету ВР України з питань культури та духовності, Заступниця міністра культури, молоді та спорту України
    Ольга
    Сагайдак
    Співзасновниця Dofa fund (БФ «Мистецькі надра»), керівниця проєкту міжрегіональних культурних форумів, мистецтвознавиця

    Ахтем
    Сеїтаблаєв
    Режисер, актор, директор Державного підприємства «Кримський дім»

    Світлана
    Фоменко
    Перша заступниця Міністра культури України

    Павло
    Хобзей
    Перший заступник Міністра освіти України

    Руслана Ліннік
    Секретарка Наглядової ради