Учасниками стали Ярослава Кравченко, Вероніка Склярова, Максим Добролюбов, Ольга Дорофеєва, Володимир Бурковець. Курували програму подорожі Ольга Дятел та Анастасія Гайшенець. Досліджували, як привернути увагу до українського театру та збільшити нашу присутність на французькому фестивалі. 

Кураторки про поїздку

«Для того, щоб розпочати довготривалу співпрацю з таким складним і авторитетним партнером як Авіньйонський фестиваль,  потрібно  вивчити та дослідити його філософію та етику. Саме тому ми  вирішили сфокусувалися цього року не на репрезентації готового продукту, а на  навчанні менеджерів українскього театру та  посиленні їх професійної спроможності до автономної проєктної співпраці з фестивалем», – говорить Анастасія Гайшенець, керівниця напряму «Перформативні мистецтва» в Українському інституті та кураторка подорожі. 

«Програма поїздки складалась з вистав, зустрічей з організаціями зі сфери перформативних мистецтв, які активно інтегровані в життя фестивалю. Вистави основної фестивальної програми я обирала таким чином, щоб група продюсерів та продюсерок змогла побачити ключові продукції цього фестивального сезону – тобто ті, які презентуються на різних фестивалях протягом сезону. Вони можуть подобатись або ні, але дають огляд актуальних тем та тенденцій. Синхронізація з міжнародним контекстом – одна з пріоритетних цілей цієї поїздки», – Ольга Дятел, культурна менеджерка та співзасновниця агенції proto produkciia. 

Які враження та думки учасників?  

Ярослава Кравченко: «На Авіньйоні вистави починаються вчасно, нумерація місць дивна, а сережку з українським прапором – краще було не вдягати. Поясню останнє. Наш прапор – дійсно тригерить іноземців, здається, українці для них наче шматок м’яса, що невдало застряг між передніми зубами, і не тільки заважає, а ще й естетично псує картинку. “Адженда фестивалю на 2024 – демократія і захист довкілля”, проголошують зі сцени. Ні, не загроза війни в Центральній Європі, не вплив 8 млн переселенців з Європи Східної. Що варто робити нам, щоб бути присутніми на європейських фестивалях? Запаковувати свої меседжі світу в екологічні обгортки, що розкладаються за 10 днів і не шкодять довкіллю. Моєї вдячності організаторам навчальної поїздки немає меж: вона цінна в першу чергу спілкуванням з людьми свого кола на теми загальних перспектив театру, а ще більш цінна тим, що ми побачили зразки театру, який не скоро буде в Україні. Я, як продюсерка, залюбки б зараз робила вистави про «that girl», що було б продовженням нашого феміністичного фокусу, але я буду робити вистави про українців і для українців, а от над експортними виставами нам потрібно обов’язкова працювати в копродукції з європейськими колегами. Бо образ “України, що страждає”, “України, що просить” – потрібно знищувати і тут і там». 

Вероніка Склярова: «Говорити про Україну і представляти її на подібних міжнародних івентах критично важливо. Ця поїздка показала яку саме інформацію європейці про нас готові сприймати щоб думка була донесеною. Україна фактично зникла з повістки дня французів, і не в останню чергу через агресивність наших наративів, радикальність позиції. Тому, важко але необхідно думати про інші, м’якші підходи, які стверджуватимуть нашу культурну та іcторичну суб’єктність, знайомитимуть з інтелектуальною спадщиною та сучасним мистецтвом. Велика вдячність Українському інституту та ONDA, Ользі Дятел та  Анастасії Гайшенець і іншим організаціям за таку фантистичну можливість. Це точно змінить і збагатить мій подальший фаховий шлях і в Україні, і в секторі культурної дипломатії». 

Оля Дорофєєва: «Зараз українські театральні митці по всьому світу створюють проєкти, щоб популяризувати українську культуру та через неї говорити про те, що нас хвилює. Разом із цим, надважливим завданням для театральних менеджерів є пильне дослідження тих інструментів і форматів, які можна використовувати в різних країнах для ефективного просування українських творів, а через них і значущих для нас ідей. Відвідання такої події — це купа вражень, як емоційних, суто мистецьких, тих, що перетворюються в практичний досвід, що дозволяє впевненіше будувати плани. Українські вистави точно гідні бути представленими на великих театральних фестивалях, це процес, який вже досить давно триває, і в наш час здобуває ще більшої важливості й актуальності». 

Максим Добролюбов: «Для мене Авіньйон 2023 крім відкриття нових цікавих імен, це також розуміння нових напрямків і актуальних тем сучасного театру. Я ще раз усвідомив  актуальність театру і його вагомість саме зараз, під час війни в нашій країні, маючи можливість завдяки напрацюванням Українського інституту налагодити процеси, що допоможуть повноцінній інтеграції українського театру, його адаптації у європейському середовищі. І для цього в нашій країні є хороше підґрунтя – плеяда сучасних театральних менеджерів з котрими мені пощастило бути на цьогорічному фестивалі у Авіньйоні». 

Володимир Бурковець: «Насправді ця можливість для мене була надзвичайно важливою. Адже українське перформативне мистецтво завжди було  дистанційоване від загально європейських тенденцій. З однієї сторони це обумовлено колоніальною оптикою сприйняття театру через московську школу психологічного театру, а з іншої – суто економічною логікою, де представлення українському глядачу знакових робіт коштувало б занадто дорого. У результаті ми опиняємось у ситуації коли змушені як сприймати так і відтворювати  ті самі художні рішення, прийоми та теми. І в цьому контексті навчальна поїздка стала важливою саме для розуміння іншого підходу, іншого погляду на перформативне та театральне мистецтво. Ми мали зустрічі з представниками сфери, практикуючими менеджерами, продюсерами та програмними директорами з Франції. Завдяки цьому я зміг краще та глибше зрозуміти економічне підгрунття діяльності театрів. Сам фестиваль стає величезним маркетплейсом для компаній та продюсерів. Саме в цей період програмні директори та куратори формують репертуар на найближчі 2-3 роки, і шукають найцікавіші вистави аби запросити». 

Проєкт реалізовано завдяки програмам мобільності Culture Moves Europe,  EU4Culture та підтримці ONDA.   

Навчальну поїздку реалізовано в рамках програми Українського інституту та агенції proto produkciia PERSPECTIVE, яка надаватиме можливості для здійснення навчальних поїздок та участі в професійних воркшопах. Участь в поїздках та воркшопах зможуть брати представниці та представники перформативного сектору з України як на основі відкритих конкурсів, так і через номінування від Українського Інституту, агенції proto produkciia, або партнерських організацій  залучених до проведення заходу.