Generation Ukraine

Режисерка – Ольга Журба

Продюсери – Дар’я Бассель, Керстін Убелекер

Телеканал – ARTE France

Фільм охоплює два роки великої війни, від масової евакуації на початку вторгнення до поступового занурення в буденну воєнну реальність. Розповідаючи про людей та їх досвіди, фільм досліджує явища російсько-української війни та піднімає питання про трансформацію суспільства та його майбутнє.

Режисер – Роман Блажан

Продюсери – Роман Блажан,  Крістілла Гійяр-Кан 

Телеканал – ARTEB FRANCE

Премʼєра – BAFICI (Buenos Aires, Argentina) 18-28.04.2024

3 березня 2022 року російські війська увійшли до маленького села Ягідне на півночі України. Наступного дня, озброєні гвинтівками, вони вивели місцевих жителів з їхніх домівок та змусили їх спуститися до підвалу школи. Росіяни забили всіх 369 жителів Ягідного, включаючи 77 дітей, у приблизно 190 м2, де люди провели наступні 27 днів. Умови були нелюдські: без вентиляції, без кисню, без води, без можливості випрямити ноги, у повній темряві. Їжу їм давали раз на день. Коли росіяни були в гарному настрої, вони дозволяли людям вийти назовні на 1,5 години. За майже місяць полону в підвалі померло 10 людей. Ольга, одна з мешканок села, вела щоденник в підвалі, на випадок, якщо ніхто не виживе.

Тепер, через рік після цих подій, село на перший погляд повертається до життя. Але воно вже не таке, як раніше. Хоча деякі селяни намагаються забути травматичний досвід, інші постійно повертаються до спогадів, шукаючи розуміння та вирішення. Їхні життя переплетені досвідом тісного співіснування. У всіх різні мотивації та особисті інтереси. Але відкритість дає їм голос, щоб представляти громаду та будувати нову ідентичність Ягідного.

Режисерка – Оксана Карпович

Продюсерка – Джакомо Нуді, Росіо Барба Фуентес, Полін Тран Ван Льє, Дарʼя Бассельта Ольга Бесхмельниціна

Телеканал – ARTE France

Прем’єра – Berlinale 17.02.2024

Російські солдати здійснили тисячі несанкціонованих телефонних дзвінків з поля бою в Україні своїм рідним і друзям у Росії. З початку повномасштабного вторгнення українські спецслужби регулярно перехоплювали та викладали їхні приватні розмови в інтернет. Фрагмент за фрагментом голоси росіян розкривають світові очі не тільки на хід так званої «спецоперації», а й на процес дегуманізації та деморалізації її виконавців: від переймання героїчними ілюзіями до повного розчарування та втрати глузду, від мародерства до вчинення найжахливіших воєнних злочинів. 

Взявши за основу голоси загарбників та їхніх матерів і дружин, фільм протиставляє їх «новому нормальному» життю українців та їхнім зворушливим жестам опору насиллю. «Мирні люди» переплітає ці два протилежні світи в запаморочливій емоційній напрузі. Унікальний кінематографічний досвід та історичний документ, який піднімає важливі питання про природу російського імперіалізму, роль пропаганди у вторгненні та колективну відповідальність росіян.

Режисер – Єгор Трояновський

Продюсери – Ольга Бесхмельніцина, Крістіан Попп, ко-продюсерка Ханна Фліпо

Телеканал – Arte France

Залишивши своє цивільне життя позаду, дві молоді жінки вирушають на війну. Тут вони знаходять дружбу, любов і визнання, але повернення до мирного минулого стає все примарнішим.

Режисерка – Ольга Гібелінда

Продюсерка – Іванна Хіцінська, Луї Бодемон

Телеканал – ARTE G.E.I.E.

Інші джерела фінансування:

ARTE G.E.I.E., DocSociety, CNC

Історія трьох драг-королев з різною ідентичністю, які все своє життя боролися за рівні права та свободу самовираження. З початком війни вони стикаються з викликами війни та знаходять на диво нові можливості для себе. Герої фільму намагаються віднайти радість і красу серед жахів війни і готують велике благодійне драг-шоу на підтримку армії. Ризикуючи життям, королеви залишаються в Україні, щоб захистити суспільство, яке раніше їх не приймало. Фільм розкриватиме фейк та міфи російської пропаганди щодо ЛГБТІК+ комьюнітя України та сприятиме толерантності у суспільстві на шляху до євроінтеграції України.

