Український Ensemble Nostri Temporis і польський NeoQuartet виступили на «Варшавській осені»

22 вересня у Варшаві в межах 69-го Міжнародного фестивалю сучасної музики «Варшавська осінь» відбувся спільний концерт польського NeoQuartet та українського Ensemble Nostri Temporis. 

Концертна програма об’єднала шість світових прем’єр українських і польських композиторів – Назарія Стеця, Анни Зарадни, Михайла Чедрика, Куби Кшевінського, Поліни Погожої та Домініка Стрихарського. 

Українську частину програми склали три нові композиції: 

У «Perspectives of the Sky» Назарій Стець досліджує, як один і той самий образ набуває принципово різних значень залежно від перспективи, і ставить питання: чи можливо знову побачити його так, як ми бачили колись? 

У «Emotion №2: Rush» Михайло Чедрик звертається до психологічного стану інтенсивного, безперервного руху. Ритмічний імпульс і стрімкі зміни звукової фактури передають стан, у якому сприйняття, дія, реакція та очікування поступово зливаються в єдиний процес. 

Поштовхом до написання «a-a-a-i-i-i» Поліни Погожої стали дослідження комунікації кашалотів та характерних для неї структурованих послідовностей клацань – так званих codas. 

Твори Чедрика та Погожої постали на спільне замовлення фестивалю «Варшавська осінь» та Українського інституту – їх обрали за результатами відкритого конкурсу в межах «Dialogue without Borders» – партнерської ініціативи Українського інституту, «Варшавської осені», Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика та Асоціації NeoArte. 

«Варшавська осінь» – один із найстаріших міжнародних фестивалів сучасної музики у Центральній та Східній Європі. Заснований 1956 року Польською спілкою композиторів, упродовж десятиліть він був важливим простором знайомства з новітніми музичними течіями та місцем зустрічі композиторів і виконавців зі Сходу та Заходу.  

69-та едиція «Варшавської осені» тривала з 18 до 26 вересня і проходила під темою «Знаки». Фестиваль запропонував поглянути за межі звукової та візуальної поверхні творів – на їхні значення, структури й культурні коди.  

Фото: Grzegorz Mart