Цьогорічна кампанія була присвячена деколонізації української культури, розкривала українську ідентичність визнаних світових митців і демонструвала їхній внесок у розвиток української та світової культур. 

«Я вдячний кожному та кожній із понад двох сотень учасників цього проєкту з усіх куточків світу, які на наш заклик створили та покращили понад півтори тисячі статей Вікіпедії щодо України. Це важливий внесок у деколонізацію української культури та протидію російській апропріації, історичним міфам і пропаганді. Вже четвертий рік поспіль ми проводимо Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії і я радий, що кожного року проєкт збільшує свій масштаб. Спільними зусиллями ми захищаємо українську ідентичність від російських спроб її знищити», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. 

У проєкті взяло участь 200 учасників зі всього світу, які покращили 425 наявних та створили 1260 нових статей на платформі. Матеріали створили у 66 мовних розділах сайту, що стало рекордним показником за  чотири роки існування проєкту. Учасники додали статтю про Софію Яблонську азербайджанською, бретонською – про Сергія Корольова, а також покращили англомовні публікації про Сергія Параджанова та Софію Окуневську. 

«Через велику відстань між двома країнами та з інших причин, багато людей у Китаї не розуміють Україну, особливо після її здобуття незалежності. Перекладені мною статті, зокрема про сучасних українських постатей, допоможуть китайцям краще зрозуміти українську культуру», – учасник проєкту, користувач Uyiliu2, Китай 

У межах проєкту з’явилися статті про «Заповіт» Шевченка французькою, Кам’янець-Подільську фортецю — німецькою, Андріївську церкву — арабською, китайською — про фільм «Земля» і узбецькою — про фільм «Памфір». Також було створено матеріали про Ірину Цілик тамільською, про будинок «Слово» — урду, берберською мовою про Тараса Компаніченка, бретонською — про український гімн, і мовою маніпурі — про Лесю Українку. 

«Я люблю український електро-фолк, і хотілося б, щоб більше людей дізналися про цю музику. Мені подобається, як цей унікальний жанр поєднує сучасність і традиційні українські історії та інструменти, такі як сопілка. Українські виконавці фольклорної музики зберігають свою прекрасну культуру живою і сильною. Вони по праву пишаються своєю незалежністю, мені це дуже подобається. Це також можливість гарно провести час: мені сподобалося, тож наступного року я знову візьму участь!» –  учасник проєкту, користувач Dream Indigo, Італія

Чимало уваги учасники приділили українській нематеріальній спадщині. Відтепер у Вікіпедії є матеріали ассамською про українське національне вбрання, есперанто – про Хортицю, а також про історичні постаті та події: грузинською про Івана Мазепу, кантонською – про Українську Народну Республіку, угорською – про Анну Ярославну. 

«Моє дитинство пройшло в оточенні багатьох українців і слов’ян, і мене завжди цікавила українська культура та історія. З початком повномасштабного вторгнення в Україну «Місяць культурної дипломатії України» став для мене гарною нагодою застосувати свої навички, щоб зробити щось хороше для світу. Сподіваюся, наш внесок заохотить більше людей дізнатися про Україну», – учасник проєкту, користувач Michaeledits, США