Що знають про Україну: результати досліджень сприйняття в Японії, Туреччині та США

Дослідження розкривають ставлення та рівень обізнаності про Україну та українську культуру у Японії, США та Туреччині.

24 березня Український інститут представив результати низки досліджень сприйняття України за кордоном. Дослідження розкривають ставлення та рівень обізнаності про Україну та українську культуру у Японії, США та Туреччині.

Проєкт вперше досліджує ставлення та очікування іноземних аудиторій від України, її культури та можливостей співпраці, їхню обізнаність із сучасною культурою і культурною спадщиною України. Всього дослідження охопили сім країн — Франція, Німеччина, Польща, США, Японія, Туреччина, Угорщина.

«Ми переконані, що державні політики мають базуватися на верифікованих даних та якісній аналітиці, тому торік провели комплексні дослідження, які враховують позиції, думки людей, які залучені до культурної репрезентації України. Дослідження показали, наскільки великий розрив у тому, як ми самі уявляємо впливовість України на міжнародній арені, і того, як нас сприймають інші. Це — не дуже приємна новина, але хороша звірка з реальністю. Вірю, що ці напрацювання робитимуть майбутні проєкти культурної і публічної дипломатії більш сфокусованими та ефективними, зокрема у діяльності Українського інституту», — коментує генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко.

Дослідження здійснювалися методом глибинних експертних інтерв’ю з представниками іноземних інституцій у сфері культури, освіти, науки, громадянського суспільства, а також місцевої і центральної влади, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, українського фахового середовища за кордоном та закордонними українцями.

За участі аналітиків, які проводили дослідження, та дипломатів відбулися дискусії про можливості і перспективи для двосторонньої співпраці у сферах культури, освіти, науки, громадянського суспільства у відповідних країнах.

Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України зазначила: «Дослідження і аналітика у розвинених державах є основою інформованого ухвалення рішень. Стратегії, політики, гайдлайни не ухвалюються “з повітря”, їм потрібна міцна основа — опитування, статистика, рекомендації фахівців, експертів, науковців. Ці дослідження допоможуть Міністерству закордонних справ зробити функції публічної та культурної дипломатії більш ефективними. Незабаром МЗС оприлюднить два документи — стратегію публічної дипломатії і комунікаційна стратегія, які теж спиралися на дослідження і корелюють зі стратегією Українського інституту».

Серія досліджень реалізована у 2020 році Українським інститутом спільно з Міжнародним фондом “Відродження”. «Фонд “Відродження” з великим інтересом очікував результатів цих досліджень, адже вони допоможуть нам скоригувати пріоритети нашої публічної дипломатії, а Фонд тривалий час підтримує зусилля вітчизняних ГО з просування українських інтересів та голосів у світі. Ми отримуємо уже не припущення, а наукову базу, на основі якої будуть оновлюватися комунікаційні стратегії як ГО, так і, сподіваюсь, державних органів», — зазначив Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”.

Дослідження виконали аналітичний центр Рада зовнішньої політики “Українська призма” та дослідницька компанія InMind.

Дослідження доступні для завантаження на сайті Українського інституту українською та англійською мовами.