Програма підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького
Заявки приймаються до
31 грудня 2023 року
Довгострокова програма підтримки проєктів з україністики для освітніх, наукових, культурних інституцій та аналітичних центрів
Програма покликана
- поглибити знання і розуміння України та її культурного спадку серед різних іноземних аудиторій;
- сприяти зростанню експертного знання про Україну;
- сприяти новим дослідженням у сфері україністики та збільшити видимість існуючих;
- посилити міжкультурну та наукову комунікацію;
- розширити використання цифрових технологій у гуманітаристиці.
Репутація країни, серед іншого, залежить від представлення її в академічному та інтелектуальному середовищі, що визначається рівнем досліджень, кількістю і якістю перекладів та освітніх курсів в іноземних університетах. Щоб набути суб’єктності у міжнародному публічному полі та вийти з тіні Росії, необхідно посилити експертне знання про Україну, її минуле та сьогодення. Водночас, українські студії важливі для розуміння широкого кола наукових тем історії та культури регіону Центральної та Східної Європи.
Партнери<span data-metadata="">
Програма реалізується Українським інститутом у партнерстві з Благодійним Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
Про Лисяка-Рудницького
Програма носить ім’я американського та канадського історика українського походження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984). Публічний інтелектуал, Лисяк-Рудницький зробив значний внесок у розвиток українських студій за кордоном. Ще з 1950-х років він доводив обмеженість російськоцентричного підходу до історії Східної Європи, який панував у Північній Америці. Акцентуючи мультиетнічність Російської імперії та Радянського Союзу, він виокремлював українські сюжети та українську перспективу на події минулого. Його численні есе з української політичної та інтелектуальної історії мали вагомий вплив на становлення сучасної української історіографії.
Проєкти-переможці 2023-2024
Серія публічних подій «Документування воєнного часу: література, спогади та свідчення»
Заявник: кафедра літературознавства ім. В. Моренця НаУКМА
Національний університет “Києво-Могилянська Академія” та Києво-Могилянська Бізнес Школа у співпраці з Массачусетським університетом у Бостоні провели серію публічних дискусій «Документування воєнного часу: література, спогади та свідчення». Під час заходу видатні українські та закордонні літературознавці, журналісти, письменники та правозахисники обговорили ключові теми літературного та документального тексту як свідчення реалій російсько-української війни з 2014 року, особливо в її повномасштабній фазі.
>>
Детальніше про серію публічних дискусій на сайті НАУКМА та сторінці у Facebook.
Фото: Facebook Національний університет “Києво-Могилянська академія”
Курс Українські студії "Буття України в літературі: історія, філософія, культура"
Заявник: КНУ ім. Т. Шевченка та Європейський університет Віадріна.
Київський Національний Університет у партнерстві з Європейським університетом Віадріна реалізував проєкт “Українські студії. Буття України в літературі: історія, філософія, культура”. В рамках проєкту було започатковано навчальний курс з онлайн-лекціями та тематичними воркшопами. На курсі студенти мали змогу вивчити окремі елементи української мови та перекласти на англійську тексти з історії України, культури, літератури та філософії, написані сучасними українськими науковцями в різних сферах.
>>
Більше на сайті університету.
Серія аудіоподкастів «Українське небо»
Заявник: міський комунальний заклад культури Дніпровський планетарій – (Planetaruim Noospherе)
Науковиця та популяризаторка астрономії Людмила Марченко записала подкаст «Українське небо», що має на меті розширити знання європейської та світової аудиторії про Україну, зокрема про народну астрономію та її внесок у загальноєвропейську й загальнолюдську астрономічну культуру й науку. Презентація подкасту відбулася 23 травня 2024 року під час фестивалю «Скарби зоряного неба» з нагоди Міжнародного дня астрономії.
>>
Епізоди можна послухати українською і англійською тут.
Зображення: сторінка проєкту у Facebook
Переклад та презентація онлайн-збірника інтерв’ю «У вирі війни» німецькою, французькою та англійською мовами
Заявник: ГО Центр прикладної антропології.
