Міжнародний форум культурної дипломатії 2022
7 грудня, Брюссель, Бельгія
Міжнародний форум культурної дипломатії – це щорічна фахова конференція, яка об’єднує провідних експертів з України та інших країн для обговорення ідей, практик, викликів і майбутнього міжнародної культурної дипломатії та культурних відносин.
Про Форум 2022
Цьогоріч форум покликаний об’єднати громадянське суспільство та державний сектор задля розвитку консолідованої позиції щодо майбутнього міжнародних культурних відносин у Європі та інтеграції українських культурних організацій у культурні сфери ЄС. Експерти культурної дипломатії, міжнародні журналісти, науковці та дипломати говорили про зміцнення культурних відносин між Україною та ЄС, про переосмислення ролі та майбутнього європейських культурних відносин після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та шукали практичні рішення для підтримки й відновлення зруйнованої культурної екосистеми країни.
Під час форуму відбулась мультимедійна виставка «Листівки з України», яка покликана продемонструвати шкоду, завдану російськими військами українській культурній спадщині.
Програма форуму:
9:30 – 9:55 CET
Офіційне відкриття Міжнародного форуму культурної дипломатії 2022
Цитати спікерів:
Ми маємо захищати культуру, як і наш народ, а для цього вона має бути почута в усій своїй повноті – щоб увесь світ почув її свідчення. На наших очах створюється потужна культура опору, культура країни, що бореться за свободу. Нам важливо, щоб це бачив і чув увесь світ, так само як інашу класику. Зараз культура – це фронт, вона захищає себе від знищення і захищає нас – від втрати пам’яті, цінностей, нас самих.
Росія здійснювала численні спроби знищити кримськотатарську культуру та ідентичність, так само, як сьогодні це робить з Україною. Українці дуже мотивовані звільнити свою батьківщину, а також культуру як частину нашої ідентичності. І наступного року ми продовжимо популяризувати українську культуру. Ми вважаємо, що вкрай важливо захищати себе. Ми також будемо приділяти особливу увагу Криму в рамках такого унікального дипломатичного формату, як Кримська платформа, яка сьогодні об’єднує 60 країн світу. Тому що все почалося з Криму, про що неодноразово говорив Президент України Володимир Зеленський, і перемога прийде з деокупацією Криму.
Ми знаємо про всю шкоду, яку завдають культурній спадщині України. Прослідковується чітка тенденція атак на музеї, бібліотеки та інші заклади мистецтва та культури. І ми вже готуємося до того, що потрібно буде зробити після цієї війни, щоб відбудувати та відновити всі ці інституції. Для нас також важливо дослухатися до голосів культури України. Тому що саме митці креативного сектору з України можуть підказати нам, що насправді зараз потрібно.
Культура має величезну силу, і ми переконуємось в цьому щодня. На жаль, Росія значною мірою зловживає цією силою культури. Тому зараз не менш важливо переосмислити роль і майбутнє європейських культурних відносин після повномасштабного вторгнення Росії. Українська культурна спадщина зазнала жахливої шкоди від наслідків російської війни. Ми знаємо, що переможемо, і робимо все можливе, щоб відновити всі ці пошкодження.
По всій Україні – зруйновані пам’ятники, пограбовані музеї, спалені архіви та зруйновані школи. Знищення російською армією культурної спадщини України є неприйнятним і безпрецедентним. ЮНЕСКО зафіксувала понад 221 зруйнованих культурних центрів в Україні, з них – 98 релігійних об’єктів, 17 музеїв, 78 історичних і мистецьких споруд, 18 пам’ятників і 10 бібліотек. І ці руйнування продовжуються щодня. Ці (культурні) об’єкти ніколи не повинні бути мішенями. Вони не мають військового значення. Та в першу чергу не мала бути мішенню Україна. Ця війна невиправдана та неспровокована, ця війна – загарбницька.
9:55 – 10:10 CET
Вступна промова. Осмислення реальності для тривалих змін: українська культурна дипломатія сьогодні
Цитата спікера:
24 лютого мільйони людей у всьому світі побачили, що існує Україна. А заразом – наша стійкість і хоробрість. ЄС і Україна будуть зближуватися один з одним і робити це щодня. І іншого шляху для нас обох немає. Це означає, що ми повинні дізнаватися більше один про одного, щоб співіснувати, співпрацювати та зміцнювати один одного. А культура є найкращим середовищем для розвитку такої спорідненості та розуміння. Культурні відносини є успішними лише тоді, коли вони спираються на сильні, стійкі інституції в Україні. Культурна дипломатія є фактором національної безпеки України. Україна повинна мати чітку та конкурентоспроможну культурну ідентичність для виживання та процвітання.
