Програма підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького
Заявки приймаються до
31 грудня 2023 року
Довгострокова програма підтримки проєктів з україністики для освітніх, наукових, культурних інституцій та аналітичних центрів
Програма покликана
- поглибити знання і розуміння України та її культурного спадку серед різних іноземних аудиторій;
- сприяти зростанню експертного знання про Україну;
- сприяти новим дослідженням у сфері україністики та збільшити видимість існуючих;
- посилити міжкультурну та наукову комунікацію;
- розширити використання цифрових технологій у гуманітаристиці.
Репутація країни, серед іншого, залежить від представлення її в академічному та інтелектуальному середовищі, що визначається рівнем досліджень, кількістю і якістю перекладів та освітніх курсів в іноземних університетах. Щоб набути суб’єктності у міжнародному публічному полі та вийти з тіні Росії, необхідно посилити експертне знання про Україну, її минуле та сьогодення. Водночас, українські студії важливі для розуміння широкого кола наукових тем історії та культури регіону Центральної та Східної Європи.
Партнери
Програма реалізується Українським інститутом у партнерстві з Благодійним Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
Про Лисяка-Рудницького
Програма носить ім’я американського та канадського історика українського походження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984). Публічний інтелектуал, Лисяк-Рудницький зробив значний внесок у розвиток українських студій за кордоном. Ще з 1950-х років він доводив обмеженість російськоцентричного підходу до історії Східної Європи, який панував у Північній Америці. Акцентуючи мультиетнічність Російської імперії та Радянського Союзу, він виокремлював українські сюжети та українську перспективу на події минулого. Його численні есе з української політичної та інтелектуальної історії мали вагомий вплив на становлення сучасної української історіографії.
Програма 2023-2024
Програма покликана підвищити рівень знань громадськості та експертного середовища за кордоном про минуле та сучасне України, а також посилити співпрацю між Україною й світом на інституційному рівні.
Цьогоріч програма має на меті підтримати п’ять проєктів, що в результаті експертного оцінювання отримають найвищі бали. Розмір фінансування становитиме до 400 000 грн. (фінальна сума залежатиме від бюджетного запиту конкурсанта та результатів оцінювання проєктної пропозиції експертною комісією) з урахуванням усіх загальнообов’язкових податків та зборів.
У березні 2023 року в Берліні розпочало роботу Представництво Українського інституту в Німеччині. З огляду на це та з метою розвивати українсько-німецьку інституційну співпрацю, ми обов’язково підтримаємо щонайменше один проєкт, спрямований на німецькомовну аудиторію та реалізований у партнерстві з німецькою інституцією.
Програму реалізовано в партнерстві з Благодійним Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
Хто може подаватися?
Звертаємо вашу увагу, що подаватися на програму 2023-2024 можуть лише зареєстровані в Україні аналітичні центри, університети, громадські організації, культурні та освітні установи, фізичні особи-підприємці, які працюють у сфері культури, аналітики, освіти чи науки.
Перевагою проєктів є наявність іноземного партнера та співфінансування в розмірі до 30% від бюджету проєкту. В заявці має бути вказано обсяг зобов’язань партнера та пояснено його внесок у залучення іноземної аудиторії.
Заявки на програму чекаємо до 31 грудня 2023 року. Результати конкурсу буде оголошено на початку лютого 2024 року.
Проєкт має бути реалізований до 30 червня 2024 року.
Як податися?
Щоб взяти участь у конкурсі, надішліть листа з темою “Програма_українських_студій_Лисяка_Рудницького” на адресу: [email protected].
До листа, будь ласка, долучіть такі документи:
- заявку на участь у конкурсі (за формою);
- копію статуту чи іншого установчого документу, документ про реєстрацію юридичної особи чи виписку з реєстру ФОП;
- проєктну пропозицію;
- кошторис проєкту з деталізацією та обґрунтуванням витрат (за такою формою);
- довідку на бланку юридичної особи за такою формою (скан-копію підписаного документу у PDF форматі).
При поданні проєктних пропозицій аплікант має врахувати можливість продовження воєнного стану і, отже, обмежень на здійснення валютних операцій з України (Постанова НБУ від 24.02.2022 № 18 постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590). Відповідно, витрати на втілення проєкту мають бути розподілені таким чином, щоб гарантувати реалізацію проєкту.
Поданий на конкурс проєкт має бути зорієнтований передовсім на іноземну аудиторію (не включаючи українську діаспору) та передбачати заходи з публічного представлення результатів проєкту.
