Французька культурна делегація відвідає Україну як продовження Сезону української культури у Франції 

27–29 травня 2026 року Україну відвідає французька культурна делегація за участі представників Французького інституту, французьких культурних інституцій, кураторів, видавців, письменників, перекладачів та діячів культури.

Візит організований Українським інститутом.

Візит є продовженням Сезону української культури у Франції «Le Voyage en Ukraine», що тривав з грудня 2025 по березень 2026 року та став однією з найбільших міжнародних презентацій української культури у Франції за останні роки. Протягом чотирьох місяців у 43 містах Франції відбулося близько 190 подій за участі понад 200 українських культурних діячів та інституцій.

Метою Сезону було не лише представлення української культури французькій аудиторії, але й створення довгострокових професійних, інституційних та людських зв’язків між культурними середовищами України та Франції.

Саме тому нинішній візит французької делегації до Києва є не окремою подією, а наступним етапом цієї співпраці.

У межах візиту відбудуться:

  • публічні дискусії та події в межах Книжкового Арсеналу;
  • професійні зустрічі між українськими та французькими інституціями;
  • обговорення нових форматів культурної співпраці;
  • презентація спільного маніфесту українських та французьких культурних інституцій і просторів.

Однією з центральних подій візиту стане публічна розмова «Вояж, що триває» на відкритій сцені Книжкового Арсеналу вже 28 травня, присвячена підбиттю підсумків Сезону та подальшому розвитку українсько-французьких культурних партнерств.

Візит французької делегації до Києва є важливим проявом довіри, присутності та готовності до довгострокової співпраці між українськими та французькими культурними інституціями в умовах війни.

Учасники французької культурної делегації — письменники й письменниці, видавці, куратори, журналісти, директори провідних культурних інституцій, театральні та музейні діячі, які вже сьогодні формують сучасний культурний ландшафт Франції:

Один із найвідоміших французьких кінорежисерів і сценаристів сучасності. Із 1990-х років, Жак Одіар створив міжнародно визнаний фільмографічний доробок, що відрізняється сильними сюжетами, соціальним реалізмом і впізнаваним візуальним стилем. Серед його найвідоміших стрічок, що здобули міжнародне визнання — «Пророк», «Іржа та кістка», «Діпан», «Брати Сістерс» та «Емілія Перес». Упродовж своєї кар’єри Жак Одіар отримав численні премії «Сезар», а також нагороди Каннського кінофестивалю. У своїх роботах митець часто звертається до тем ідентичності, маргінальності, насильства та внутрішніх трансформацій, а його авторський підхід здобуває широке міжнародне визнання. Сьогодні Одіар залишається однією з ключових постатей сучасного європейського кінематографу та продовжує працювати над амбітними проєктами як для французької, так і для міжнародної аудиторії.

Ева Нгуєн Бінь – французька дипломатка високого рівня, яка понад двадцять років працює у сфері культурної дипломатії. Із 2021 року вона обіймає посаду Голови ради директорів Французького інституту та є Посолкою Франції з питань культурної діяльності за кордоном. До призначення у Французькому інституті Ева Нгуєн Бінь була послом Франції в Камбоджі, а до того працювала у В’єтнамі як радниця з питань культури та директорка Французького інституту. Упродовж своєї кар’єри Ева Нгуєн Бінь також займалася питаннями міжнародного співробітництва, економічних відносин та європейської політики в Міністерстві Європи та закордонних справ Франції. За свій внесок у державну та культурну діяльність її було нагороджено орденом Почесного легіону та орденом Мистецтв і літератури у ступені кавалера.

Журналіст за освітою, Франкі Бландо, понад двадцять років працює у сфері культурної дипломатії. У 2010–2014 роках він обіймав посаду аташе з питань культури та заступника директора Французького інституту в Україні, де підтримував численні проєкти мистецької співпраці між Францією та Україною. Зокрема, він долучився до розвитку фестивалю «Французька весна в Україні» та партнерств за участі театру «Дах» і провідних французьких культурних інституцій. Із 2023 року Франкі Бландо розвиває програму «Перед обличчям війни – європейські діалоги» – цикл дискусій і зустрічей, що проходять у різних країнах Європи. Також він координував  Сезон української культури у Франції «Le Voyage en Ukraine», що тривав із грудня 2025 року до березня 2026 року. 

Головна кураторка з питань спадщини та Директорка з наукової роботи і колекцій Музею цивілізацій Європи та Середземномор’я (Mucem) у Марселі, Марі-Шарлотт Калафат очолює напрям «Історія музею» та є провідною кураторкою відділу, присвяченого етнологічній спадщині й суспільствам Європи та Середземномор’я. Після координування масштабного перевезення музейних колекцій до Марселя вона долучилася до створення нових фондосховищ музею. Марі-Шарлотт Калафат також була співкураторкою низки виставок Mucem, присвячених музеографії та народному мистецтву, серед яких — «Двомовний документ: роман у фотографіях» (фр. «Document bilingue, Roman-Photo») (2017), «Жорж Анрі Рів’єр. Бачити — означає розуміти»(фр. «Voir c’est comprendre») (2018), «Фольклор: я підписуюся, отже існую» (фр. «Folklore, Je signe donc je suis») (2020),  «Фольклор моди: народний костюм і висока мода» (фр. «Fashion Folklore: costumes populaires et haute couture», «У салоні побутових мистецтв» (фр. «Au salon des arts ménagers»), «Рене Перро»  (фр. «René Perro») (2023), «Спільні пристрасті. Колекція Ламбера в Mucem»  (фр. «Passions partagées. La collection Lambert au Mucem») (2024), а також нової постійної  виставки музею «Середземномор’я. Винаходи та репрезентації» (фр. «Méditerranées. Inventions et représentations»). 

Вансан Каварок – французький культурний діяч, що багато років працює у сферах сучасного танцю, культурного виробництва та міждисциплінарних мистецьких проєктів. Після роботи на посаді керівника з комунікацій Національного хореографічного центру Монпельє та мистецького радника в культурному центрі «La Gaîté Lyrique» у Парижі він став співзасновником культурного кооперативу «Illusion & Macadam». У 2019 році Венсан Каварок заснував «Halle Tropisme» в Монпельє — великий креативний хаб, присвячений розвитку культурних і креативних індустрій. Із 2023 року він є художнім директором «La Gaîté Lyrique» та проєкту «Fabrique de l’époque» («Майстерня епохи»), що реалізується у партнерстві з «ARTE», «SINGA», «makesense», «Actes Sud» та «Arty Farty». Вансан Каварок також очолює низку ініціатив у сфері культурного співробітництва з африканськими партнерами та є директором Євро-Африканської бієнале в Монпельє.

Головна кураторка з питань спадщини та Директорка з наукової роботи і колекцій Музею цивілізацій Європи та Середземномор’я (Mucem) у Марселі, Марі-Шарлотт Калафат очолює напрям «Історія музею» та є провідною кураторкою відділу, присвяченого етнологічній спадщині й суспільствам Європи та Середземномор’я. Після координування масштабного перевезення музейних колекцій до Марселя вона долучилася до створення нових фондосховищ музею. Марі-Шарлотт Калафат також була співкураторкою низки виставок Mucem, присвячених музеографії та народному мистецтву, серед яких — «Двомовний документ: роман у фотографіях» (фр. «Document bilingue, Roman-Photo») (2017), «Жорж Анрі Рів’єр. Бачити — означає розуміти»(фр. «Voir c’est comprendre») (2018), «Фольклор: я підписуюся, отже існую» (фр. «Folklore, Je signe donc je suis») (2020),  «Фольклор моди: народний костюм і висока мода» (фр. «Fashion Folklore: costumes populaires et haute couture», «У салоні побутових мистецтв» (фр. «Au salon des arts ménagers»), «Рене Перро»  (фр. «René Perro») (2023), «Спільні пристрасті. Колекція Ламбера в Mucem»  (фр. «Passions partagées. La collection Lambert au Mucem») (2024), а також нової постійної  виставки музею «Середземномор’я. Винаходи та репрезентації» (фр. «Méditerranées. Inventions et représentations»). 

