Перспективи викладання та вивчення української мови як іноземної: ключові тези онлайн-конференції
Про українську мову за кордоном
30 вересня в Українському кризовому медіацентрі Український інститут та Національна комісія зі стандартів державної мови провели конференцію «Перспективи викладання та вивчення української мови як іноземної».

Українська мова входить у топ-10 найбільш вживаних мов у Європі — нею говорять 45 мільйонів людей. Переважно серед них — закордонні українці, іноземні студенти, які навчаються в Україні, дослідники України за кордоном або іноземці, які прагнуть інтегруватися в українське суспільство.

При цьому, як через брак видимості, так і через стереотипи та дезінформацію, насаджувані Росією, за кордоном українська не завжди сприймається як окрема та повноцінна мова. В академічному середовищі за кордоном україністика часто є частиною «російських студій», а сама українська не користується попитом і не має престижу серед студентів. Це поміщає Україну у російськомовний культурний і геополітичний простір.

Просування української мови за кордоном — це, зокрема, завдання культурної дипломатії, що сприятиме посиленню суб'єктності України у світі, зробить її більш доступною для іноземців та заохотить до ще більшого поширення українського культурного продукту. Також через українську мову можна забезпечити лідерство у регіоні, коли посттоталітарний простір в межах програм східноєвропейських студій вивчатиметься через україномовні джерела. Вивчення мови також допоможе іноземним студентам, які навчаються в Україні, краще інтегруватися у суспільство і мати доступ до першоджерел українською.

Аби вивести в публічний простір проблематику викладання української мови за кордоном, Український інститут і Національна комісія зі стандартів державної мови провели конференцію, на якій окреслили поточний стан справ та основні виклики, пов’язані з викладанням української мови як іноземної, а також обговорити дорожню карту з промоції української мови у світі.

В обговоренні взяли участь директорка Департаменту комунікацій та публічної дипломатії в МЗС Алла Польова, генеральна директорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки Рімма Ель Джувейді, креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська, голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська.

Розширення поля використання української мови у світі — одна із стратегічних цілей Українського інституту, говорить Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту: «Неможливо зрозуміти людину з іншим культурних багажем, не познайомившись з її мовою. За словами криється цілий пласт сенсів, культурних знаків, патернів поведінки, цінностей і переконань. На пошуку спільного і повазі та цікавості до культурних відмінностей будуються міжкультурні зв’язки — чи то між офіційними представниками, чи громадянами різних держав. У середньостроковій стратегії Інституту визначена мета: посилити присутність української мови в публічному просторі та її використання у професійному середовищі, створити інструменти для вивчення та використання української мови у світі, а також підвищити впізнаваність української мови як важливої складової суб'єктності української держави. Щоб досягти цих цілей, ми укладаємо меморандум з Національною комісією зі стандартів державної мови та спільно починаємо роботу над дорожньою картою».

Викладання і вивчення української мови як іноземної є одним із пріоритетів Міністерства закордонних справ і закордонних дипломатичних установ, розповіла директорка департаменту комунікацій та публічної дипломатії в МЗС Алла Польова: «За даними МЗС, українська мова викладається на 69 факультетах в 25 країнах світу, перш за все на факультетах славістики і україністики. Також існує 193 школи вихідного дня в 42 країнах. В 6 країнах є курси української мови. На жаль, зараз немає жодної української школи за кордоном, де навчання відбувається повністю українською. Закордонні дипломатичні установи підтримують збереження і розвиток української мови, у першу чергу — через допомогу українським організаціям, які працюють за кордоном. У 2019 році МЗС підтримав 164 таких проєкти українських закордонних шкіл, забезпечивши їх підручниками і методичними матеріалами«.

Про поточний стан викладання української мови як іноземної та роль Нацкомісії у цьому процесі розповіла Орися Демська, Голова Національної комісії зі стандартів державної мови: «Щоби відбутися у модерному часі нового післяковідного світу, щоби на рівних розмовляти з цим світом, нам критично важливо бути державою, яка практикує мову як м’яку силу. Я б зробила крок далі і говорила про мову як інструмент розумної сили («smart power»). Сьогодні настав час зробити вивчення української як іноземної у світі принципом нашої зовнішньої культурної політики, але таке вивчення має відповідати Загальноєвропейським Рекомендаціям з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (CEFR). Стандартування української як іноземної є одним із пріоритетних завдань Національної комісії зі стандартів державної мови. Це завдання ми виконуємо комплексно: по-перше, працюємо над змістом вивчення, викладання, оцінювання української як іноземної і вже затвердили Класифікацію рівнів володіння української мови як іноземної; а, по-друге, ставимо собі амбітну мету — вступ до Асоціації укладачів мовних тестів (ALTE), і це відкриє шлях до визнання українських мовних сертифікатів у Європейському Союзі та в усьому світі.»
Директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська розповіла про стан викладання української як іноземної та приклади закордонних шкіл, які вже успішно працюють у цьому напрямі: «Основним пластом зацікавлених у вивченні мови як іноземної є не тільки представники старої діаспор, а й новітні трудові мігранти, які інтегруються і асимілюються у діаспору через школи вихідного дня. Деякі з них функціонують за стандартами та вимогами країни проживання, наприклад, у Канаді; інші — при громадських організаціях і церквах, які не мають юридичного статусу і не мають ліцензії на освітню діяльність. І, звичайно, вищі україномовні студії, що входять у систему славістичних студій, — додала Ірина Ключковська. — Зацікавлені у вивченні також іноземні студенти, які приїхали здобувати вищу освіту в Україну і є потенційними носіями через мову правдивих знань про Україну і нашу культуру, студенти-іноземці, які вступають на українознавчі студії і представники дипломатичних установ.»

Про законодавчу базу, що регулює викладання української мови як іноземної, методики викладання та підручники говорила Рімма Ель Джувейді, генеральна директорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки: «Існує механізм направлення вчителів для роботи в закладах загальної і середньої освіти за кордоном, в яких предмети викладаються українською мовою. Ми співпрацюємо і організовуємо забезпечення і закордонних шкіл підручниками і довідниковою літературою, і заклади освіти і посольства можуть звернутися за цим до нас. Минулого року було передано близько 4000 підручників. На сайті МОН є окрема рубрика „Українським школам за кордоном“, де можна знайти посилання на електронні підручники та інші матеріали. Ми вже вшосте провели конкурс „Найкращий вчитель української мови за кордоном“, що теж робить внесок до популяризації української мови за кордоном. Нагальним є питання міжнародного сертифікаційного іспиту, стандартизація вимог до рівня викладання української як іноземної. Маємо надію, що у співпраці з Національною комісією разом можемо сприяти цьому питанню.»

Повний запис дискусії дивіться на фейсбук-сторінках УКМЦ та Українського інституту українською та з синхронним перекладом англійською мовою.




Довідка

Національна комісія зі стандартів державної мови — центральний орган виконавчої влади, що здійснює опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної. Завданням Комісії є збереження та розвиток державної мови через встановлення стандартів державної мови і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад.