Єлизавета Жарікова – українська поетка, авторка пісень та співачка, яка з початку повномасштабної війни Росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.

Єлизавета була студенткою Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, коли почалась Революція гідності в Києві. Вона долучилася до мирного протесту разом зі своїми друзями, на яких потім здійснив збройний напад “Беркут”. 

Єлизавета є переможницею українських конкурсів і фестивалів, зокрема всеукраїнського літературного конкурсу “Витоки” Острозької академії та всеукраїнського конкурсу авторської пісні “Мовою серця”. Вірші Єлизавети друкувалися в альманасі “Скіфія” та в антології “Євромайдан. Лірична хроніка (Discursus)” і грузинсько-українському альманасі “Мова неба”. Наприкінці 2021 року у видавництві “Смолоскип” вийшла збірка поезій “Мурахи Йоганна Себастьяна”.

З 2017 року Єлизавета є клавішницею та бек-вокалісткою інді-рок гурту “Поророка”, який виконує музику у стилях фольк, фольк-рок і дарк-фольк. У 2018 році гурт випустив дебютний альбом у форматі live-session відео. У 2021 році “Поророка” випустила другий альбом під назвою “Полин”. 

Після 24 лютого Єлизавета була вимушена зупинити викладацьку діяльність і вирішила приєднатися до територіальної оборони як парамедик. Певний час підрозділ Єлизавети перебував на Донеччині, зараз на ротації. Попри постійні обстріли і втому, Єлизавета збирає гроші на гуманітарну допомогу і ліки, а також продовжує ділитися своїми віршами у себе на сторінці в інстаграмі.