Проєкт «У вирі війни» — це онлайн-добірка інтерв’ю з професійними істориками, антропологами та етнологами, які опинилися в центрі актуальних історичних подій. У нових реаліях ці люди одягли військову форму чи вступали до лав добровольців, опинилися під окупацією, набуваючи досвіду виживання під ворожим вогнем. Інтерв’ю доступні англійською, французькою та німецькою мовами.
>>
Відвідати сайт проєкту можна за покликанням.
Зображення: https://uamoderna.com/in-the-thunderstorm-of-war/
Серія листівок із репродукціями творів з фондів Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького «Звістки з України»
Заявник: ГО Союз прихильників Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького
У рамках проєкту буде створено серію листівок із репродукціями найбільш знакових, хрестоматійних творів з фондів Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького для безкоштовного розповсюдження у європейських музеях та культурних інституціях. Кожна листівка міститиме QR-код, який вестиме на фахову відео-лекцію від музейних експертів про твір, зображений на листівці та історичний контекст його створення. Проєкт буде реалізовано у співпраці з Zakład Narodowy im. Ossolińskich (Вроцлав), Church Heritage Museum (Вільнюс), Kunstgewerbemuseum (Берлін), Państwowe Muzeum Etnograficzne (Варшава), Narodowa Galeria Sztuki (Варшава).
Навчальна онлайн-платформа «Мовою свідків: Харків часів Другої світової війни»
Заявник: ФОП Люлько.
У рамках проєкту буде створено веб-сайту, який збере матеріали, що в доступний документальний спосіб розкриватимуть долю мешканців українського міста-мільйонника Харкова під час Другої світової війни. Осердя платформи становитимуть вже готові чотири серії документального міні серіалу «Про Харків і про себе: досвіди і долі великого міста в усних історіях його мешканців». Освітній онлайн проект «Мовою свідків» спрямований на протидію російській імперській пропаганді та поновлення історичної справедливості щодо німецької відповідальності перед Україною за злочини націонал-соціалізму.
Видання англійською мовою та презентація дослідження «Кримські татари в умовах окупації та повномасштабної війни (2014–2023)»
Заявник: ФОП Кислий.
Проєкт полягає у підготовці, публікації англійською мовою та презентації консолідованого дослідження «Кримські татари в умовах окупації та повномасштабної війни (2014–2023)» для закордонної академічної аудиторії. В основі публікації два якісних дослідження, сфокусованих на кримських татарах: тих, хто перебуває на тимчасово окупованій території Криму, та тих, хто був вимушений виїхати. Мета проєкту – заповнити прогалини у соціогуманітарних науках щодо Криму та надати дослідникам обґрунтовані фахові висновки щодо стану корінного народу України – кримських татар – в умовах окупації.
Програма 2023-2024
Програму реалізовано в партнерстві з Благодійним Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
Розмір фінансування становитиме до 400 000 грн. (фінальна сума залежатиме від бюджетного запиту конкурсанта та результатів оцінювання проєктної пропозиції експертною комісією) з урахуванням усіх загальнообов’язкових податків та зборів.
Хто може подаватися?
Звертаємо вашу увагу, що подаватися на програму 2023-2024 можуть лише зареєстровані в Україні аналітичні центри, університети, громадські організації, культурні та освітні установи, фізичні особи-підприємці, які працюють у сфері культури, аналітики, освіти чи науки.
Перевагою проєктів є наявність іноземного партнера та співфінансування в розмірі до 30% від бюджету проєкту. В заявці має бути вказано обсяг зобов’язань партнера та пояснено його внесок у залучення іноземної аудиторії.
Заявки на програму чекаємо до 31 грудня 2023 року. Результати конкурсу буде оголошено на початку лютого 2024 року.
Проєкт має бути реалізований до 30 червня 2024 року.
Як податися?
Щоб взяти участь у конкурсі, надішліть листа з темою “Програма_українських_студій_Лисяка_Рудницького” на адресу: [email protected].
До листа, будь ласка, долучіть такі документи:
- заявку на участь у конкурсі (за формою);
- копію статуту чи іншого установчого документу, документ про реєстрацію юридичної особи чи виписку з реєстру ФОП;
- проєктну пропозицію;
- кошторис проєкту з деталізацією та обґрунтуванням витрат (за такою формою);
- довідку на бланку юридичної особи за такою формою (скан-копію підписаного документу у PDF форматі).
