Міжнародний форум культурної дипломатії 2023
4 грудня, Лондон, Велика Британія
Міжнародний форум культурної дипломатії – це щорічна фахова конференція, яка об’єднує провідних експертів з України та інших країн для обговорення ідей, практик, викликів і майбутнього міжнародної культурної дипломатії та культурних відносин.
Про Форум 2023
Український інститут 4 грудня у Лондоні провів Міжнародний форум культурної дипломатії, який зібрав експертів з України та інших країн для обговорення ідей, практик, викликів і майбутнього міжнародної культурної дипломатії та культурних відносин. Форум став платформою для обоговорення важливих тем, таких як розбудова стратегії зміцнення міжнародних відносин з країнами нової пріоритетної географії для Українського інституту, включаючи країни Африки, Азії та Латинської Америки.
Програма Форуму:
- 9:30 – 10:10 GMT
Цитати спікерів:
Офіційне відкриття Міжнародного форуму культурної дипломатії 2023
“Культура – універсальна мова, яка об’єднує усіх нас, незалежно від нашого бекграунду та переконань. Вона вчить нас цінності терпіння, наполегливості та креативного мислення. Зрештою, мистецтво та культура – це те, що визначає душу людини, що робить нас людьми, навіть під час війни”.
“Ми вбачаємо нашу відповідальність у тому, щоб ділитись нашою колекцією настільки широко, як тільки можливо. І завдяки діджиталізації неймовірна кількість культурного надбання є доступною для дослідників по всьому світові. Також для нас є важливою співпраця з інституціями, чиї колекції перебувають під загрозою через війну, зміну клімату чи надзвичайних ситуацій”.
“ЮНЕСКО зафіксувало 330 об’єктів культурної спадщини, які були пошкодженні від лютого 2022 року, зокрема бібліотеки, музеї, релігійні споруди тощо. Українська мова та культура цинічно та навмисно були перетворені на цілі в цій війні. Велика Британія продовжує стояти пліч-о-пліч з українцями перед обличчям цієї жахливої агресії. Культурна дипломатія – потужний інструмент для популяризації миру, з’єднання людей через поширення інтересів та цінностей, а також сприянню розвитку відчуття спільної людськості як ніколи”.
“Без перебільшення Польща протягом останніх 32 років була непохитним прихильником суверенітету України. 2 грудня 1991 року Польща визнала Україну як незалежну державу, ставши другою країною у світі, яка на той час прийняла це рішення. Визнання незалежності України було відображенням як твердого політичного розрахунку, так і глибоко вкорінених історичних суспільних і культурних зв’язків між нашими двома націями. Вільна Україна здатна робити свій власний вибір, здатна зберігати, збагачувати та розвиватися надалі. Її чітка ідентичність була і досі вважається частиною життєво важливих національних інтересів Польщі”.
- 10:10 – 10:30 GMT
Keynote Speech
Зірка театру та кіно, знявся у таких кінострічках, як BRIDGERTON, TED LASSO, HALF BAD та Disney’s CRUELLA, а також розпочинає свою кар’єру як сценарист. Разом з Олівією Емден він зняв короткометражний фільм ACRIMONIOUS, у якому знялися і Акубезе, і Емден, і який увійшов до топ-5 найкращих короткометражних фільмів для перегляду на фестивалі BFI Flare 2021, а також був відібраний для участі у відбірковому Лондонському фестивалі короткометражних фільмів BAFTA та Копенгагенському фестивалі короткометражних фільмів.
“Я пам’ятаю неймовірне й дивовижне відчуття, коли вперше читав п’єсу Лесі Українки “Кассандра”. Це революційна сила європейської феміністичної думки XIX століття. Твір був таким переконливим, тому що в глибині душі він відчувався надзвичайно глобальним. Водночас, мене охопила хвиля жаху від немислимого зла через надзвичайну нерозсудливість Путіна. Я відчув, що маю знайти спосіб бути корисним. Я закликаю всіх пам’ятати про звірства, які Путін спричинив в Україні, зокрема культурний геноцид”.
