Провідник українською літературою
Рекомендаційний список від Алессандро Акіллі
10 must-read книжок української літератури
Щороку, на прохання Українського інституту, авторитетні українські та іноземні літературознавці та перекладачі формують рекомендаційні списки українських знакових літературних текстів, які варто перекласти різними мовами, видати за кордоном, досліджувати у наукових роботах та які варто прочитати тим, хто хоче відкрити для себе українську літературу та Україну.
Ми започаткували цей проєкт, щоб збільшити поінформованість серед професійної та читацької аудиторії за кордоном про розмаїття української літератури та щоб сприяти появі нових перекладів різними мовами.
Це другий рекомендаційний список української літератури, який підготував Алессандро Акіллі, італійський літературознавець та теоретик літератури, професор славістики низки престижних університетів, перекладач та популяризатор української літератури в Італії та світі. Деякі з названих ним книжок — перекладені, що ми зазначаємо, але більшість доступна тільки українською мовою.
До його списку увійшли:
1. Михайль Семенко
Вибрана поезія
У той час, коли італійський та російський футуризм є відомими по всьому світу й високо цінуються, український футуризм залишається майже невідомим для більшості поціновувачів поезії. Провідним представником українського футуризму був Михайль Семенко. У його ранній поезії багато стильових експериментів та зухвалих літературних прийомів, на які спроможний тільки першокласний авангардний автор, вона легка, доступна читачеві й насичена іронією. Поезія Семенка — це свідчення того, як українська культура стрімко вписалася у сучасний культурний контекст після тимчасового послаблення задушливих обмежень на використання української мови в царській Росії.
2. Микола Хвильовий
Повість про санаторійну зону, Вальдшнепи
Зріла проза Миколи Хвильового — обов’язкова для прочитання усім, хто прагне зрозуміти політичні, психологічні та культурні суперечності й компроміси в Україні на початку радянської доби. У своїй експресіоністській, пристрасній манері Хвильовий висвітлює надії й розчарування покоління, яке вірило водночас у вільну, незалежну Україну та в комуністичну утопію. Проза Хвильового — ще одне свідчення того, що українська культура була активною учасницею загальноєвропейського культурного дискурсу того часу, про що, зокрема, свідчить санаторний топос у центрі «Санаторійної зони». У «Вальдшнепах» Хвильовий звертається до інтертекстів російської літератури, щоб водночас запозичити й переосмислити їх, демонструючи здатність української літератури вільно й автономно гратися з культурою імперії.
3. Віктор Домонтович
Доктор Серафікус
Один із перших і найважливіших текстів української модерністської прози, який демонструє інтелектуальну витонченість української культури 1920-х років. Цей роман, у якому головний фокус на внутрішньому світі головного героя та його взаємодії із середовищем, де поєднується тонкий психологічний аналіз та стилістична вишуканість, засвідчує, що його автор був учасником того самого культурного дискурсу, навколо якого об’єднувалися найвідоміші імена європейської модерністської прози — Джойса, Пруста та Музіля.
Переклади:
1. English: V. Domontovych. On Shaky Ground. Translator Oksana Rosenblum, CEU Press Classics, 2024.
2. Polish: W. Petrow. W stronę krytycznej nowoczesności. Tom1-3. Translators: Katarzyna Kotyńska, Przemysław B. Tomanek, 2023.
3. German: W. Domontowytsch. Das Mädchen mit dem Bären. Translators: Ganna Gnedkova & Peter Marius Huemer. Septime Verlag, 2022.
4. Юрій Яновський
Майстер корабля
Перший і найвпливовіший роман одного з найяскравіших представників української літератури 1920-х років — це модерністський твір з елементами подорожньої розповіді, який відкриває читачеві кілька важливих перспектив на українське мистецьке середовище на ранньому етапі радянського періоду. Зосереджуючись на розвитку українського кіно 1920-х, Майстер корабля є водночас романом про українську культуру та універсальним твором, в якому автор розмірковує про амбіції, пристрасть, жагу до життя й кохання. Завдяки своїй чіткій і захопливій манері письма, Яновського часто називають «українським Гемінгвеєм».
5. Богдан Ігор Антонич
Зелена Євангелія
У той час як у 1930-х роках письменників у радянській Україні змушували мовчати або фізично знищували, у західній частині України, яка перебувала під польською владою, ще зберігалася майже необмежена творча свобода. Добре обізнаний як із класичною, так і з сучасною німецькою та польською літературами, Антонич створював поезію, яка зачаровує оспівуванням природи, відчуттям єдності людини з нею та здатністю мистецтва передавати її магію. У його віршах авангардна революція, що ще залишалася новітньою, поєднується з класичною позачасовістю справжньої лірики.
Переклади:
1. Bohdan Ihor Antonych. The Essential Poetry of Bohdan Ihor Antonych: Ecstasies and Elegies. Translator Michael M. Naydan. Bucknell University Press, 2024.