При поданні проєктних пропозицій аплікант має врахувати можливість продовження воєнного стану і, отже, обмежень на здійснення валютних операцій з України (Постанова НБУ від 24.02.2022 № 18 постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590). Відповідно, витрати на втілення проєкту мають бути розподілені таким чином, щоб гарантувати реалізацію проєкту.
Поданий на конкурс проєкт має бути зорієнтований передовсім на іноземну аудиторію (не включаючи українську діаспору) та передбачати заходи з публічного представлення результатів проєкту.
Можливі формати проєктів:
- переклади наукових та науково-популярних текстів з української на іноземні мови;
- видання оригінальних текстів з української тематики іноземними мовами;
- організація публічних дискусій та лекцій (зокрема онлайн);
- організація конференцій та круглих столів (зокрема онлайн);
- виготовлення та поширення онлайн контенту (публікації, інфографіка, подкасти, відео експлейнери та відео лекції тощо) з української тематики з метою досягнення цілей Українського інституту;
- написання та публікація рецензій на видання з української тематики.
Тематичні рамки:
- деколонізація української культури; деколонізація знання про Україну за кордоном;
- роль України у європейській та світовій культурі, історії та політиці;
- кримськотатарські студії;
- історія та культура національних меншин (спільнот) в Україні;
- новітня історія України, демократичний розвиток після 1991 року;
- досвід війни: соціальні, культурні, безпекові, політичні, екологічні виміри української життєзарадності (resilience).
Розмір фінансування становитиме до 400 000 грн. (фінальна сума залежатиме від бюджетного запиту конкурсанта та результатів оцінювання проєктної пропозиції експертною комісією) з урахуванням усіх загальнообов’язкових податків та зборів.
Проєкти-переможці 2022-2023
Міжнародна дводенна конференція креативних індустрій проєкту Харків. Культура. Залізобетон: виклики, можливості, перспективи.
Конференція, організована Харківським Національним Академічним Театром Опери та Балету ім.М.В. Лисенка, тривала два дні у червні 2023 року. В межах конференції було проведено 3 секції, які містили 12 панельних дискусій, зокрема на такі теми: наративи української культури, нові формати креативних індустрій, зв’язок бізнесу та культури, інтеграція української культури в європейську та позбавлення її російських впливів. 37 спікерів з 4 країн (України, Литви, Італії, Словаччини) та представники культурної спільноти Харкова не лише обговорили перспективи та формати розвитку культурних проєктів, а й налагодили комунікацію та знайшли точки співпраці у майбутньому.
>>
Більше на сторінках проєкту.
Фотографія з роботи 2-ї секції “Шляхи євроінтеграції. Культурна дипломатія” другого дня Міжнародної конференції. Facebook Харків. Культура. Залізобетон: виклики, можливості, перспективи
Перекладу проєкту «Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності».
У 10 річницю початку Євромайдану, яка припала на листопад 2023 року, Центр міської історії Центрально-Східної Європи ініціював та втілив проєкт з удоступнення для англомовних дослідників, викладачів та студентів понад 100 розмов з учасниками та учасницями Революції Гідності. Перекладені англійською мовою та тематично організовані інтерв’ю дозволяють зрозуміти, як проживалось і що означало бути протестувальником на Майдані, які переконання поділяли і чого прагнули досягти люди на вулицях Києва, Харкова та Львова. Переклад бази «Особисті хронології Євромайдану» посилює голоси громадян і громадянок України, показує їхню агентність та суб’єктність, відтак протистоїть наративам дегуманізуючої пропаганди. Ці англомовні матеріали додають видимості Україні в глобальних наративах про демократичні процеси, розвиток громадянського суспільства, цінності прав людини, спротив авторитаризму.
>>
Більше на Сторінці проєкту на сайті Центру міської історії Центрально-Східної Європи.
Фото: https://www.lvivcenter.org/updates/voices-of-euromaidan/
Створення польськомовної версії інноваційної освітньої платформи «UCulture»
Платформа для знайомства з українською культурою «UCulture» ініційована Довгою Ларисою Михайлівною, докторкою філософських наук, професоркою кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
UCulture – це простір, що зосереджує понад 100 лекцій, інтерв’ю та текстових матеріалів, створених професійними дослідниками культури з різних сфер – археологами, економістами, істориками, культурологами, художниками, критиками та іншими спеціалістами. Академічні лекції та розмови презентують найновіші візії провідних українських і світових дослідників гуманітарних і суспільних наук та дозволяють по-справжньому зрозуміти українську культуру в європейському культурно-освітньому контексті.