- 10:30 – 10:45 GMT
Keynote Speech
Генеральний директор Українського інституту. Фахівець з менеджменту культури, маркетингу і комунікацій. Упродовж 11 років займав керівні посади в українському представництві Британської Ради. Організатор численних культурних проєктів і подій у Великої Британії та 15 країнах Європи: виставок, мистецьких резиденцій, кінофестивалів, професійних стажувань, концертів, літературних програм, тренінгів, театральних постановок. Член міжнародної професійної мережі перформативних мистецтв ІЕТМ та мережі Total Theatre Network.
“Культура служить потужним щитом під час конфліктів, захищаючи ідентичність, цінності та спадщину різними способами. Складові будь-якої культури, такі як мова, мистецтво чи обряди, формують основу ідентичності її носіїв. Під час війни збереження цих компонентів стає вирішальним у підтримці самосвідомості та єдності. Культура сьогодні – не просто зосередження мистецького та інтелектуального багатства; це динамічна сила, що також живить економічний і соціальний прогрес”
- 11:00 – 12:00 GMT
Панельна дискусія: Культурні відносини під час конфлікту: культура – це меч чи щит?
Модераторка:
Історикиня та письменниця. Здобула ступінь доктора філософії з історії в Університетському коледжі Лондона. Викладала історію Центрально-Східної Європи в Кембриджському університеті, Університетському коледжі Лондона, Університеті Східної Англії та Королівському коледжі Лондона. Наразі вона є директором Українського інституту в Лондоні.
“Кремль позбавляв Україну її культурної ідентичності багато років, ще до початку повномасштабного вторгнення та до початку цієї війни. Українська культура є однією з цілей цієї війни. Її знищують зараз, коли ми з вами говоримо. Росія сама називає свою культуру зброєю в цій війні. Ми неодноразово чули від представників російської культури на найвищих посадах, як вони називають експортування своєї культури “спеціальною операцію”. І, не зважаючи на це, ми все одно постійно чуємо, що культура поза політикою”.
Спікери:
Виконавча директорка Консультативної комісії з питань публічної дипломатії при Державному департаменті США, голова редакційної ради журналу “Foreign Service Journal”, позаштатна професорка програми MSFS Джорджтаунського університету та наукова співробітниця Центру публічної дипломатії Університету штату Каліфорнія. Вівʼєн також читає лекції та пише наукові праці про практику публічної дипломатії в складних інформаційних середовищах. Вона закінчила Школу дипломатичної служби Джорджтаунського університету та здобула докторський ступінь з англійської мови та літератури в Чиказькому університеті.
“Ми маємо виправити нестачу історичних та культурних знань про Україну. Також ми повинні активно викреслювати зі свого вжитку стереотипи щодо України, навʼязані Росією. Україна сама обирає наратив, яким вона говорить до світу. А завдання міжнародної спільноти – створити гідні умови, щоб Україну бачили, чули та інтерпретували цей наратив“.
Культурна менеджерка та захисниця культурних прав. Протягом останніх 30 років вона займається підтримкою незалежних культурних проектів та організацій в арабському регіоні. У 2004 році вона заснувала Al Mawred Al Thaqafy, першу неурядову регіональну культурну організацію в арабському регіоні. Зараз Басма Ель Хусейні очолює організацію Action for Hope, яка працює над захистом і просуванням культурних прав маргіналізованих спільнот, надаючи особливу увагу країнам, що перебувають у стані конфлікту або виходять з нього.
“В перші дні від початку повномасштабних конфліктів завжди складно говорити виключно про культуру. Як тільки люди знову отримують дах над головою, в них прокидається потреба розповісти про свій досвід. А найкращий спосіб висловити свої почуття та переживання через засоби художньої виразності. Це дозволяє людям бути поміченими і зробити внесок в те, що називається спільним людським надбанням”.