Режисери: Аліна Горлова, Єлизавета Сміт, Максим Наконечний, Семен Мозговий

Продюсери – Євген Рачковський, Набіль Белаcен, Ральф Візер

Телеканал – SWR

Документальний фільм-спостереження, який досліджує російсько-українську війну та її наслідки для людини, навколишнього світу та всього живого. Колективний портрет людей у війні, як військових так і цивільних, зображує трансформацію людини, яка зіткнулась з війною та насильством. Через особисті історії українців, які стали свідками неконтрольованої ненависті, ми вдивляємось в природу насильства, намагаючись вловити причини цих злочинних дій, які є поза межами людського розуміння. 

Спостереження за судовими процесами над росіянами, які скоїли воєнні злочини, дозволяє авторам дослідити ворога на противагу наслідкам війни. Простори навколишнього світу змінюються та трансформуються під впливом військових дій. Розбиті міста та села, понівечена природа повільно стають частиною звичного життя. Це оповідь про плин часу та волю до життя, яка перемагає війну та смерть. Фізичні наслідки бойових дій швидко змінюються або зникають, але водночас залишаються в людській свідомості, конструюючи таким чином колективну пам’ять та новітню історію.

Режисер – Олександр Ткаченко

Продюсер – Ілля Гладштейн 

Телеканал – ARTE/BR

Інші джерела фінансування: 

CFI/Суспільне

На війну пішов «Док» — миролюбивий велетень. Пацифіст. Вегетаріанець. Цифровий художник й фільмейкер. Декілька років він працював в Індії, в музеї сучасного мистецтва, а повернувшись знімав етнографічні телефільми в Бессарабії.

Останні роки Док жив у селі де будував екопоселення, співав мантри, та займався цифровим мистецтвом. Повідомлення з військкомату поставило його перед альтернативою: йти до армії та постати перед низкою важких моральних дилем, чи тікати від мобілізації.

Він вирішує прийняти цей виклик і стати на захист Батьківщини.

Док потрапив у один з найнебезпечніших армійських підрозділів — до розвідки десанту. Це хлопці, що йдуть попереду всіх. Чотири місяці Док проходить навчання у тренувальному таборі десантників, вчиться форсувати річки, стріляти з кулемета, стрибати з гвинтокрила.

Нарешті він бачить війну зблизька, на передовій під Херсоном. Підрозділ потрапляє у запеклий бій, на «нульову позицію». Вибухи, ночі в окопах, десятки поранених, трупи, які потрібно евакуювати, втрата близьких, зустріч з ворогом — наскільки це може бути травматичним для такої творчої душі, як Док?

Режисер – Андрій Лисецький

Продюсери – Геннадій Кофман, Ольга Бесхмельниціна, Улдіс Секуліс, Ерік Вінкер

Телеканал – MDR/ARTE

Інші джерела фінансування:

Латвійський кіноцентр, VFS Films, Film- und Medienstiftung NRW, CORSO Film, Пост-продакшен грант, Держкіно України 2020 року, Грант на розвиток сценарію Української кіноакадемії, SVT pre-buy

Чотири молодих українці зі світу мистецтва несподівано потрапляють у світ війни. 24 лютого їхнє життя кардинально змінилось. Перед ними постало питання, яке в Європі не обговорювалось вже протягом кількох поколінь — яка роль митця під час війни? У фільмі чергуватимуться історії художників, кожен з яких шукає відповідь на це питання у власний спосіб.

Данііл родом з Маріуполя, і перші тижні війни провів у підвалі, рятуючись від безперервних обстрілів артилерії. Зрештою, йому вдалось евакуюватись і тепер відгуки днів, проведених у бомбосховищі, знаходять місце у його зворушливих картинах.

Микита готувався до поїздки в резиденцію художників у Австрії, коли Росія напала на Україну. Свою місію він вбачає в донесенні історії війни до якомога більшого кола людей, демонструючи світу понівечені фрагменти індустріальних об’єктів.

Михайло працює зі шматочками крихких предметів, витрачаючи години, аби знову зібрати їх докупи. Як от, наприклад, кришталева попільничка, що була розбита на сотні частин під час обстрілу. Ми побачимо як він дає тендітним речам друге життя.

Антон не міг уявити себе в мистецтві, коли розпочалась війна. До Нацгвардії він долучився в перші дні після вторгнення. Фільм делікатно розповідатиме історії боротьби та творчості, дозволяючи героям відкрити свій внутрішній світ і прорефлексувати над особистим вибором.

