Програма підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького

Заявки приймаються до 23 січня 2023 року

Довгострокова програма підтримки проєктів з україністики для освітніх, наукових, культурних інституцій та аналітичних центрів

Програма покликана

  • поглибити знання і розуміння України та її культурного спадку серед різних іноземних аудиторій;
  • сприяти зростанню експертного знання про Україну;
  • сприяти новим дослідженням у сфері україністики та збільшити видимість існуючих;
  • посилити міжкультурну та наукову комунікацію;
  • розширити використання цифрових технологій у гуманітаристиці.

Репутація країни, серед іншого, залежить від представлення її в академічному та інтелектуальному середовищі, що визначається рівнем досліджень, кількістю і якістю перекладів та освітніх курсів в іноземних університетах. Щоб набути суб’єктності у міжнародному публічному полі та вийти з тіні Росії, необхідно посилити експертне знання про Україну, її минуле та сьогодення. Водночас, українські студії важливі для розуміння широкого кола наукових тем історії та культури регіону Центральної та Східної Європи.

Партнери

Програма реалізується Українським інститутом  у партнерстві з Благодійним Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Про Лисяка-Рудницького

Програма носить ім’я американського та канадського історика українського походження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984). Публічний інтелектуал, Лисяк-Рудницький зробив значний внесок у розвиток українських студій за кордоном. Ще з 1950-х років він доводив обмеженість російськоцентричного підходу до історії Східної Європи, який панував у Північній Америці. Акцентуючи мультиетнічність Російської імперії та Радянського Союзу, він виокремлював українські сюжети та українську перспективу на події минулого. Його численні есе з української політичної та інтелектуальної історії мали вагомий вплив на становлення сучасної української історіографії.

Програма 2022-2023​

Програма має на меті підтримати три проєкти, що в результаті експертного оцінювання наберуть вищі бали відносно інших, у розмірі до 450 000 грн з урахуванням усіх загальнообов’язкових податків та зборів.

 

  • деколонізація української культури;
  • роль України у світовій історії та політиці;
  • найвидатніші явища української культури;
  • український культурний вимір Російської імперії та Радянського Союзу (митці, письменники;
  • травматичний досвід України ХХ століття: громадянська війна, сталінські репресії, Голодомор, Перша та Друга світові війни, депортації;
  • історія та культура кримських татар;
  • історична відповідальність перед Україною імперій і держав, які прагнули завоювати українські території;
  • новітня історія України, демократичний розвиток України після 1991 року
  • проекти, присвячені російсько-українській війні (з 2014) та вторгненню Росії в Україну (2022) які покращують розуміння причин війни і наслідків агресії Росії проти України для світової спільноти.

Звертаємо вашу увагу, що подаватися на програму 2022-2023 можуть лише зареєстровані в Україні аналітичні центри, університети, громадські організації, культурні та освітні установи, фізичні особи-підприємці, які працюють у сфері культури, аналітики, освіти чи науки.

Перевагою проєктів є наявність іноземного партнера та співфінансування у розмірі до 30% від вартості проєкту. У заявці має бути вказаний обсяг зобов’язань партнера, розкрито його вклад у досягненні іноземної аудиторії. Заявки на програму приймаються до 23 січня 2023 року. Результати конкурсу будуть оголошені у середині лютого 2023 року.

Проєкт має бути реалізований до 30 червня 2023 року.

Щоб податися на участь у конкурсі, надішліть на адресу листа з темою “Програма_українських_студій_Лисяка_Рудницького” за адресою: academic@ui.org.ua.

До листа, будь ласка, долучіть такі документи:

  • Заявка на участь у конкурсі (за формою);
  • Копія статуту чи іншого установчого документу, документ про реєстрацію юридичної особи чи виписку з реєстру ФОП.
  • Проєктна пропозиція.
  • Кошторис проєкту з деталізацією та обґрунтуванням витрат (за такою формою)
  • Довідка на бланку юридичної особи за такою формою (скан-копія підписаного документу у PDF форматі).

При поданні проєктних пропозицій аплікант має врахувати можливість продовження воєнного стану і, отже обмежень на здійснення валютних операцій з України (Постанова НБУ від 24.02.2022 № 18 постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590) Відповідно витрати на втілення проєкту мають бути розподілені таким чином, щоб убезпечити реалізацію проєкту.

Поданий на конкурс проєкт має бути зорієнтований в першу чергу на іноземну аудиторію (не включаючи українську діаспору) та передбачити заходи щодо публічного представлення результатів проєкту.