10:10 – 10:55 CET
Панельна дискусія. Українська культура в часи війни
Цитати спікерів:
Якщо говорити про те, як художники можуть реагувати на війну, то в основному вся моя творчість надихається цим досвідом війни, яка триває 8 років. Я багато говорю про рослини, бо для мене вони справжні пацифісти на цій планеті. Вони здатні відновлювати себе таким чином, щоб не чинити насильства стосовно людей і тварин.
Скільки людей знають, що сталося в 1937 році? Це був рік, коли вбили всю нашу (українську) інтелігенцію. Це була цілковита лінія розмежування між тим, ким ми були в попередній період, і ким ми стали після. Бо якщо говорити про мистецтво 1920-х років, то ми були в одному ряду з найкращими європейськими письменниками, художниками, театралами. А після цієї дати 1937 року – хто ми? Хто ми з точки зору Радянського Союзу в мистецтві? Ми веселі, гарні співаки і танцюристи з села в національних костюмах – таким було наше місце в культурі. Але до 1937 року воно справді було іншим. І ми зараз про це багато говоримо. Тож це найбільше питання для мене.
Для мене бути українською мисткинею означає те, що я пишу українською, пишу про Україну і рефлексую на ті події, що відбуваються в Україні. Очевидно, що після 24 лютого до українців і українських митців стало набагато більше уваги. Але були різні реакції. Є художники, які рефлексують одразу. Але деякі довгі форми, наприклад письменництво, потребують певної відстані. В Україні є багато митців, яким взагалі довелось у певному сенсі міняти амплуа, тому що багато з них пішли в армію, а деякі були там вже раніше.
Коли я впродовж 6 років зверталась до MOMA з проханням перевісити роботу відомого харківського художника-конструктивіста Василя Єрмилова, яка висіла догори ногами, цього не робили до повномасштабного вторгнення. Мене роками не чули, а після повномасштабного вторгнення знадобилося буквально кілька годин, щоб правильно повісити.
11:05 – 12:05 CET
Панельна дискусія. Переосмислення ролі міжнародних культурних відносин у Європі та за її межами
Цитати спікерів:
Після війни суспільство матиме великі випробування. Воно повинно перебудуватися, сформувати нову ідентичність, думати, як нам жити з сусідньою Росією. Тут я бачу дуже велику роль культурного сектору. І це одна з причин, чому ми зараз маємо підтримувати культурний сектор. Він має вийти сильним з війни, що привести Україну в майбутнє. Зараз важлива підтримка культурного сектору, щоб він міг продовжуватись. Щоб міг вижити. Але складні питання попереду. Я думаю, для відповіді на них нам потрібна культура. Це друга причина, чому ми маємо її зараз підтримати.
Як тільки посольство Франції знову відкрилось в Києві, ми змогли відкрити також Французький інститут і Французький ліцей. Щоб показати: Франція повертається, щоб допомогти українському народу та владі. Але тут є і культура. Тому що вона – не якийсь додаток, це життєво необхідна потреба. Йдеться про стійкість нації, йдеться про європейську перспективу та ідентичність України. Тож ми маємо бути там на місці, не лише в особі ЄС, а і як окремі країни-члени.
Важливо, щоб ми не зупинялися зараз, а пришвидшили наш обмін, нашу відданість і нашу європейську участь в Україні. Нам доведеться багато чому навчитися.
Ми говоримо до світу голосом сили. Ми не жертви. Так, ми боремося з агресором, але ми маємо право захищатися, ми захищаємо Європу і переможемо. Тож ми говоримо зі світом як переможці. Ми вже думаємо, що буде далі після переможного дня. Ми багато говоримо про позитивну наративізацію України. Тому ми не хочемо, щоб світ думав про Україну як про жертву агресії. (…) Україна була, є і буде набагато більше, ніж просто жертвою війни.
