«Transmission.ua: drama on the move. Germany»: переможці драматургічного конкурсу
Підтримка перекладу, промоції та постановок сучасної української драми в Німеччині у 2020−2022 роках у межах програми «Transmission.ua: drama on the move».
З 69 заявок, які отримав Український інститут, експертна комісія обрала шість текстів-переможців. Роботи будуть перекладені німецькою мовою, а згодом представлені у театрах Німеччини. У 2020 році збірка текстів-переможців буде оприлюднена у форматі онлайн, а у 2021 році вона вийде друком.

Якою була тематика конкурсних текстів та за яким принципом обирали переможців, розповіла Анастасія Гайшенець, керівниця напряму «Перформативні мистецтва» Українського інституту:

«В Європі, зокрема у Німеччині, досить вибаглива публіка до культурного продукту. Обираючи переможців, експертки враховували якість запропонованого твору, а також зважали, як ту чи іншу тему і форму подачі сприйме німецькомовний глядач. Деякі роботи висвітлюють локальний контекст, були й ті, що не мають кордонів. Чимало текстів піднімають теми війни на Сході України та заробітчанства, сюжети деяких творів побудовані довкола пандемії та вимушеної ізоляції. Найбільш популярними жанрами виявилися драма і трагікомедія.»


Переможцями конкурсу стали:


Постдокументальна п'єса «Горизонт 200». Авторки: Олена Апчел, Оксана Данчук

Герої застрягли під завалами після вибуху в шахті і чекають на порятунок. Можна подумати, що вони – людство, яке зупинилося і розглядає свої здобутки. Ця п'єса не стільки про шахтарів, скільки про кожного з нас у надзвичайних обставинах. Про нашу можливість бачити і небажання дивитися. Наскільки широким чи вузьким може виявитися наш особистий горизонт сприйняття, коли я вибираю ставити або не ставити питання? Дія відбувається в місці без часу, де не спрацьовують відомі нам фізичні закони. Обставини, в які потрапляють герої – привід для нас зупинитись на мить, перевести подих і побачити наступний горизонт, щоб продовжити рух. П'єса створена на основі документального матеріалу, зібраного під час експедицій по вугільних басейнах України.


Лібрето до опери «Пеніта ля трагедія». Авторка: Тетяна Киценко

Чотири жінки, названі іменами музичних інструментів, розповідають про спокійне стабільне життя у санаторії. Тут є все необхідне, тільки трохи нудно. Аби розважитися, героїні розповідають про своє життя. У кожної власна історія, але дещо спільне привело їх сюди – вбивство. Санаторій виявляється колонією, а героїні – засудженими на довічне ув'язнення. Решту життя вони приречені провести у «зоні в зоні». Де ці жінки знаходять надію і чи мають вони на неї право? Текст створено на основі інтерв'ю із жінками, засудженими на довічне ув'язнення.


Пошук способу говоріння у 5 сценах «Що таке єврейська музика». Авторка: Анастасія Косодій

П'єса про український антисемітизм. Текст-рефлексія створений на основі документальних свідчень очевидців Голокосту з України, сучасних подій у Бабиному Яру та клезмеру – музики східноєвропейського єврейства. Головна мета твору - знайти новий спосіб говорити про трагедію, вже достатньо закарбовану у світову культуру, однак досі майже не описану в українських соціальних, мистецьких та політичних художніх творах.


Соціальна трагікомедія «Вибухівка». Авторка: Наталія Блок

Дівчина Даша, яка страждає тривожним розладом, раптом розуміє, що у її животі знаходиться справжня темпоральна бомба. Бомба з'явилась, коли Україна ставала незалежною. Даша тоді була дитиною і агітувала своїх втомлених батьків голосувати. Склалася бомба з атомної енергії, яку втратила Україна. Вона обрала Дашу, бо та – справжня українка. У неї велике почуття провини за все, це й підживлює бомбу минулого. Зараз Даша працює активісткою – захищає права трансгендерних, агендерних та інших небінарних людей. Про бомбу дізнається держава, її примушують підірвати вибухівку. Якщо Даша її підірве, – зміниться минуле України, – не буде війни, Майданів тощо. Але що буде – невідомо. Що вибере Даша – вмерти за минуле України чи жити далі з бомбою?


Трагікомедія «Свинина». Авторка: Катерина Пенькова

Головна героїня Надя працює опікункою у Польщі. Одного разу вона вирішує втекти від важких робочих умов і опиняється вночі серед лісу. У пошуках прихистку, Надя знаходить хостел, розташований у колишній погребальні при старому єврейському цвинтарі. Тут зустрічає українських заробітчан: Толіка, Едіка, Васька, шофера з Луганська Сєрого, та прибиральницю Уляну з її чоловіком Богданом, який постачає робочу силу до Польщі. Богдан – успішний ділок, який заправляє усім: кривдить дружину та обкрадає співвітчизників. Решта здаються милими людьми у скрутному становищі. Це невеличке співтовариство припадає Наді до душі і викликає бажання допомогти, якось полегшити їхнє становище. Втім, досить швидко ці люди втягують Надю у свої дивні схеми заробітку. Кожному з них є що приховати.


Трагікомедія «М'яч летів на східний берег». Авторка: Ольга Мацюпа

Події п'єси починаються під час Чемпіонату Європи з футболу. Кордон із Польщею, який щодень перетинає завалений цигарками рейсовий автобус Львів-Люблін, стає межею, яка нашаровує на себе політичний контекст майбутніх подій – Євромайдан 2013 року, анексія Криму і початок війни на Донбасі, а також минулі непроговорені травми пам'яті, пов'язані з Другою світовою війною та повоєнними депортаціями. В автобусі «зустрічаються» різні ідентичності, суперечливі спогади, національні та регіональні стереотипи і насильство, яке нікуди не зникає, а стає метафорою постійної боротьби і нагадує футбольне змагання. Якими є кордони персонажів ментальної мапи постколоніальної України «наприкінці» історії, в якій, здавалося б, немає місця для великих наративів? Найважливішими стають пам'ять, досвід, віра і мрії пасажирів дірявого Ікаруса, які вболівають за свій час і простір.

До експертної комісії конкурсу увійшли: Жанна Бортнік, Ярослава Кравченко, Люба Ільницька, Тетяна Пліс, Валентина Тужина.

«У п'єсах, яким я поставила найвищий бал, живі, достовірні відносно до персонажів діалоги. Сюжетні ходи – не банальні, між рядків сказано значно більше, ніж написано у тексті. Мова та образ мислення персонажів відтворюють наші реалії. Усі п'єси б'ють по тих больових точках, на які ми зазвичай закриваємо очі, оскільки вони «незручні» для обговорення», поділилась враженнями про конкурсні роботи Валентина Тужина, театрознавиця, менеджерка театральних та культурно-мистецьких проєктів


Конкурс проходив у рамках програми «Transmission.ua: drama on the move» — програми підтримки перекладу та постановки сучасної української драми у країнах Європи. Програма має на меті поповнити репертуари європейських театрів постановками сучасної української драми у трьох країнах – Польщі, Німеччині та Великобританії протягом 2020-2022 рр.