2. Bohdan Ihor Antonych. The Grand Harmony. Translator Michael M. Naydan. Glagoslav Publications B.V., 2017.
3. Bohdan Ihor Antonych. Night Music. Translator Stephen Komarnyckyj. Kalyna Language Press Ltd, 2016.
6. Іздрик
Воццек
Один із шедеврів українського постмодернізму. Воццек — це історія людини, чия особистість розпадається на частини, які потрібно проаналізувати й зрозуміти. Назва книги натякає на інтелектуальний зв’язок із європейською традицією — від Георга Бюхнера до Альбана Берга і далі, — а її стиль і тематика свідчать про родючий ґрунт, на який впала західна постмодерна естетика, коли українська література після падіння Радянського Союзу нарешті отримала змогу експериментувати без обмежень. Книга вже перекладена англійською, але, безсумнівно, заслуговує на переклади й іншими мовами.
Переклад:
1. Izdryk. Wozzeck. Translator Marko Pavlyshyn, CIUSPress, 2006.
7. Микола Воробйов
Вибрана поезія
Попри те, що значна частина української поезії — від Тараса Шевченка до сьогодення — зосереджена на темі національної боротьби, поезія Воробйова є одним із найкращих прикладів так званої «чистої» української лірики. Написані упродовж десятиліть — від 1960-х до початку нового тисячоліття, — його вірші кидають виклик звичним способам споглядання світу, повертаючись до його першооснов. Поетика Воробйова водночас філософська й інтуїтивно зрозуміла. За останні тридцять років було опубліковано дві збірки вибраного, однак переклади його поезії іншими мовами вже давно на часі.
Переклад:
1. Mykola Vorobiov. Mountain and Flower. Translated by Maria G Rewakowicz, Lost Horse Press, 2020.
8. Маріанна Кіяновська
Бабин Яр. Голосами
Уже перекладена англійською та німецькою мовами, збірка Бабин Яр. Голоси — це поетична реконструкція нацистської різанини 1941 року, яка забрала життя десятків тисяч українських євреїв. У цій книзі жертвам повертається голос. Читання цих текстів — це емоційна подорож, яка не залишає байдужими. Це надзвичайно сильна та інтенсивна книжка, що свідчить про здатність поезії передавати почуття й емоції у винятковий спосіб. Твір, який водночас винагороджує читача своєю літературною майстерністю й нагадує про одну з численних темних сторінок європейської історії XX століття з української перспективи.
Переклад:
- German: Marianna Kijanowska. Babyn Jar. Stimmen. Translated by Claudia Dathe. Suhrkamp Verlag, 2024.
2. English: Marianna Kijanowska. The Voices of Babyn Yar. Translated by Oksana Maksymchuk and Max Rosochinsky, 2022.
3. Polish: Marianna Kijanowska. Babi Jar. Na głosy. Translated by Adam Pomorski, 2021.
9. Артем Чех
Хто ти такий?
Роман Хто ти такий?, написаний одним із найвідоміших письменників (і захисником) сучасної України, є історією дорослішання, а водночас вікном у 1990-ті роки. Події відбуваються в одному з черкаських передмість, де головний герой поступово усвідомлює себе та навколишній світ у контексті становлення незалежної України після розпаду радянського проєкту. Як підказує назва, ключовою темою книги є ідентичність – індивідуальний вимір органічно переплітається з колективним. Цей роман, який згодом було успішно екранізовано, поєднує в собі традицію — пошук себе й турботу про спільноту – та модерність.
Переклад:
1. Artem Chekh. Rock, Paper, Grenade (Khto ty takyi). Translated by Olena Jennings and Oksana Rosenblum. Seven Stories Press, 2025.
10. Артем Чапай
Не народжені для війни
Найновіша книжка Артема Чапая — обов’язкова до прочитання тим, хто прагне зрозуміти, чому українці чинять опір російській агресії, автор пояснює це через особисту історію. Відомий і визнаний письменник, Чапай розповідає про перші дні повномасштабної війни, пояснює, чому вирішив стати добровольцем і чому для пацифіста природно взяти до рук зброю, коли немає іншого способу зупинити загарбника. Ця коротка, доступна й захоплива книжка — гімн гідності, демократії та свободі, цінностям, які ніколи не можна сприймати як даність.
Переклад:
1. Artem Chapeye. Ordinary People Don’t Carry Machine Guns. Translated by Zenia H. Tompkins, Seven Stories Press, 2025.
Про автора списку:
Алессандро Акіллі (Італія) — італійський перекладач, літературознавець, університетський професор. Захистив дисертацію у Міланському університеті, у якій досліджував поезію Василя Стуса. У 2017-2020 рр. жив та працював у Австралії, де викладав українську мову та культуру в Університеті імені Монаша у Мельбурні. Є одним з авторитетних україністів, працював над дослідженнями та викладав у Гарвардському та Трірському університетах, сьогодні — професор на кафедрі слов’янських студій в Університеті Кальярі (Італія). Серед його наукових зацікавлень зокрема українська, польська та німецька література, а також порівняльне літературознавство та теорія літератури. Переклав італійською визначні твори української класичної та сучасної літератури. Разом із Яриною Грушею переклав антологію сучасної української поезії, до якої увійшли тексти понад 30 поетів. Алессандро Акіллі також переклав тексти Івана Нечуя-Левицького, Маркіяна Камиша, Оксани Забужко, Олексія Чупи, Василя Барки та інших українських авторів.