Можливі формати проєктів:
- переклади наукових та науково-популярних текстів з української на іноземні мови;
- видання оригінальних текстів з української тематики іноземними мовами;
- організація публічних дискусій та лекцій (зокрема онлайн);
- організація конференцій та круглих столів (зокрема онлайн);
- виготовлення та поширення онлайн контенту (публікації, інфографіка, подкасти, відео експлейнери та відео лекції тощо) з української тематики з метою досягнення цілей Українського інституту;
- написання та публікація рецензій на видання з української тематики.
Тематичні рамки:
- деколонізація української культури; деколонізація знання про Україну за кордоном;
- роль України у європейській та світовій культурі, історії та політиці;
- кримськотатарські студії;
- історія та культура національних меншин (спільнот) в Україні;
- новітня історія України, демократичний розвиток після 1991 року;
- досвід війни: соціальні, культурні, безпекові, політичні, екологічні виміри української життєзарадності (resilience).
Проєкти-переможці 2022-2023
Міжнародна дводенна конференція креативних індустрій проєкту Харків. Культура. Залізобетон: виклики, можливості, перспективи.
Російське повномасштабне вторгнення завдало величезних руйнувань культурному та науковому сектору України. Тому привернення уваги європейської спільноти до викликів, що постали перед культурними індустріями України та безпосередньо Харкова, а також консолідація державних та громадських інституцій в подоланні цих викликів є важливим завданням і опинилися у фокусі міжнародної конференції креативних інституцій.
За словами Сергія Жадана, «культура не має ставитися на паузу», а для цього важливе об’єднання зусиль культурної та наукової спільноти, керівників культурних інституцій, державних установ. За два дні, що тривала конференція, було проведено 3 секції, які містили 12 панельних дискусій (програма), зокрема на такі теми: наративи української культури, нові формати креативних індустрій, зв’язок бізнесу та культури, інтеграція української культури в європейську та позбавлення її російських впливів. 37 спікерів з 4 країн (України, Литви, Італії, Словаччини) та представники культурної спільноти Харкова не лише обговорили перспективи та формати розвитку культурних проєктів, а й налагодили комунікацію та знайшли точки співпраці у майбутньому.
Проєкт став можливим завдяки кооперації Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка з Teatro del Buratto з Мілану, Литовським національним театром опери та балету та Харківським національним педагогічним університетом ім. Г. С. Сковороди.
Перекладу проєкту «Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності».
Фото: Олександр Заклецький
У 10 річницю початку Євромайдану, яка припадає на листопад 2023 року, Центр міської історії Центрально-Східної Європи ініціював та втілив проєкт з удоступнення для англомовних дослідників, викладачів та студентів понад 100 розмов з учасниками та учасницями Революції Гідності. Перекладені англійською мовою та тематично організовані інтерв’ю дозволяють зрозуміти, як проживалось і що означало бути протестувальником на Майдані, які переконання поділяли і чого прагнули досягти люди на вулицях Києва, Харкова та Львова. Переклад бази «Особисті хронології Євромайдану» посилює голоси громадян і громадянок України, показує їхню агентність та суб’єктність, відтак протистоїть наративам дегуманізуючої пропаганди. Ці англомовні матеріали додають видимості Україні в глобальних наративах про демократичні процеси, розвиток громадянського суспільства, цінності прав людини, спротив авторитаризму.
Ресурс зручний у використанні, а категорії пошуку зосереджені на відповідях респондентів, а не на питаннях. Такий підхід дозволяє глибше зрозуміти досвід протестів та суспільної мобілізації, покращити наше розуміння витоків суспільних рухів.
Колекція «Особисті хронології Євромайдану» на ресурсі Міського медіаархіву Центру міської історії є важливим джерелом для тих, хто досліджує та викладає історію України, а також тематичні освітні курси та порівняльні студії протестних рухів, активізму, солідарності за кордоном.
Створення польськомовної версії інноваційної освітньої платформи «UCulture»
Платформа для знайомства з українською культурою «UCulture» ініційована Довгою Ларисою Михайлівною, докторкою філософських наук, професоркою кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
UCulture – це простір, що зосереджує понад 100 лекцій, інтерв’ю та текстових матеріалів, створених професійними дослідниками культури з різних сфер – археологами, економістами, істориками, культурологами, художниками, критиками та іншими спеціалістами. Академічні лекції та розмови презентують найновіші візії провідних українських і світових дослідників гуманітарних і суспільних наук та дозволяють по-справжньому зрозуміти українську культуру в європейському культурно-освітньому контексті.