Можливі формати проєктів:

  • переклади наукових та науково-популярних текстів з української на іноземні мови;
  • видання оригінальних текстів з української тематики іноземними мовами;
  • організація публічних дискусій та лекцій (зокрема онлайн);
  • організація конференцій та круглих столів (зокрема онлайн);
  • виготовлення та поширення онлайн контенту (публікації, інфографіка) з української тематики з метою досягнення цілей Українського інституту;
  • написання та публікація рецензій на видання з української тематики.

Проєкти-переможці 2022-2023

«UCulture» – це платформа для поширення знань в царині української культури, напрацьованих провідними українськими та зарубіжними дослідниками. На сайті розміщено концептуальні академічні лекції, а також інтерв’ю з провідними культурологами, істориками, мистецтвознавцями, практиками та експертами з формування культурного простору. Платформа доступна українською мовою. Польськомовна версія матеріалів дозволить наблизити її до польської аудиторії, уможливить використання напрацювань платформи у навчальному процесі. Проєкт важливий, адже актуалізує історичні здобутки української нації в європейському культурно-освітньому контексті. 

Проєкт ініційований Довгою Ларисою Михайлівною, доктором філософських наук, професором кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Партнерами проєкту є кафедра польсько-українських студій факультету міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету. 

Ціллю конференції креативних індустрій є розкрити сучасний стан галузі культури, налагодити співпрацю між українськими та європейськими інституціями, напрацювати шляхи трансформації галузі через створення горизонтальних зв’язків. Проєкт привертає увагу європейської культурної спільноти до руйнувань та викликів, що постали перед культурними індустріями України та безпосередньо Харкова в результаті російського повномасштабного вторгнення. У конференції візьмуть участь культурні та театральні діячі з України, Литви, Італії, Швеції, Нідерландів, Фінляндії, Німеччини.

Проєкт реалізується Харківським національним академічним театром опери та балету імені М.В. Лисенка у співпраці з Teatro del Buratto (Мілан, Італія), Литовським національним театром опери та балету (Вільнюс, Литва) та Харківським національним педагогічним університетом ім. Г. С. Сковороди (Харків, Україна).

Проєкт «Голоси Євромайдану у глобальних студіях протестів та солідарності» передбачає англомовний переклад джерел до вивчення Євромайдану та Революції Гідності, які були зібрані у грудні 2013 — лютому 2014. Переклад допоможе зробити ці джерела доступнішими для дослідників закордоном та сприятиме включенню українського досвіду в тематичні освітні курси та порівняльні студії протестних рухів, активізму, солідарності в іноземних ВНЗ. Проєкт долучиться до поширення інформації про ці події історії України у 10 річницю початку Євромайдану, яка припадає на листопад 2023 року.

Проєкт реалізується Центром міської історії Центрально-Східної Європи

Результати програми 2020 року

0

Переможці 2020 року

0

Ukraine ver­ste­hen. Auf den Spuren von Terror und Gewalt
Видавничий проєкт з культури пам’яті в Україні (Німеччина)
 

Збірка нарисів від провідних іноземних та українських істориків, інтелектуалів, публіцистів «Зрозуміти Україну. Слідами терору та насилля» про важливі події з історії України, зокрема, у відносинах України і Німеччини. Проєкт здійснений аналітичним центром Zentrum Liberale Moderne, робота якого присвячена темі демократії, свободі особистості та космополітизму, захисту та відновленню відкритого суспільства. Центр також працює з міжнародними, суспільно-політичними, історичними та культурними питаннями.

Ознайомитися зі змістом.
Дивитися презентацію.

10 Things Everyone Should Know About Ukraine
Серія відеороликів (Велика Британія)
Проєкт «10 речей, які кожен має знати про Україну» розповідає про визначних осіб, історичні та культурні події України ХІХ-ХХІ століття. Провідні вчені запрошують переосмислити відомі та звичні для України явища у локальному та світовому контекстах, зрозуміти їхню роль у становленні сучасної України та місце у європейських та світових культурних тенденціях. Серію роликів підготував Український інститут Лондона у співпраці з провідними експертами у сфері українських студій. У відеороликах використані оригінальні архівні кадри Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.
Dlaczego w sztuce ukraińskiej są wielkie artystki
Польське видання книги «Чому в українському мистецтві є великі художниці» (Польща)
Книга «Чому в українському мистецтві є великі художниці» досліджує присутність жінок в українському мистецтві ХХ та ХХІ століть. Авторки книги розкрили різні грані досвіду українських художниць, представили труднощі самореалізації мисткинь, вплив середовища на їхню творчість і розповіли про їхній творчий спадок. Вперше книга вийшла в Україні у 2019 році, а у 2020 році у рамках Програми підтримки українських студій ім. Лисяка-Рудницького була перекладена польською і презентована у мистецькому середовищі Польщі. Ініціатором перекладу та промоції книги у Польщі стала Фундація Катажини Козири, яка підтримує жінок у мистецтві, відкриває та переосмислює творчий спадок жінок-художниць, з особливим фокусом на мистецтві Центральної та Східної Європи.
Urban XX Century: spatial, visual, local and everydaу
Мультимедійний проєкт (Австрія-Україна)
 