Міжнародна директорка Hay Festival. З 2005 року очолює глобальну стратегію розвитку Hay Festival, керуючи щорічними фестивалями в Колумбії, Мексиці, Перу, США та Іспанії, а з 2022 року співпрацює з Львівським книжковим форумом та просуває українські таланти по всьому світу. У 2019 році була нагороджена почесним орденом Британської імперії за заслуги у просуванні британської культури та цінностей в іспаномовному світі.
“Українські митці зараз перевинаходять себе та те, як вони хочуть, щоб їх бачив світ. Вони хочуть краще усвідомлювати себе, зрозуміти, як українцям співіснувати одне з одним та з усім світом. Це дуже цікавий момент, в якому багато викликів. Для цього ми можемо створювати платформи для митців, ми можемо підсилювати різні голоси”.
Поет, письменник, художник-графік і перекладач. Автор 5 поетичних збірок, 2 прозових книг про подорожі та проілюстрованої власними малюнками книжки для дітей. Двічі нагороджений національними преміями за поезію: премією Горана для молодих поетів та національною премією Dobriša Cesarić. Його поетичні та прозові твори перекладені багатьма мовами світу. Нині – президент Хорватського ПЕН і координатор хорватської багатомовної поетичної платформи Lyrikline. Протягом багатьох років працює редактором відділу перекладу поезії у хорватському виданні Poezija. Засновник видавництва “Druga priča, Art & Poetry”.
“Поезія пропаганди хоче чути не відповідь, а відлуння власного голосу. Росія безумовно використовує культуру як зброю в цій війні, це класична поведінка тоталітарного режиму. Що людина культури може зробити, якщо в її країні йде війна? Ставати свідком, розповідати, ділитися досвідом за допомогою творчості. Крізь мистецтво людина краще розуміє, що відбувається в зоні війни, ніж вона зрозуміє це з новин”
- 12:00 – 13:00 GMT
Панельна дискусія: Співпраця на глобальній міжнародній арені: переваги, перешкоди та вплив
Модераторка:
Наразі Сара є членкинею правління Berkeley Group, членкинею ради директорів Channel 4, партнеркою Hawthorn Advisors та довіреною особою Science Museum Group. Вона входить до консультативної ради G7 з питань гендерної рівності, яку очолювала у 2021 році. Сара займалася редакторською роботою для двох газет: The Sunday Telegraph та The Evening Standard. Вона також є колишньою редакторкою BBC Radio 4’s Today programme. Сара є почесним членом Голдсмітського коледжу Лондонського університету та коледжу Люсі Кавендіш у Кембриджі.
Спікери:
Креативна директорка Українського інституту. Арт-менеджерка, кураторка і авторка, дослідниця українського мистецтва ХХ ст. Понад 20 років працює в культурі. Працювала у різних мистецьких інституціях, зокрема, в фонді сучасного мистецтва ЕЙДОС, Центрі сучасного мистецтва, Платформі культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ, Мистецькому Арсеналі. Співзасновниця ГО Інститут Малевича. Авторка книг “Казимир Малевич. Київський період 1928-1930”, “Казимир Малевич. Київський аспект” та “Дмитро Горбачов. Случаї”. Креативна продюсерка фільмів “Малевич. Народжений в Україні” та “Малевич”.
“Культурна колаборація – це завжди про діалог. Досвід співпраці з Британською Радою нас багато чого навчив. Зокрема, ми зрозуміли, що зважаючи на те що Україна довго лишалась сліпою плямою для світу, це був шанс швидко заглибитись в українську культуру і поділитися нею зі світом”.
Працює в Goethe-Institut з 1991 року, обіймала різні посади в Москві, Бангкоку та Мюнхені. З 2008 по 2013 рік вона була директоркою Goethe-Institut у Південній Африці в Йоганнесбурзі та директоркою для країн Африки на південь від Сахари, координуючи діяльність Goethe-Institut у цьому регіоні. З 2013 по 2018 рік обіймала посаду регіональної директорки Goethe-Instit в Південній Америці.