>>
Більше на сайті проєкту.
Міжнародна дводенна конференція креативних індустрій проєкту Харків. Культура. Залізобетон: виклики, можливості, перспективи.
Російське повномасштабне вторгнення завдало величезних руйнувань культурному та науковому сектору України. Тому привернення уваги європейської спільноти до викликів, що постали перед культурними індустріями України та безпосередньо Харкова, а також консолідація державних та громадських інституцій в подоланні цих викликів є важливим завданням і опинилися у фокусі міжнародної конференції креативних інституцій.
За словами Сергія Жадана, «культура не має ставитися на паузу», а для цього важливе об’єднання зусиль культурної та наукової спільноти, керівників культурних інституцій, державних установ. За два дні, що тривала конференція, було проведено 3 секції, які містили 12 панельних дискусій (програма), зокрема на такі теми: наративи української культури, нові формати креативних індустрій, зв’язок бізнесу та культури, інтеграція української культури в європейську та позбавлення її російських впливів. 37 спікерів з 4 країн (України, Литви, Італії, Словаччини) та представники культурної спільноти Харкова не лише обговорили перспективи та формати розвитку культурних проєктів, а й налагодили комунікацію та знайшли точки співпраці у майбутньому.
Проєкт став можливим завдяки кооперації Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка з Teatro del Buratto з Мілану, Литовським національним театром опери та балету та Харківським національним педагогічним університетом ім. Г. С. Сковороди.
Перекладу проєкту «Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності».
Фото: Олександр Заклецький
У 10 річницю початку Євромайдану, яка припадає на листопад 2023 року, Центр міської історії Центрально-Східної Європи ініціював та втілив проєкт з удоступнення для англомовних дослідників, викладачів та студентів понад 100 розмов з учасниками та учасницями Революції Гідності. Перекладені англійською мовою та тематично організовані інтерв’ю дозволяють зрозуміти, як проживалось і що означало бути протестувальником на Майдані, які переконання поділяли і чого прагнули досягти люди на вулицях Києва, Харкова та Львова. Переклад бази «Особисті хронології Євромайдану» посилює голоси громадян і громадянок України, показує їхню агентність та суб’єктність, відтак протистоїть наративам дегуманізуючої пропаганди. Ці англомовні матеріали додають видимості Україні в глобальних наративах про демократичні процеси, розвиток громадянського суспільства, цінності прав людини, спротив авторитаризму.
Ресурс зручний у використанні, а категорії пошуку зосереджені на відповідях респондентів, а не на питаннях. Такий підхід дозволяє глибше зрозуміти досвід протестів та суспільної мобілізації, покращити наше розуміння витоків суспільних рухів.
Колекція «Особисті хронології Євромайдану» на ресурсі Міського медіаархіву Центру міської історії є важливим джерелом для тих, хто досліджує та викладає історію України, а також тематичні освітні курси та порівняльні студії протестних рухів, активізму, солідарності за кордоном.
Створення польськомовної версії інноваційної освітньої платформи «UCulture»
Платформа для знайомства з українською культурою «UCulture» ініційована Довгою Ларисою Михайлівною, докторкою філософських наук, професоркою кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
UCulture – це простір, що зосереджує понад 100 лекцій, інтерв’ю та текстових матеріалів, створених професійними дослідниками культури з різних сфер – археологами, економістами, істориками, культурологами, художниками, критиками та іншими спеціалістами. Академічні лекції та розмови презентують найновіші візії провідних українських і світових дослідників гуманітарних і суспільних наук та дозволяють по-справжньому зрозуміти українську культуру в європейському культурно-освітньому контексті.
Польськомовна сторінка UCulture орієнтована на польську аудиторію – студентів, викладачів, спеціалістів у галузі культури й усіх, хто цікавиться актуальними питаннями української історії та мистецтва. Матеріали платформи вже використовуються у навчальному процесі в Польщі та в Україні, крім того, вона є майданчиком розвитку академічної співпраці між українськими та польськими дослідниками. Партнерами проєкту є кафедра польсько-українських студій факультету міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету.