Елі Коммінс – культурний діяч та директор багатопрофільного мистецького простору «Le Lieu Unique» у м. Нант . «Le Lieu Unique» має статус «національної сцени», присвоєний Міністерством культури Франції, та зосереджується на сучасній культурі, представляючи широкий спектр мистецьких напрямів, зокрема театр, танець, музику, виставки, публічні дискусії, резиденції митців, освітні програми та фестивалі. Раніше Елі Коммінс працював над створенням міждисциплінарних сценічних проєктів, що поєднують перформанс і різні медіапрактики. Його діяльність вирізняється увагою до мистецьких експериментів, розвитку культурного діалогу та взаємозв’язку між творчістю і сучасними суспільними викликами.

Французька культурна діячка Жюльєтт Донадьйо понад двадцять років працює на перетині інновацій та культурної дипломатії. Вона є засновницею агентства «Les Traverses» та співорганізаторкою фестивалю інновацій «Futur en Seine». Жюльєтт Донадьйо обіймала посаду директорки з виробництва в культурному центрі «La Gaîté Lyrique» в Парижі. У 2017 році вона приєдналася до Посольства Франції в Сан-Франциско як аташе з питань культури, де заснувала «Villa San Francisco» — ініціативу, що стала попередницею «Villa Albertine». Із 2023 року Донадьйо є генеральною директоркою «La Gaîté Lyrique» у межах проєкту «Fabrique de l’époque» («Майстерня епохи»), який поєднує творчість, громадянську участь і соціальні інновації через партнерства з організаціями «ARTE», «Actes Sud», «SINGA», «makesense» та «Arty Farty».

Людовік Ґійо обіймає посаду директора з питань художньої творчості та культурних індустрій Французького інституту з 2025 року. Він здобув освіту в Університеті «Париж I Пантеон-Сорбонна» за спеціальністю «Європейський та міжнародний менеджмент» і розпочав кар’єру в органах місцевого самоврядування та Парламенті Франції, після чого приєднався до Міністерства культури як радник міністра з питань комунікації та інституційних зв’язків.У 2020–2024 роках Ґійо працював за кордоном як директор Французького інституту в Південній Кореї в системі Міністерства Європи та закордонних справ Франції. Людовик Ґійо також відповідав за програмування та комунікацію Французького павільйону на Всесвітній виставці в Осаці в межах проєкту «COFREX».

Одна з найпомітніших постатей сучасної французької літератури, відома своїм виразним літературним стилем і увагою до тем колективного досвіду, руху, праці та сучасного суспільства. Після публікації романів «Народження мосту» та «Життя, яке треба зберегти», перекладених багатьма мовами та адаптованих для кіно й театру, Мейліс де Карагаль здобула широке міжнародне визнання. Її творчість поєднує документальну точність із ліричною інтенсивністю, досліджуючи людські взаємини. Мейліс де Керангаль є лауреаткою низки престижних літературних премій і регулярно бере участь у міжнародних літературних фестивалях та культурних дискусіях. Окрім романів, вона також публікує есеї та короткі тексти, присвячені подорожам, мистецтву й спостереженню за повсякденним життям.

Урядовець та культурний діяч Пʼєр Люнґретті розпочав кар’єру в органах місцевого культурного управління, а згодом приєднався до Кабінету міністра культури Фредеріка Міттерана, де послідовно обіймав посади радника, заступника директора та керівника Кабінету міністра. Згодом він став заступником генерального директора з питань художньої творчості в Міністерстві культури Франції. У 2016–2022 роках очолював «Міжнародний центр коміксу та зображення» (фр. «Cité internationale de la bande dessinée et de l’image») в Ангулемі та підготував ключову міністерську доповідь, яка стала основою для проведення Року коміксу у Франції. Із 2022 року є асоційованим директором національного театру «Chaillot – Théâtre national de la Danse» разом із хореографом Рашидом Урамданом.