“Культурна дипломатія зараз є важливішою, ніж будь-коли, особливо в часи криз.
Діалог між культурами має важливе значення для створення світу, в якому шанується різноманітність, культивується взаєморозуміння і заохочується співпраця”.
Директорка з питань мистецтва за напрямком Wider Europe в Британській Раді. Вона відповідає за стратегічний напрямок та реалізацію портфоліо проєктів у 15 країнах, включно з Україною, а також брала активну участь у розробці Британсько-українського культурного сезону 2022/23. Клер обіймала інші керівні посади у Британській Раді у сферах мистецтва, освіти, партнерства та комунікацій і працювала у Стамбулі, Каїрі та Москві. Вона має ступінь магістра з культурних та креативних індустрій Королівського коледжу Лондона.
“Сезон культури Велика Британія/Україна, який тривав з червня 2022 по червень 2023, планувався задовго до свого старту. Нашою головною метою було висвітлити українську культуру із залученням до неї Великої Британії. І це набуло ще більшої важливості після початку повномасштабного вторгнення. Нам довелось дуже швидко та активно працювати над коригуванням планів на Сезон. І ми дуже пишаємось, що наші заходи відбулись по всій Великій Британії. Цей Сезон був абсолютно унікальною подією”.
Директорка Корейського культурного центру у Великій Британії. З 2001 року працювала кураторкою у провідних музеях, включаючи Національний музей Кореї, Сеульський музей мистецтв, Клівлендський музей мистецтв і Національний музей Токіо, а також директоркою Музею мистецтв Теджон у Кореї. Паралельно з роботою кураторкою і директоркою музеїв, Сон також здійснювала наукові дослідження, що охоплює всі періоди корейського мистецтва і культури від давнини до сучасності, як позаштатна професорка KAIST (Корейського передового інституту науки і технологій) і доцентка кафедри східноазійських досліджень в Sungkyunkwan University в Кореї.
“Культурній дипломатії властива емоційна складова у багатьох випадках та під час різноманітних заходів. І це потрібно враховувати. Крім того, я впевнена, що залучення до культурної дипломатії штучного інтелекту відкриє нову еру нашого спільного майбутнього”.
- 14:00 – 15:00 GMT
Панельна дискусія: Культурна дипломатія у різних куточках світу: інсайти та досвід
Модераторка:
Культурна критикиня та кураторка, яка мешкає в Базелі, Швейцарія. Вона є спів-кураторкою міждисциплінарного культурного фестивалю CULTURESCAPES та редакторкою фестивальних книжок, консультанткою різних європейських програм та інституції щодо міжнародних культурних відносин та взаємодії. Вона була директоркою Центру Сучасного Мистецтва в Києві та засновницею онлайн видання KORYDOR. Є членкинею українського PEN, авторкою численних публікацій в українських і європейських медіа. Пише про деколонізацію, солідарність, приділяючи особливу увагу мистецьким практикам і суспільній динаміці в Україні, Східній Європі та в країнах Африки, Азії та Латинської Америки.
“Існує перешкода в сприйнятті України в світі, оскільки за межами Європи та Північної Америки її бачать як спадщину Радянського Союзу, а отже Росії. Ми перебуваємо в ситуації, коли намагаємось побудувати культурні відносини та розробити стратегію культурної дипломатії в досить складному полі”.
Спікери:
Cтарша адміністраторка та кураторка фестивалю “Час письменника” та фестивалю “Поезія Африки”. Вона отримала ступінь бакалавра з бізнес-адміністрування та диплом з театрального мистецтва, отриманий в Дурбанському технологічному університеті. Наразі навчається на магістратурі з менеджменту мистецтва та культури в Університеті Леуфани. Siphindile приєдналася до Центру Творчих Мистецтв у 2011 році, після роботи в театрі танцю “Siwela Sonke” та постановках “Eager Artists” в якості артистки та арт-адміністратора.
