In Flux: No Land for Mothers:
українсько-індонезійський
мистецький проєкт у Баньювангі
З 31 травня до 11 червня 2026 року в регіоні Баньювангі, Східна Ява, відбувся українсько-індонезійський мистецький проєкт, присвячений екологічній пам’яті, ритуалу та зв’язку людини із землею. Результатом спільної роботи українських та індонезійських митців став перформанс In Flux: No Land for Mothers («У плині часу: немає землі для матерів») створений безпосередньо в локальному контексті Баньювангі та представлений просто неба серед рисових полів для близько 80 місцевих жителів і представників мистецької спільноти.
Проєкт розпочався з дослідження Seblang — ритуальної практики, що зберігається в селі Бакунган. 31 травня та 1 червня учасники відвідали передритуальні події, долучилися до процесій, спостерігали за основним ритуалом, а також зустрілися та поспілкувалися з його виконавицею. Для команди було важливо спробувати зрозуміти роль ритуалу у взаєминах між громадою, землею, пам’яттю та предками.
У подальшій роботі досвід дослідження Seblang вступив у діалог з українськими традиціями Водіння Куста та русальних обрядів. Команда не шукала прямої тотожності між цими практиками і не намагалася створити умовний «спільний ритуал». Натомість різні культурні традиції стали відправними точками для розмови про зв’язок людини із землею та попередніми поколіннями, роль жіночої присутності в ритуальних і духовних практиках, а також про способи передавання знання через тіло, музику, повторювану дію та колективну пам’ять.
Саме з цього діалогу виникла концепція In Flux: No Land for Mothers («У плині часу: немає землі для матерів»).
З 3 до 9 червня робота над перформансом продовжилася у Studio Klampisan – просторі для міждисциплінарної мистецької практики в Банювангі. Окремий етап культурного і професійного обміну відбувся 9 червня у Studio Musik Damar Art та на ринку Sumberayu. Учасники представляли одне одному власні мистецькі практики, обговорювали підходи до роботи з традиційною музикою й перформансом, спільно імпровізували, а також відбирали музичні інструменти та сценічні матеріали для фінальної роботи.
Концепт розроблявся у взаємодії з командою Opera Aperta. У фінальному перформансі взяли участь Абі Мухаммад Латіф, Даю Прісмаваті, Юлія Миколайчук, Юлія Вітранюк, Ліста Деві Рамаданінгрум, Бунга Шінтія, Мох. Рофаят, Набіла Фітрі Хандаяні, Ахзанк Ілхамі та Геводн.
Проєкт став простором не лише для створення мистецької роботи, а й для тривалого професійного та культурного обміну. Через дослідження Seblang, звернення до Водіння Куста і русальних практик, спільну роботу з музикою, тілом і локальним ландшафтом команда створила роботу, що говорить про екологічну кризу як про кризу відносин — між людиною і землею, між поколіннями, між різними формами знання.
Довідково:
Seblang — це ритуал, пов’язаний із життям сільської громади, її добробутом, захистом, предками та аграрним циклом. Seblang описують як частину традиції очищення села (bersih desa), пов’язану з вшануванням предків і духів-покровителів та з прагненням підтримати гармонію між громадою і середовищем, від якого залежить її життя.
Водіння Куста — поліський весняно-літній обряд, у якому одну з дівчат повністю вбирають у зелень і водять від двору до двору з піснями та побажаннями врожаю і добробуту. Водночас дослідники пов’язують цей обряд не лише з аграрною родючістю, а й із культом предків та уявленнями про присутність померлих у житті громади.
Русальні обряди теж належать до весняно-літнього календарного циклу й розгортаються навколо особливого періоду взаємодії між світом живих, природним середовищем і потойбічним. Вони пов’язані з рослинністю, водою, полями, поминальними мотивами та символічним перебуванням русалок у людському просторі, після чого їх ритуально «проводжають».
Тобто спільне в тому, що всі вони виникають у культурах, де земля не є просто ресурсом або фоном, а включена у систему взаємин між живими, померлими, природними циклами та громадою.
In Flux: No Land for Mothers реалізували:
Український інститут і Studio Klampisan у співпраці з Opera Aperta та Damar Art Community, у партнерстві з Jakarta Arts Council, Enambelas Production, MG Production і Mancing Bareng Gumukrejo, за підтримки ГО ФКД та EUNIC.
