Нова книга «Деколонізація мистецтва: За межами очевидного» кидає виклик уявленням про деколонізацію в сучасній культурі 

Оскільки дебати щодо деколонізації набирають обертів у всьому світі, ключові деколоніальні мислителі часто не звертають уваги на унікальні перспективи, що виникають у Східній Європі — зокрема в Україні.

Протягом останніх кількох десятиліть український дискурс деколонізації розвивався в діалозі з глобальними рухами, водночас зберігаючи свою власну особливість і незалежність. 

Український інститут спільно з Фундацією культурної дипломатії, видавництвом ist publishing та Фундацією ЗМІN презентує книгу «Деколонізація мистецтва. За межами очевидного». Видання є результатом однойменної публічної програми, організованої Українcьким інститутом під час 59-ї Венеційської бієнале.  

«Концепція Френсіса Фукуями про «кінець історії» (яка була поширена в часи мого навчання в Київському національному університеті на початку 2000-х років) затуманювала світу погляд, навіть коли безліч голосів за межами Західної Європи та США закликали людей придивитися уважніше. 

Це прекрасно, що «Piazza Ucraina» постала там у 2022-му, але чи змінилося щось від того? Чи може мистецтво змінити реальність? Якщо ні, то на що спроможне мистецтво в часи світових криз? Програма «Деколонізація мистецтва. За межами очевидного» змогла зробити кілька кроків уперед у пошуку відповідей на них», — ділиться Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту й упорядниця книги. 

Видання містить вісім ключових промов та чотири оглядові есеї, які переглядають основні теми програми з перспективи 2024 року. Автори й авторки текстів — відомі культурні діячі (-ки), куратори (-ки) та арт-критики (-ні) з України та з-за кордону, які очолюють провідні мистецькі інституції в різних країнах та визнані шанованими дослідниками у своїх галузях. Серед учасників (-иць) — Анна Лазар (директорка Центру сучасного мистецтва Замку Уяздовського у Варшаві), Шахін Мералі (куратор, критик та художник), Олена Червоник (аспірантка з історії мистецтва в Оксфордському університеті) та Лізавета Герман (співкураторка Українського павільйону на 59-й Венеційській бієнале). 

«У 2022 році Венеційська бієнале стала одним з перших міжнародних майданчиків, на якому була розпочата розмова про Україну, українську культуру та мистецтво в стані повномасштабної війни, про присутність України в довшій історії Бієнале та в культурній історії Європи. Публічна програма Українського павільйону зачепила деколоніальну оптику, реконструювала спроби написання історії мистецтва в Україні, торкалася кейсів знищення та збереження культурної спадщини, перекидала місток між Джардіні та Києвом, фіксувала усну історію українських проєктів в Венеції», — каже Борис Філоненко, головний редактор видавництва ist publishing і співкуратор Українського павільйону на 59-ій Венеційській бієнале. 

Це видання кидає виклик традиційним поглядам на теорії деколонізації та їхнє сприйняття в сучасних культурах. У ньому йдеться про силу мистецтва в часи геополітичних потрясінь і про те, як такі кризи формують мистецькі практики. Серед інших розглянутих тем —  формування ідентичності, ієрархії в світі мистецтва та раніше стерті наративи історії українського мистецтва за часів Російської імперії та Радянського Союзу. 

Юлія Сапіга, директорка Фундації культурної дипломатії, підкреслює: «Ця збірка стає не лише точкою фіксації факту розуміння, що ми маємо трансформувати, а й нагадуванням про те, чому взагалі ми маємо щось деколонізувати. Вона є визнанням факту колонізації як явища, що вплинуло на культуру, мистецтво та ідентичність, і водночас — закликом до дії». 

«У контексті розмов про згасання інтересу до України — мистецтво стає добрим полем для промоції та увиднення українського дискурсу у світі. Збірка наголошує на цінності самобутності культури як важливої складової (ре)конструювання ідентичності, розуміння себе й повернення свого в часі війни і відбудови», — каже Ірина Шимон з Фундації ЗМІN. 

Дізнатися більше про проєкт і замовити примірник можна буде під час публічних презентацій у Києві та Львові:  

  • 15 квітня, 19:00 – Презентація в Києві у книгарні Сенс на Хрещатику, 34. 
    Для того, аби потрапити на подію, будь ласка, заповніть форму реєстрації. 

Учасниці: 

  • Лізавета Герман, кураторка та мистецтвознавиця; 
  • Анастасія Платонова, культурологиня, журналістка, редакторка, культурна аналітикиня; 
  • Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту, упорядниця видання. 

Модераторка – Ірина Славінська, виконавча продюсерка «Радіо Культура», перекладачка, журналістка. 

  • 17 квітня, 18:30 – Презентація у Львові у Jam Factory Art Center (Богдана Хмельницького, 124; зал Авдиторія). Вхід вільний.  

Учасники (-ці): 

  • Дарія Бадьйор, журналістка, редакторка, критикиня; 
  • Христина Бойко, директорка Фундації ЗМІН; 
  • Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту, упорядниця видання; 
  • Борис Філоненко, незалежний куратор і мистецький критик із Харкова, головний редактор видавництва ist publishing. 

Модераторка – Ася Павленко, менеджерка видання, програмна менеджерка напряму «Перформативні мистецтва» Українського інституту. 

Про організаторів: 

Український інститут — державна установа України, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном. 

Фундація культурної дипломатії — громадська організація, що займається розвитком культурної дипломатії та розширенням міжнародних зв’язків України. 

ist publishing — незалежне мале видавництво. З 2017 року видає інтелектуальний non-fiction, книжки про сучасне мистецтво та культуру. Команда видавництва курує виставки, організовує фестивалі, займається дистрибуцією. Зацікавлені у створенні розповідей суспільно значущих тем у візуально привабливих формах. 

Фундація ЗМІN – приватна українська фундація, створена з метою системної експертної діяльності.