“З мого власного досвіду проведення фестивалів скажу, що нам вдалося створити безпечний простір без цензури для художників, які можуть вільно висловлювати свої погляди та думки, взаємодіяти один з одним для кращого порозуміння. Ми дуже віримо в свободу слова, оскільки існує свобода творчості, яку наші фестивалі фактично охоплюють. І ми приймали у себе досить багато українських письменників і поетів. Тож впевнена, що це відіграє важливу роль у культурній дипломатії”.
“Культурна дипломатія є частиною публічної дипломатії, яка використовує мистецтво та культуру як інструменти для зміцнення відносин між країнами. У Бразилії стратегія культурної дипломатії складається з трьох вимірів. перший ґрунтується на зміцненні символів через творчість. Другий стосується здатності культури генерувати дохід, сприяти торговим обмінам, культурному експорту. І третій я назвав би культурним громадянством, що пов’язано з ідеєю передачі цінностей через культуру”.
Журналіст, правозахисник, дослідник та куратор освітньо-культурних проєктів. Член правління українського ПЕН. Працював програмним директором Кримського Дому та консультантом з медіа та комунікацій експертної компанії pro.mova, співзасновник громадської організації “Крим SOS”. Учасник та доповідач адвокаційних місій за кордоном, зокрема, на майданчиках ООН, Ради Європи, Європарламенту, ОБСЄ . Засновник українсько-кримськотатарського літературного проєкту “Кримський Інжир”, ініціатор створення цифрового музею депортації кримських татар «Tamırlar».
Громадська та професійна діяльність сфокусована на темах окупованого Криму, гуманітарної політики, сучасного стану кримськотатарського народу, деколонізації, свободи слова та комунікаційних стратегій.
“З моменту здобуття незалежності Україна в основному зосередила свої дипломатичні зусилля на країнах ближнього географічного розташування, з обмеженим залученням країн Латинської Америки, Південної Африки й Азії тощо. Втім, повномасштабне вторгнення Росії в Україну підкреслило геополітичне значення цих регіонів, оскільки глибокий вплив Росії на більшу частину світу створив значний виклик для мобілізації глобальної підтримки проти цієї агресії”.
“Культурна дипломатія, яку краще назвати культурними відносинами, – це двостороння річ. Вона розвивається в двох напрямках, а не навязує одностороннє просування. Ми маємо розуміти, що культурна дипломатія є життєвоважливою. Багато країн не знають, що зараз відбувається в Україні і потрібно компенсувати це, пізнаючи Україну такою як вона є, а не з радянської чи російської перспективи. Наші культурні стосунки мають будуватися на певному наборі цінностей та на принципі свободи самовираження”.
- 15:15 – 16:30 GMT
Панельна дискусія: Культурна дипломатія в цифрову епоху: нові технології та медіа, VR
Модераторка:
Керівниця з досліджень та стратегічного розвитку в Serpentine Galleries, провідній організації сучасного мистецтва, розташованій у Лондоні, де вона очолює Future Art Ecosystems, проєкт зі створення культурної інфраструктури 21-го століття для мистецтва, технологій та суспільства. У 2010 році Вікторія стала співзасновницею культурної організації “Ізоляція” в Донецьку, приміщення якої було захоплено у 2014 році російськими військовими угрупуваннями.
“Відносини між культурною дипломатією та передовими технологіями – це трохи незвідана територія для побудови цілеспрямованих культурно-дипломатичних стратегій. Це означає, що виникає багато можливостей зробити речі по-іншому. Одна з ключових ролей культурного стратегічного простору полягає в тому, щоб забезпечити нове розуміння того, як технології можуть запропонувати свіжі уявлення про існування в суспільстві та екологічному середовищі”.
