У Києві відбувся 7-й Міжнародний форум культурної дипломатії
Провідні експерти з України та інших країн обговорювали ідеї, практики, виклики й майбутнє міжнародної культурної дипломатії та культурних відносин.
Цьогорічна програма об’єднала представників державного сектору, міжнародних культурних інституцій, академічної спільноти, креативних індустрій та громадського сектору. Учасники обговорили цифрові виміри культурної дипломатії, міждисциплінарні підходи до українських студій у світі та практики міжнародної культурної співпраці.
Форум розпочався вітальними промовами Першої леді України Олени Зеленської, міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та віцепрем’єр-міністерки України з гуманітарної політики — міністерки культури Тетяни Бережної.
«Мʼяка сила – це не лише розповідати світові про Україну, — зазначила Перша леді Олена Зеленська. — Це ще й виправляти те, що світ про нас уже нібито знає. Бо часто ми говоримо не з чистого аркуша, а поверх чужої розповіді: про українське, яке росія привласнювала і подавала як своє, замовчувала, оббріхувала, викривляла. Почали ми з більш простого – повертали нашим митцям і творам мистецтва українські імена: у світових музеях змінювали підписи, щоб українських митців справедливо називали українськими, а не російськими. Але проблема набагато глибша. Десятиліттями на нас дивилися через російську або радянську оптику. А треба, щоб про нас знали від нас».
Міністр закордонних справ наскрізною ідею культурної дипломатії України визначив повернення: «Повернення наших позицій. Наших митців. Деколонізація нашої памʼяті. І так само — повернення наших героїв до нашого Пантеону. Повернення нашої історії. І це так само питання безпеки. Повернення нашої історії та нашої культури — це наші екзистенційні гарантії безпеки. Гарантії того, що будь-яка спроба заперечити саме наше існування буде сміхотворною та абсурдною. Зробити так, щоб це однаково добре знали на всіх континентах, — ключове завдання нашої культурної дипломатії», — сказав Андрій Сибіга.
Тетяна Бережна у своїй промові окреслила п’ять пріоритетів, над якими працює Міністерство культури, і в яких вона вбачає особливу роль міжнародної співпраці: захист української культурної спадщини, постійна присутність української культури у світі, деколонізація знань про Україну та точність у представленні нашої культури, цифрове збереження та доступність культури, протидія російському культурному впливу та відповідальність за злочини проти культури.
Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко зазначив, що настав час переосмислити саме поняття культурної дипломатії. За його словами, український досвід у цій сфері є справді унікальним, а отже, ми маємо підстави підважувати усталені визначення і пропонувати власні.
«Раніше українська культурна дипломатія переважно відповідала на запитання: що світ повинен знати про Україну? Тепер вона має поставити інше: як український досвід допомагає світові краще розуміти себе і своє майбутнє? Звідси випливає ширше визначення нашої з вами справи: культурна дипломатія є здатністю через культуру впливати на те, як інші суспільства розуміють реальність і визначають межі політично можливого».
Однією з центральних тем форуму став цифровий вимір культурної дипломатії. Під час публічної дискусії експерти з України та Польщі обговорили роль цифрових технологій, інновацій та креативних індустрій у міжнародній культурній взаємодії. Серед учасників були представники GSC Game World (Україна), Google Україна, WRO Art Center (Польща) та компанії Skeiron (Україна), що спеціалізується на цифровій документації та збереженні культурної спадщини України.
Окрему увагу учасники приділили участі України у Венеційській архітектурній бієнале 2027 року. Під час презентації представили проєкт CO-HATY, що переміг у конкурсі, та концепцію українського павільйону «КО-ХАТИ. Море питань». Практичним виміром форуму стала презентація успішних міжнародних культурних колаборацій. Учасники розглянули п’ять кейсів співпраці України з Францією, Індонезією та Данією, а також реалізації українських культурних проєктів на міжнародних майданчиках. Серед них — Сезон України у Франції, співпраця з індонезійською Studio Klampisan, опера «Матері Херсона» в Metropolitan Opera в Нью-Йорку та виставка «Сакральні скарби» з колекції Києво-Печерської лаври у Victoria & Albert Museum у Лондоні.
У другій половині дня представили результати дослідження Українського інституту «Репрезентація України в регіональних студіях Європи і Північної Америки». Продовжила програму дискусія про міждисциплінарні підходи до українських студій у світі за участі українських та міжнародних науковців, експертів із безпеки й представників академічної спільноти.
Фінальною подією форуму стало урочисте вручення відзнаки «Хвиля / Dalğa» за популяризацію української та кримськотатарської мов у світі. Лауреатками цього стали університетська викладачка Алла Недашківська, шкільні вчителі Ольга Полісвят і Гулназ Аджигельдієва, режисерка та культурна менеджерка Фатіма Осман.
