До складу комісії, яка розглядала заявки, увійшли директор фестивалю Seriesly Berlin Денніс Ру, продюсер, менеджер проєктів фонду Eurimages та куратор програми з промоції Серхіо Гарсіа де Леаніс, сценаристка та головна програмерка конкурсної програми Sarajevo Film Festival Елма Татарагич, керівниця напряму «Кіно» Українського інституту Ірина Кипоренко та керівниця відділу мистецьких програм Українського інституту Анастасія Волкова. 

Переможцями обрали такі проєкти:       

• «Тиха повінь», режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, продюсери Каріна Костина та Євген Рачковський, ко-продюсерка Таня Георгієва-Вальдхауер 

Закрита релігійна громада обрала собі для життя місце у дуже красивому ландшафті, де багато років тому проходили лінії фронту Першої та Другої світових воєн. Фантастичне сонячне селище, яке наповнює дитячий сміх багатодітних сімей. Однак в тихе і мирне життя громади регулярно вривається паводок та війна. Саме ці дві події є фактичними точками літочисленнями пам’яті. Стихія та війна безжальні. Громада об’єднується, щоб подолати наслідки лиха. Разом з громадою спостерігаємо трансформації, де нинішня війна переплітається з минулими, але відчуття дому ніколи не можна відібрати. 

• «З любов’ю з фронту», режисерка Аліса Коваленко, продюсери Кася Кучинська, Томаш Моравський, Олександра Кравченко, Дар’я Бассель 

Поетичний кіно-есей про силу любові в часи війни, створений військовою, мамою та режисеркою Алісою Коваленко з фронтових нотаток та відеоархівів записаних для її 5-річного сина Тео. 

• «Дівія», режисер Дмитро Грешко, продюсери Поліна Герман та Гліб Лукʼянець, ко-продюсер Річард Волк 

«Дівія» – це медитативна подорож пораненою землею, де звук має визначну роль. Портрет України до та під час повномасштабного вторгнення. Без діалогів чи закадрового тексту фільм розгортається, як метафізична симфонія, де пейзажі мовчки свідчать про руйнування та тиху стійкість. Попелясті ліси, поля, вкриті кратерами, та іржаві скелети військових машин переслідують кадр – кожне зображення є слідом насильства, закарбованим у ґрунті. 

Однак навіть за таких обставин природа не завмирає. Змінюються пори року. Трава пробивається крізь випалену землю. Починається регенерація — повільно, наполегливо. Крізь цю шанобливу тишу рухаються сапери, пошукачі тіл, екологи та зооволонтери. Їхня присутність, майже примарна, говорить як про горе, так і про тишу. «Дівія» запрошує глядачів у простір, де співіснують краса та спустошення, і де акт спостереження стає формою оновлення. 

У 2025 році Український інститут продовжує реалізовувати програму у співпраці з «Єврімаж» (Eurimages), європейським фондом підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, створеним при Раді Європи.     

Всього за рік відберуть мінімум сім кінопроєктів, що отримають до 8000 євро для просування фільму за кордоном. Кінопроєкти, які не були відібрані у першому чи другому конкурсі, можуть бути подані на третій конкурс.