12 грудня Федеральний архів Німеччини передав Міністру закордонних справ України Андрію Сибізі жорсткий диск із фільмами зі своєї колекції, пов’язані з Україною. Це результат інтенсивної співпраці Федерального архіву з українськими кінознавцями та архівістами, під час якої ці фільми були ідентифіковані та оцифровані. Ці фільми тепер уперше назавжди доступні через Цифровий читальний зал і будуть надані Національному центру імені Олександра Довженка для збереження та аналізу.

«Ми вдячні Федеральному архіву Німеччини за допомогу у відновленні наших культурних артефактів. Ці унікальні твори мистецтва та документальні кадри надають уявлення про столітню боротьбу України за незалежність, а також про радянське тоталітарне правління 1930-х та 1940-х років. Багато роботи ще треба зробити для дослідження цих та інших історичних джерел, а також деколонізації української історії», – Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України.

«Війна проти України також спрямована на її культуру та інституції, які представляють ідентичність країни. Тому ми хочемо надіслати сигнал солідарності та підтримки. Фільми є особливими свідченнями культурної ідентичності країни, які архіви мають зберігати. Багата культурна спадщина України має бути також доступною широкій громадськості в цій країні», – Андреа Хенгер, віце-президентка Федерального архіву.

Було відібрано три повнометражні та один короткометражний фільм, дві анімаційні та три документальні стрічки. За дослідженнями, деякі з цих фільмів збереглися лише у Федеральному архіві як унікальні сучасні копії на носіях з целюлозного нітрату. До них належить дитячий фільм, який вважався втраченим, «Вітаю з переходом» (1932) української режисерки Іви Григорович, однієї з небагатьох жінок-кінематографісток України 1930-х років. Фільм «Більшовицькі звірства 21 серпня 1919 року або Київські дні терору» (1919) показує неприкрашену жорстокість громадянської війни. Список усіх фільмів з описами та посиланнями на цифровий читальний зал.

«Робота з архівами та архівними матеріалами про Україну відіграє ключову роль у збереженні та розумінні різноманітності та глибини української культури. Співпраця з німецьким Федеральним архівом підкреслює цінність цієї роботи. Відновлена колекція включає визначні твори, такі як роботи однієї з ранніх українських режисерок та приклади української анімації. Це важливі внески в українське кіно та його спадщину, що пропонують ширшу перспективу його історії та традицій як в Україні, так і на міжнародному рівні», – Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.

«Спільноти, які зазнають агресії, повинні мати голос, видимість і також мають підтримувати процеси, що визначають цивілізоване суспільство. Ми надзвичайно мотивовані тим, що, незважаючи на страшну війну, Центр Довженка веде професійну архівну та дослідницьку діяльність – завдяки великому внеску наших партнерів. Співпраця з Федеральним архівом у репатріації української кіноспадщини розпочалася задовго до війни, ще в 2014 році. Пристрасна робота українських та німецьких кінодослідників та архівістів допомогла нам заповнити прогалини в українському культурному процесі 1920-1930-х років. Ця унікальна придбана колекція дає нам відчуття єдності та нової енергії для захисту та плекання культурної ідентичності», – Олена Гончарук, керівниця Національного центру Олександра Довженка.

З початку повномасштабної війни Росії проти України Федеральний архів ще більше інтенсифікував свою співпрацю з українськими архівами. Він надав українським архівам обладнання, зокрема сканери та інші матеріали, щоб допомогти забезпечити та оцифрувати їхні фонди. Федеральний архів є партнером Меморіального центру «Бабин Яр». Україна пов’язана з Архівом документів Штазі через її участь в Європейській мережі офіційних органів, відповідальних за файли таємної поліції.