Французький культурний діяч із більш ніж двадцятип’ятирічним досвідом розробки та реалізації трандисциплінарних мистецьких проєктів Матьйо Мезоноф спеціалізується на мистецтві в публічному просторі, перформативних практиках і територіально вкорінених культурних ініціативах, працюючи у тісній взаємодії з митцями, інституціями та місцевими громадами. Із 2025 року він є директором культурного центру «Mains d’Œuvres» у місті Сен-Уен-сюр-Сен, де керує новою мистецькою та громадянською програмою, зосередженою на перформансі, гостинності та взаємозв’язку між творчістю, аудиторією і територіями. Його діяльність відображає послідовну увагу до колективного управління, співпраці та інноваційних форм культурної взаємодії як в міському, так і в сільському середовищі.

Після завершення післядипломного навчання в Європейському інституті кіно та аудіовізуальних студій Сара Полаччі понад двадцять років працювала журналісткою та радіоведучою у «Radio France», після чого у 2022 році очолила фестиваль «Le Livre sur la Place» у Нансі – найбільш масштабну літературну подію французького видавничого сезону, яка щороку збирає понад 500 авторів і близько 130 000 відвідувачів. Упродовж останнього десятиліття Сара Полаччі також є кураторкою літературної програми та радницею «Міжнародного географічного фестивалю». Окрім цього, вона модерувала численні літературні події та публічні дискусії у Франції, Бельгії та Люксембурзі, сприяючи розвитку літератури та культурного діалогу для широкої аудиторії.

Філіп Робіне обіймає посаду президента і генерального директора «Calmann-Lévy» з 2015 року. Це видавництво, засноване у 1836 році, входить до числа провідних літературних домів Франції. Із 2022 року Робіне також очолює «SCELF» — організацію, що сприяє адаптації літературних творів для кіно й телебачення. Крім того, він входить до ради директорів «France Livres». Філіп Робіне активно залучений до культурних і освітніх ініціатив, співпрацюючи з низкою інституцій і фондів, зокрема «Groupe ADP», «Renault Group», «France Télévisions» та Камерним оркестром Парижа. Також викладає підприємництво в HEC Paris та École Polytechnique, а ще є засновником «Le Labo des histoires» – організації, що проводить письменницькі майстерні для молоді у Франції.

Люсі Кампос — директорка «Вілла Жілле» в Ліоні, міжнародного центру, присвяченого літературі, ідеям та сучасним дискусіям, а також місця проведення фестивалів «Assises Internationales du Roman» та «Mode d’Emploi». Як фахівчиня з порівняльної літератури та історії ідей, вона раніше викладала в кількох французьких університетах та в Паризькому інституті політичних наук (Sciences Po Paris). Протягом останнього десятиліття вона реалізувала численні міжнародні проєкти, спрямовані на популяризацію перекладної літератури та культурного обміну, зокрема у співпраці з Institut français, Collège de France та Посольством Франції у Великій Британії. Вона є автором численних праць з літератури ХХ століття та була членом журі міжнародної премії Букера у 2020 році. Її діяльність поєднує літературознавство, публічні дебати та міжнародне культурне співробітництво.

Філіп Робіне обіймає посаду президента і генерального директора «Calmann-Lévy» з 2015 року. Це видавництво, засноване у 1836 році, входить до числа провідних літературних домів Франції. Із 2022 року Робіне також очолює «SCELF» — організацію, що сприяє адаптації літературних творів для кіно й телебачення. Крім того, він входить до ради директорів «France Livres». Філіп Робіне активно залучений до культурних і освітніх ініціатив, співпрацюючи з низкою інституцій і фондів, зокрема «Groupe ADP», «Renault Group», «France Télévisions» та Камерним оркестром Парижа. Також викладає підприємництво в HEC Paris та École Polytechnique, а ще є засновником «Le Labo des histoires» – організації, що проводить письменницькі майстерні для молоді у Франції.