Український інститут та
One Philosophy Group дослідили присутність України у європейських ЗМІ у 2018-2019 роках
Дослідження медійного наративу щодо подій ХХ сторіччя, які мають вплив на роль України у світових процесах
У дослідженні «Історія ХХ сторіччя в європейських ЗМІ: дослідження медійного наративу щодо подій, які мають вплив на роль України у світових процесах» проаналізовані згадки ключових історичних подій ХХ століття, які мали важливий вплив на подальшу роль України у світових процесах.
Аналітичну роботу здійснила компанія Corestone Group за участі дослідниці Ярослави Барб'єрі. Організатори проєкту — Український інститут та One Philosophy Group of Companies — представлять результати дослідження на початку літа.
У фокусі дослідження важливі для світової історії теми та явища, уявлення про які впливають на роль України у світових процесах. Це Друга Світова війна, Голодомор, Український авангард та Розстріляне відродження, Дисидентство в СРСР та протестні рухи у Центральній Європі, а також Чорнобильська катастрофа.
Про ідея дослідження розповідає засновниця One Philosophy Group of Companies Наталія Попович:
«За останні роки є очевидною криза європейської ідеї, брак єдності серед європейських країн в питаннях власної безпеки, сприйняття іншості (різні реакції на міграцію з Сирії), в усвідомленні економічних пріоритетів і політичних загроз. Гіпотезою спільного дослідження Українського інституту і One Philosophy є те, що ця криза ідей і цінностей у Європі сьогодні, можливо, є наслідком недоусвідомлення уроків трагічного минулого ХХ сторіччя. Відтак, мета дослідження європейських ЗМІ щодо висвітлення ключових подій, що мають вплив на роль України у світових процесах і усвідомлення незручної спадщини 20 сторіччя європейськими суспільствами - за 2018 і 2019 роки – це спроба знайти спільне і відмінне у тому, як медіа різних європейських країн дивляться на європейську історію, як її інтерпретують і які висновки описують для сучасних громадян європейських країн».
Проаналізовано настрої, акценти і тональність висвітлення цих тем, вплив на публікації різних інтерпретацій подій ХХ століття та особливостей історичної пам'яті в різних країнах, а також редакційних політик окремих видань. Сприйняття України у цих процесах може мати вплив на міжнародну та внутрішню політику країн, вважає генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко:
«Ми розпочали це дослідження, щоб зрозуміти, наскільки суб'єктною чи об'єктною є Україна у висвітленні історії ХХ століття європейськими ЗМІ. Ми хотіли довідатись, наскільки сучасне сприйняття України залежать від того, як інші країни говорять про наше минуле. Попередні результати підтвердили наші гіпотези. Наприклад, закордонні ЗМІ взагалі не вживають термін «український авангард». Такі митці як Олександра Екстер, Олександр Довженко чи Казимир Малевич згадуються як постаті російської культури, що свідчить про необхідність системно і проактивно працювати з темою спадщини в культурній дипломатії».
Моніторинг охопив провідні видання Британії, Німеччини, Франції, Польщі, України та Росії. Проаналізовано публікації статті та замітки у 45 найбільших та найавторитетніших виданнях, таких як The Guardian, The Economist, Die Welt, Der Spiegel, Le Monde, Le Figaro, Gazeta Wyborcza, Rzeczpospolita, Українська правда, Дзеркало тижня, Известия, Газета.ру тощо.
Повне дослідження, так само як і короткий витяг, будуть доступні для завантаження на сайті Українського інституту на початку літа. 4 травня 2020 року Наталя Попович, засновниця One Philosophy Group, представить попередні висновки дослідження щодо ІІ світової війни в рамках онлайн-дискусії «Don't mention the war», що організована Українським Інститутом у Лондоні.
Аналітичну роботу здійснила компанія Corestone Group за участі дослідниці Ярослави Барб'єрі. Організатори проєкту — Український інститут та One Philosophy Group of Companies — представлять результати дослідження на початку літа.
У фокусі дослідження важливі для світової історії теми та явища, уявлення про які впливають на роль України у світових процесах. Це Друга Світова війна, Голодомор, Український авангард та Розстріляне відродження, Дисидентство в СРСР та протестні рухи у Центральній Європі, а також Чорнобильська катастрофа.
Про ідея дослідження розповідає засновниця One Philosophy Group of Companies Наталія Попович:
«За останні роки є очевидною криза європейської ідеї, брак єдності серед європейських країн в питаннях власної безпеки, сприйняття іншості (різні реакції на міграцію з Сирії), в усвідомленні економічних пріоритетів і політичних загроз. Гіпотезою спільного дослідження Українського інституту і One Philosophy є те, що ця криза ідей і цінностей у Європі сьогодні, можливо, є наслідком недоусвідомлення уроків трагічного минулого ХХ сторіччя. Відтак, мета дослідження європейських ЗМІ щодо висвітлення ключових подій, що мають вплив на роль України у світових процесах і усвідомлення незручної спадщини 20 сторіччя європейськими суспільствами - за 2018 і 2019 роки – це спроба знайти спільне і відмінне у тому, як медіа різних європейських країн дивляться на європейську історію, як її інтерпретують і які висновки описують для сучасних громадян європейських країн».
Проаналізовано настрої, акценти і тональність висвітлення цих тем, вплив на публікації різних інтерпретацій подій ХХ століття та особливостей історичної пам'яті в різних країнах, а також редакційних політик окремих видань. Сприйняття України у цих процесах може мати вплив на міжнародну та внутрішню політику країн, вважає генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко:
«Ми розпочали це дослідження, щоб зрозуміти, наскільки суб'єктною чи об'єктною є Україна у висвітленні історії ХХ століття європейськими ЗМІ. Ми хотіли довідатись, наскільки сучасне сприйняття України залежать від того, як інші країни говорять про наше минуле. Попередні результати підтвердили наші гіпотези. Наприклад, закордонні ЗМІ взагалі не вживають термін «український авангард». Такі митці як Олександра Екстер, Олександр Довженко чи Казимир Малевич згадуються як постаті російської культури, що свідчить про необхідність системно і проактивно працювати з темою спадщини в культурній дипломатії».
Моніторинг охопив провідні видання Британії, Німеччини, Франції, Польщі, України та Росії. Проаналізовано публікації статті та замітки у 45 найбільших та найавторитетніших виданнях, таких як The Guardian, The Economist, Die Welt, Der Spiegel, Le Monde, Le Figaro, Gazeta Wyborcza, Rzeczpospolita, Українська правда, Дзеркало тижня, Известия, Газета.ру тощо.
Повне дослідження, так само як і короткий витяг, будуть доступні для завантаження на сайті Українського інституту на початку літа. 4 травня 2020 року Наталя Попович, засновниця One Philosophy Group, представить попередні висновки дослідження щодо ІІ світової війни в рамках онлайн-дискусії «Don't mention the war», що організована Українським Інститутом у Лондоні.