Проєкт «Міське ХХ століття: просторове, візуальне, локальне і щоденне» надасть  англомовній аудиторії доступ до ресурсів з історії та культури України. Натхненники проєкту мають на меті доповнити глобальні процеси XX століття новою перспективою через персональні досвіди і локальні контексти. Освітня платформа, що містить матеріали з міської історії України ХХ століття, перш за все Львова і Києва, допоможе створювати нові та доповнювати гуманітарні програми та курси, зокрема, в іноземних університетах. Проєкт здійснюється львівським представництвом Центру міської історії Центрально-Східної Європи. Приватна фундація д-р Гаральда.
Zero Point Ukraine: Four Essays on World War II
Англомовне видання книги Олени Стяжкіної «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової» (Німеччина)
Переклад і видання книги «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової» історикині та письменниці Олени Стяжкіної відбувся майже одночасно з виходом книги українською у 2020 році. Книга складається з чотирьох есе, які розкривають український досвід переживання Другої світової війни, а також включають події в Україні в європейський контекст. Авторка аналізує питання методології дослідження, підходів до осмислення подій війни, хронологію і термінологію, яку ми використовуємо, розповідаючи про Другу світову війну, мобілізацію та мілітаризацію радянського суспільства, досвід окупаційних режимів на українських землях. Англійський переклад «Zero Point Ukraine: Four Essays on World War II» вийшов друком у міжнародному академічному видавництві ibidem-Verlag у серії «Ukrainian Voices», яка знайомить західну аудиторію з українськими дослідженнями та інтерпретаціями минулих та сучасних процесів. В межах Програми примірники книги розповсюджено серед 20 бібліотек та університетів Німеччини.
Ukrainian Dissidents: An Anthology of Texts
Англомовне видання книги «Дисиденти. Антологія текстів» (Німеччина)
Книга «Дисиденти. Антологія текстів», укладена Олексієм Сінченком, Леонідом Фібергом, Дмитром Стусом та Мирославом Мариновичем, розкриває складність дисидентського руху в радянській Україні. До книги увійшли публіцистичні твори, поезія, публічні виступи, судові промови, спогади про перебування в тюрмах, психлікарнях і таборах, написані у 1960-1980х роках. Ці тексти розкривають феномен інакомислення, моральні та естетичні переконання їхніх авторів. Англійський переклад «Ukrainian Dissidents: An Anthology of Texts» вийшов друком у міжнародному академічному видавництві ibidem-Verlag у серії «Ukrainian Voices», яка знайомить західну аудиторію з українськими дослідженнями та інтерпретаціями минулихта сучасних процесів. В межах Програми примірники книги розповсюджено серед 20 бібліотек та університетів Німеччини.
Forum on Race and Postcolonialism in Ukraine
Програмування та наповнення вебресурсу «Forum on Race and Postcolonialism in Ukraine» на сайті «Критика» (Канада)
«Форум з расових питань та постколоніалізму в Україні» має на меті зробити більш доступними якісні дослідження з теми постколоніалізму, культурного та національного різноманіття України як для наукової, так і широкої аудиторії. Платформа сприятиме налагодженню комунікації між науковими центрами та дослідниками України і Північної Америки. Проєкт здійснюється Канадським інститутом українознавства Університету Альберти у співпраці з журналом і видавництвом «Критика».
Lesja Ukrajinka i ukrajinska moderna
Видання хорватською книги «Леся Українка та український модерн» (Хорватія)
Книга «Леся Українка та український модерн» складається з науково-популярних текстів українських дослідників про особу та творчість Лесі Українки, а також драми Лесі Українки «Бояриня», що була перекладена хорватською. У 2021 році до 150-річчя з дня народження видатної української драматургині, книга буде представлена та розповсюджена серед громадських та наукових осередків Хорватії. Проєкт реалізовано Товариством «Хорватсько-українське співробітництво» (ХОРУС) при Кафедрі української мови і літератури Філософського факультету Загребського університету. До підготовки видання були долучені Музей видатних діячів української культури (Київ) та студенти-україністи Загребського університету.