Режисер – Павло Черепін

Сценарист – Антон Базелінський

Продюсери – Катерина Мізіна, Єгор Олесов

Телеканал – RBB

Інші джерела фінансування: 

Deutsche Welle

Фільм послідовно розповідає про глобальну проблему, пов’язану з систематичною реалізацією Росією стратегії ядерного тероризму. Наразі ця стратегія втілюється у формі захоплення атомних електростанцій та погроз під час російської агресії в Україні. Далі історія заглиблюється у темний світ ядерної зброї та її використання як інструменту терору. Поєднавши безліч відео архівів ядерної історії України й світу та інтерв’ю з експертами і очевидцями сучасних подій фільм досліджує, як ядерна енергетика стала небезпечною грою в руках таких держав-негідників, як Росія. У центрі уваги – цивільна ядерна інфраструктура та її вразливість до атак, а також глобальна загроза ядерної зброї. Ставки давно не були такими високими. Особисті історії важких рішень, які приймають президенти країн та звичайні люди, як, наприклад, унікальна історія менеджера української атомної електростанції, захопленої силами ФСБ Росії. 

Ризик глобальної катастрофи на найбільшій атомній електростанції Європи існує вже понад два роки. Документальний фільм Nukemailing – це переплетіння особистих і глобальних історій, які розкривають крижану правду про ядерну безпеку в світі та про те, що потрібно зробити, щоб захистити людство від чергової ядерної катастрофи.

Режисерка – Світлана Ліщинська

Продюсерка – Анна Капустіна, Фредрік Ланге, Крістіна Бер’єсон 

Телеканал – ZDF

Премʼєра – Berlinale Panorama 20.02.2024

Інші джерела фінансування:

Goethe Institute, Göteborg Film Fund, Chicken & Egg, Film i Vast, Swedish Institute

Світлана (52), режисерка і героїня фільму, виросла в Маріуполі за радянських часів, коли будь-яка індивідуальність була придушена. Її донька, Олександра (28), росла без внутрішнього стрижня і тому була вразливою до будь-якої пропаганди, включаючи російську.

У родині Світлани чотири покоління жінок, і кожне – виросло в різних політичних реаліях. Мама Світлани, Валентина (76), має більш українську орієнтацію. Ким стане онука Світлани Стефі (2), покаже час.

За 10 днів до повномасштабного вторгнення родина збирається разом у Києві, щоб відсвяткувати день народження маленької Стефі. Валентина приїжджає до Києва з Маріуполя, куди їй не судилося повернутися. Війна руйнує життя родини, її минуле і майбутнє. Будинок, де жила Валентина і де виросли Світлана і Олександра, зруйнован, а в окупований Маріуполь починає повертатися в СРСР.

Олександра з донькою Стефі їдуть до Великобританії. Світлана залишається з Валентиною в Києві, але згодом Валентина також відїзджає до Лондону до родини. Перед Світланою відроджуються образи з минулого життя тоталітарного суспільства, пронизаного насильством над особистістю. Єдиним рішенням Світлани стає залишитись в Україні, щоб навчитися бути вільною!

Режисери – Тетяна Ганжа, Зоя Фольк

Продюсери – Зоя Фольк, Оксана Іванців, Регіна Марʼяновська-Давідзон

Телеканал – SWR

Інші джерела фінансування:

MFG Baden-Württemberg, Institute for Human Sciences, Ukrainian Cultural Foundation

Фільм складається з трьох новел, що розповідають історії жінок з України, Боснії та Німеччини, що пережили сексуальне насилля у війнах у 20-му та 21-му століттях під час окупації їхніх міст. Ми стежимо за шляхом жінок від травми до зцілення та спостерігаємо як у пошуку справедливості вони повертають собі силу та гідність.

Режисер – Дмитро Сухолиткий-Собчук

Продюсери – Каріна Костина, Євген Рачковський, Таня Георгієва-Вальдхауер, Райар Зван 

Телеканал – MDR

Інші джерела фінансування:

Mdm, Ims, Filmboost, Netflix grant 

Пацифістська громада з унікальними релігійними переконаннями, що мешкає в мальовничому каньйоні річки на Заході України, спостерігає, як їхній мирний спосіб життя поступово руйнується.

Ця закрита релігійна громада розташована на березі Дністра, живе за власними, суворими правилами, відрізана від зовнішнього світу. Наприклад, вони не користуються електрикою чи сучасною медициною, вони не укладають шлюби за межами громади, не ідуть до армії та не беруть до рук зброю.Намагання громади дистанціюватися від зовнішнього світу часто порушують щорічні повені, які забирають все на своєму шляху та змінюють ландшафт сільських берегів. 

Коли на Україну насувається ще більш руйнівна «повінь», війна з РФ громада не має іншого вибору, окрім як об’єднатися та не зважати на переконання, мешканці села поступово починають йти проти власних правил, поєднуючись із зовнішнім світом, щоб допомагати у протистоянні ворогу.