Польськомовна сторінка UCulture орієнтована на польську аудиторію – студентів, викладачів, спеціалістів у галузі культури й усіх, хто цікавиться актуальними питаннями української історії та мистецтва. Матеріали платформи вже використовуються у навчальному процесі в Польщі та в Україні, крім того, вона є майданчиком розвитку академічної співпраці між українськими та польськими дослідниками. Партнерами проєкту є кафедра польсько-українських студій факультету міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету.
Програма 2022-2023
Програма має на меті підтримати три проєкти, що в результаті експертного оцінювання наберуть вищі бали відносно інших, у розмірі до 450 000 грн з урахуванням усіх загальнообов’язкових податків та зборів.
Тематичні рамки
- деколонізація української культури;
- роль України у світовій історії та політиці;
- найвидатніші явища української культури;
- український культурний вимір Російської імперії та Радянського Союзу (митці, письменники;
- травматичний досвід України ХХ століття: громадянська війна, сталінські репресії, Голодомор, Перша та Друга світові війни, депортації;
- історія та культура кримських татар;
- історична відповідальність перед Україною імперій і держав, які прагнули завоювати українські території;
- новітня історія України, демократичний розвиток України після 1991 року
- проекти, присвячені російсько-українській війні (з 2014) та вторгненню Росії в Україну (2022) які покращують розуміння причин війни і наслідків агресії Росії проти України для світової спільноти.
Хто може подаватися
Звертаємо вашу увагу, що подаватися на програму 2022-2023 можуть лише зареєстровані в Україні аналітичні центри, університети, громадські організації, культурні та освітні установи, фізичні особи-підприємці, які працюють у сфері культури, аналітики, освіти чи науки.
Перевагою проєктів є наявність іноземного партнера та співфінансування у розмірі до 30% від вартості проєкту. У заявці має бути вказаний обсяг зобов’язань партнера, розкрито його вклад у досягненні іноземної аудиторії. Заявки на програму приймаються до 23 січня 2023 року. Результати конкурсу будуть оголошені у середині лютого 2023 року.
Проєкт має бути реалізований до 30 червня 2023 року.
Як податися
Щоб податися на участь у конкурсі, надішліть на адресу листа з темою “Програма_українських_студій_Лисяка_Рудницького” за адресою: [email protected].
До листа, будь ласка, долучіть такі документи:
- Заявка на участь у конкурсі (за формою);
- Копія статуту чи іншого установчого документу, документ про реєстрацію юридичної особи чи виписку з реєстру ФОП.
- Проєктна пропозиція.
- Кошторис проєкту з деталізацією та обґрунтуванням витрат (за такою формою)
- Довідка на бланку юридичної особи за такою формою (скан-копія підписаного документу у PDF форматі).
При поданні проєктних пропозицій аплікант має врахувати можливість продовження воєнного стану і, отже обмежень на здійснення валютних операцій з України (Постанова НБУ від 24.02.2022 № 18 постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590) Відповідно витрати на втілення проєкту мають бути розподілені таким чином, щоб убезпечити реалізацію проєкту.
Поданий на конкурс проєкт має бути зорієнтований в першу чергу на іноземну аудиторію (не включаючи українську діаспору) та передбачити заходи щодо публічного представлення результатів проєкту.
Можливі формати проєктів:
- переклади наукових та науково-популярних текстів з української на іноземні мови;
- видання оригінальних текстів з української тематики іноземними мовами;
- організація публічних дискусій та лекцій (зокрема онлайн);
- організація конференцій та круглих столів (зокрема онлайн);
- виготовлення та поширення онлайн контенту (публікації, інфографіка) з української тематики з метою досягнення цілей Українського інституту;
- написання та публікація рецензій на видання з української тематики.
Результати програми 2020 року
0
Переможці 2020 року
0
Збірка нарисів від провідних іноземних та українських істориків, інтелектуалів, публіцистів «Зрозуміти Україну. Слідами терору та насилля» про важливі події з історії України, зокрема, у відносинах України і Німеччини. Проєкт здійснений аналітичним центром Zentrum Liberale Moderne, робота якого присвячена темі демократії, свободі особистості та космополітизму, захисту та відновленню відкритого суспільства. Центр також працює з міжнародними, суспільно-політичними, історичними та культурними питаннями.
Ознайомитися зі змістом.
Дивитися презентацію.