З 1945 року було зроблено величезні інвестиції в культуру та культурну дипломатію, щоб запобігти повторенню жахів Другої світової війни. І зараз ми бачимо, що це не вдалося. Чи варто щось міняти в підході?… Це колективний провал. Військових, політиків, інтелігентів, журналістів. Ми бачили, як це відбувається з 2014 року, це було у нас під носом, але ми все одно промахнулися. Це одна з речей, з якими ми повинні змиритися і шкодувати все життя.
12:45 – 13:15 CET
Мобілізація культури для війни: приклад Росії
Презентація досліджень інституцій культурної дипломатії Росії
Цитата спікера:
Як культура інструменталізує війну? Перший спосіб – ідеологічний. За допомогою ідеології російського світу, а отже і в політичній доктрині, таке розуміння культури допомагає Росії утвердитися як окремій цивілізації, як центру тяжіння зі сферою впливу. І другий шлях – це використання основних інститутів культурної дипломатії для світової пропаганди та підтримки воєнних дій.
13:15 – 14:15 CET
Панельна дискусія. Інструменталізація культури: як боротися з наслідками
Рефлексія до попередньої доповіді.
Цитати спікерів:
Якщо ми загалом підтримуємо економічні санкції проти Росії, чому тоді не можемо подумати про санкційний підхід щодо (музейних) артефактів? Це має бути розмова на рівні адміністрації музею та на рівні управління. Але це те, що потрібно вирішити.
Росія дуже свідомо використовує експорт ідеології та культури, щоб представити альтернативну модель для «декадентського цинічного та нігілістського Заходу». Путін протягом тривалого часу дуже свідомо будує свій образ консервативного світового лідера. Отже, ця триєдність національної держави, сім’ї та релігії є чимось дуже привабливим для багатьох на Заході, які незадоволені хвилею лібералізму, мультикультуралізму та прогресивних цінностей.
“У м’якій силі немає нічого м’якого. Щоразу, коли культура інструменталізується, це вже не культурний обмін. Це пропаганда”.
“В основі культурної дипломатії – особисті стосунки. Спробуйте налагодити особисті стосунки з колишнім агентом КДБ або запеклим алкоголіком, який очолює великий культурний заклад. Успіху”.
“Ця війна — перша глибоко культурна війна”.
14:25 –15:25 CET
Панельна дискусія. Розвиток сталих культурних відносин між Україною та ЄС
Цитати спікерів:
Легко відновити дороги та мости, але також [важливо] інвестувати в людей. Інвестуйте в митців, інвестуйте в майбутнє створення творчого світу України, тому що, зрештою, якщо ви вкладете кошти лише в інфраструктуру, я думаю, ви прогадаєте. А ваше багатство як країни – це ваші люди. Це ваші творці, ваші митці, і я впевнений, що майбутнє України сяятиме своїми митцями та творцями.
Діалог і партнерство, яке спирається на українську культурну силу, буде життєво важливим для зближення України та європейських країн.
Якщо ми говоримо про зв’язки та як зміцнити відносини між ЄС та українською культурною сферою, то, мабуть, варто почати з одного простого факту: ми маємо визнати, що зараз ми живемо в різних контекстах. Кардинально різних. Один стосується того, що ми маємо в Україні, інший – того, що відбувається в Євросоюзі. Усвідомлення цього факту прискорить і полегшить наше спілкування та планування.
Культура зараз є питанням нашої національної безпеки.
[Нам потрібні] фінансування, координація і, можливо, загальноєвропейський підхід, щоб переконатися, що після цієї жахливої зими буде нове натхнення, нова підтримка у 2023 році.
15:25 – 15:35 CET
Заключна промова
Цитата спікера:
Це війна між Європою та Антиєвропою, це екзистенційна війна за свободу, за верховенство прав людини, за гідність та ідентичність. Тому сьогодні від об’єднаної Європи ми потребуємо не слів співчуття, а рішучих кроків: спільною позицією припинити співпрацю з представниками російської культури, академічної сфери та GONGO-інституцій, бо на їхньому підготовленому ґрунті стоять не лише російські танки й ракети, що стріляють по нам, але вони також просувають імперський наратив про велич Росії. А також нам потрібно створювати спільний культурний та антиколоніальний простір між ЄС і Україною.
Фото з події — Anastasiia Veter
Організатори
Партнери