Програма 2022-2023
Програма має на меті підтримати три проєкти, що в результаті експертного оцінювання наберуть вищі бали відносно інших, у розмірі до 450 000 грн з урахуванням усіх загальнообов’язкових податків та зборів.
Тематичні рамки
- деколонізація української культури;
- роль України у світовій історії та політиці;
- найвидатніші явища української культури;
- український культурний вимір Російської імперії та Радянського Союзу (митці, письменники;
- травматичний досвід України ХХ століття: громадянська війна, сталінські репресії, Голодомор, Перша та Друга світові війни, депортації;
- історія та культура кримських татар;
- історична відповідальність перед Україною імперій і держав, які прагнули завоювати українські території;
- новітня історія України, демократичний розвиток України після 1991 року
- проекти, присвячені російсько-українській війні (з 2014) та вторгненню Росії в Україну (2022) які покращують розуміння причин війни і наслідків агресії Росії проти України для світової спільноти.
Хто може подаватися
Звертаємо вашу увагу, що подаватися на програму 2022-2023 можуть лише зареєстровані в Україні аналітичні центри, університети, громадські організації, культурні та освітні установи, фізичні особи-підприємці, які працюють у сфері культури, аналітики, освіти чи науки.
Перевагою проєктів є наявність іноземного партнера та співфінансування у розмірі до 30% від вартості проєкту. У заявці має бути вказаний обсяг зобов’язань партнера, розкрито його вклад у досягненні іноземної аудиторії. Заявки на програму приймаються до 23 січня 2023 року. Результати конкурсу будуть оголошені у середині лютого 2023 року.
Проєкт має бути реалізований до 30 червня 2023 року.
Як податися
Щоб податися на участь у конкурсі, надішліть на адресу листа з темою “Програма_українських_студій_Лисяка_Рудницького” за адресою: [email protected].
До листа, будь ласка, долучіть такі документи:
- Заявка на участь у конкурсі (за формою);
- Копія статуту чи іншого установчого документу, документ про реєстрацію юридичної особи чи виписку з реєстру ФОП.
- Проєктна пропозиція.
- Кошторис проєкту з деталізацією та обґрунтуванням витрат (за такою формою)
- Довідка на бланку юридичної особи за такою формою (скан-копія підписаного документу у PDF форматі).
При поданні проєктних пропозицій аплікант має врахувати можливість продовження воєнного стану і, отже обмежень на здійснення валютних операцій з України (Постанова НБУ від 24.02.2022 № 18 постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590) Відповідно витрати на втілення проєкту мають бути розподілені таким чином, щоб убезпечити реалізацію проєкту.
Поданий на конкурс проєкт має бути зорієнтований в першу чергу на іноземну аудиторію (не включаючи українську діаспору) та передбачити заходи щодо публічного представлення результатів проєкту.
Можливі формати проєктів:
- переклади наукових та науково-популярних текстів з української на іноземні мови;
- видання оригінальних текстів з української тематики іноземними мовами;
- організація публічних дискусій та лекцій (зокрема онлайн);
- організація конференцій та круглих столів (зокрема онлайн);
- виготовлення та поширення онлайн контенту (публікації, інфографіка) з української тематики з метою досягнення цілей Українського інституту;
- написання та публікація рецензій на видання з української тематики.
Результати програми 2020 року
0
Переможці 2020 року
0
Збірка нарисів «Зрозуміти Україну. Слідами терору та насилля»
Збірка нарисів німецькою «Зрозуміти Україну. Слідами терору та насилля» була опублікована у листопаді 2020 року аналітичним центром Zentrum Liberale Moderne у співпраці з Українським інститутом. У збірці висвітлюється комплексна історія України: Голодомор, окупація Росією Криму, Голокост, Чорнобиль та інші теми – описана в нарисах Тімоті Снайдера, Енн Епплбом, Сергія Плохія, Володимира Єрмоленка та інших експертів з України.
