Дослідники Українського інституту проаналізували профіль та методи роботи ключових інституцій культурної дипломатії Росії, їхні зв’язки з політичним режимом у РФ та його спонсорами, географію філій та представництв, стратегії ведення соціальних мереж та поведінку після початку повномасштабної російсько-української війни 24 лютого 2022 року. 

Фонд Горчакова був створений у 2010 році як неурядова організація, проте він фактично підпорядковується МЗС Росії, частково фінансується з федерального бюджету та тісно пов’язаний з урядовими та довкола урядовими колами РФ. Його названо на честь міністра закордонних справ Російської імперії Олександра Горчакова, який просував реваншистську зовнішню політику після поразки Росії в Кримській війні 1856 року.  

Головними інструментами роботи Фонду є розподіл грантових коштів і організація власних заходів. Одним з найважливіших регулярних заходів, де Фонд виступав ключовим співорганізатором, були Потсдамські зустрічі (призупинені в березні 2022 року), у яких брали участь представники найбільш високого політичного рівня Німеччини та Росії на рівні парламентарів. Для молодших представників обох країн проводили Молодіжний форум Потсдамських зустрічей. Крім того, Фонд організовував численні форуми, семінари та експертні зустрічі, зокрема, форум «Діалог заради майбутнього», Арктичний, Балканський та Кавказький діалоги, Російсько-словацький експертний форум, Міжнародну молодіжну медіашколу та інші види програм “м’якої сили”.  

У вимірі грантової діяльності, Фонд щорічно підтримує грантові проєкти з публічної дипломатії, що назагал відповідають векторам зовнішньої політики РФ, визначеним у Концепції зовнішньої політики РФ, яку Володимир Путін затвердив у 2016 році. Фонд Горчакова має тільки дві афілійовані інституції закордоном – Центри у Тбілісі та Мінську. Між 2013 та 2015 роками діяв також Інформаційний центр Фонду в Києві, однак він був закритий  Службою  безпеки  України. 

Разом з подібними організаціями Фонд активно просуває кремлівські інтерпретації сучасного становища в міжнародних відносинах та геополітичних інтересів Росії, які з часом можуть проникати, серед іншого, у владні кола країн Західної Європи та впливати на їхню політику стосовно Центрально-Східної Європи та України.  

Детальніше з дослідженням можна ознайомитись тут.  

Контактна інформація для запитів представників ЗМІ: Андрій Авраменко, andriy[email protected].