>>
Серія відеороликів “10 things everyone should know about Ukraine”
Проєкт “10 речей, які кожен має знати про Україну” було підготовлено Українським Інститутом Лондона у співпраці з провідними експертами у сфері українських студій. Відео розповідають про визначних осіб, історичні та культурні події України ХІХ-ХХІ століття. Провідні вчені запрошують переосмислити відомі та звичні для України явища у локальному та світовому контекстах, зрозуміти їхню роль у становленні сучасної України та місце у європейських та світових культурних тенденціях.
>>
Польське видання книги «Чому в українському мистецтві є великі художниці»
Фундація Катажини Козири у 2020 році здійснила переклад та промоцію книги «Чому в українському мистецтві є великі художниці» в Польщі. В книзі досліджується присутність жінок в українському мистецтві ХХ та ХХІ століть: труднощі на шляху їхньої самореалізації, впливу середовища на їхню творчість та описується їхній творчий спадок. У 2024 році обговорення книги супроводжувало виставку робіт Марії Примаченко “Тигр у саду” (“Tygrys w ogrodzie”) у Варшаві.
>>
Проєкт «Міське ХХ століття: просторове, візуальне, локальне і щоденне»
Центр міської історії реалізував проєкт «Міське ХХ століття: просторове, візуальне, локальне і щоденне» – освітню платформу, що надає англомовній аудиторії доступ до ресурсів з історії та культури України. Серед матеріалів, які можна знайти на платформі, є матеріали з міських історії Львова та Києва, що стануть у пригоді при складанні гуманітарних програм та курсів.
>>
Англомовне видання книги Олени Стяжкіної «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової»
В академічному видавництві ibidem-Verlag у серії «Ukrainian Voices» вийшла англомовна версія книги історикині та письменниці Олени Стяжкіної «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової». Книга складається з чотирьох есе, які розкривають український досвід переживання Другої світової війни, а також включають події в Україні в європейський контекст. Авторка аналізує питання методології дослідження, підходів до осмислення подій війни, хронологію і термінологію, яку ми використовуємо, розповідаючи про Другу світову війну, мобілізацію та мілітаризацію радянського суспільства, досвід окупаційних режимів на українських землях
>>
Англомовне видання книги «Дисиденти. Антологія текстів»
В академічному видавництві ibidem-Verlag у серії «Ukrainian Voices» вийшла англомовна версія книги «Дисиденти. Антологія текстів», укладена Олексієм Сінченком, Леонідом Фібергом, Дмитром Стусом та Мирославом Мариновичем. В книзі розкривається складність дисидентського руху в радянській Україні через публіцистичні твори, поезії, публічні виступи, судові промови, спогади про перебування в тюрмах, психлікарнях і таборах, написані у 1960-1980х роках.
>>
Вебресурс «Форум з расових питань та постколоніалізму в Україні та Північній Америці»
Канадським інститутом українознавства Університету Альберти у співпраці з журналом і видавництвом «Критика» було розроблено вебресурс «Форум з расових питань та постколоніалізму в Україні та Північній Америці». На платформі розміщуються тексти з теми постколоніалізму, культурного та національного різноманіття України як для наукової, так і широкої аудиторії.
>>
Форум з расових питань та постколоніалізму в Україні та Північній Америці
Видання хорватською книги «Леся Українка та український модерн»
Товариство «Хорватсько-українське співробітництво» (ХОРУС) при Кафедрі української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету спільно з Музеєм видатних діячів української культури (Київ) та студенти-україністи Загребського університету уклали книгу “Леся Українка та український модерн”. Книга складається з науково-популярних текстів українських дослідників про особу та творчість Лесі Українки, а також драми Лесі Українки «Бояриня», що була перекладена хорватською.
Збірка нарисів від провідних іноземних та українських істориків, інтелектуалів, публіцистів «Зрозуміти Україну. Слідами терору та насилля» про важливі події з історії України, зокрема, у відносинах України і Німеччини. Проєкт здійснений аналітичним центром Zentrum Liberale Moderne, робота якого присвячена темі демократії, свободі особистості та космополітизму, захисту та відновленню відкритого суспільства. Центр також працює з міжнародними, суспільно-політичними, історичними та культурними питаннями.
Ознайомитися зі змістом.
Дивитися презентацію.