Спікери:
Поліна є операційною директоркою Ffface.me — продакт-студії, що сфокусована на технологіях XR та Web3. Команда FFFACE.ME працювала з Prada, Mugler, Maybelline New York, L’Oreal, Meta і Bershka. Поліна має досвід роботи в маркетингу та управлінні проєктами – 4 роки, за період 2019 -2020 реалізувала понад 150 проєктів в доповненої Реальності для таких брендів як Beko, Alfa-Bank, Люксоптика, Vodafone, Jagermeister та інші. Наразі її основна увага зосереджена на оптимізації впровадження та широкої популярності технологій доповненої реальності у секторі роздрібної торгівлі, винайденні нових кейсів використання та дослідженні інноваційних комбінацій технологій.
“Пандемія дала поштовх розвитку багатьох цифрових каналів, які зараз ми просто не можемо ігнорувати. Вони стали важливою складовою будь-якої сфери. Певним чином ми всі живемо в цифровому світі. І це означає, що технології AR, AI та VR здатні допомогти поширювати важливі для нас теми”.
Директорка з цифрових інновацій у мистецтві Британської Ради, де вона займається розвитком цифрових інновацій в усіх глобальних мистецьких програмах організації. Пропрацювавши п’ять років креативним продюсером у Google Arts & Culture Lab, а до цього – незалежним продюсером, що спеціалізується на мистецтві та технологіях, Hannah працювала у сфері цифрових інновацій у мистецтві, співпрацюючи з такими великими інституціями, як Google Research, Google Quantum AI, MIT Media Lab, Лондонський фестиваль дизайну, the Barbican, Tate Liverpool, the Serpentine Galleries, and the Guggenheim Bilbao.
“Митці є рушійною силою інновацій у технологіях, тому що це творчі спільноти, які керуються уявою. В контексті культурних відносин технології дають простір для таких творчих дій у різних аспектах”.
Cпівзасновник і директор ITS (itsrio.org) – дослідницького центру в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Юрист, науковець та фахівець з інтелектуальної власності. Бранко має ступінь доктора філософії та магістра з цивільного права, а також з інтелектуальної власності та документалістики. Він працював запрошеним професором і дослідником в Університеті Монреаля, а в даний час є старшим запрошеним науковим співробітником Школи права Sciences Po (Париж). Як експерт з інтелектуальної власності, Бранко написав кілька книг на цю тему, в тому числі “Пам’ять і забуття в Інтернеті”.
“Коли ми говоримо про захист інтелектуальної власності, це означає два його види: захист цього фізичного та інтелектуального блага. У другому випадку інтелектуальна власніть часто стає суспільним надбанням, що означає відсутність економічного аспекту в ньому з правом доступу до матеріалу і його використання. Ініціативи культурної дипломатії мають спонукати держави та компанії надавати доступ до творів, що є суспільним надбанням, а також встановлювати обмеження на добросовісне використання”.
- 16:30 – 16:40 GMT
Заключне слово
- Марина Пезенті, членкиня Наглядової Ради Українського інституту, радниця Українського інституту в Лондоні
- Володимир Шейко, Генеральний директор Українського інституту
Ведуча форуму
- Марина Пезенті, членкиня Наглядової Ради Українського інституту, радниця Українського інституту в Лондоні
Організатори:
За підтримки:
Форум відбувається за підтримки House of Europe.
За підтримки:
Партнер Форуму та приймаюча сторона:
Партнери Українського інституту:
Партнер у сфері PR-менеджменту:
Партнер у сфері AI:
Організатори:
Міжнародний форум культурної дипломатії 2023 організовує Український інститут у співпраці з Міністерством закордонних справ України.
За підтримки:
Форум відбувається за підтримки House of Europe, Foreign, Commonwealth & Development Office (Велика Британія), Посольства Великої Британії в Україні, Посольства США в Україні, Американських рад з міжнародної освіти.
Партнер Форуму та приймаюча сторона – Британська бібліотека.
Партнери Українського інституту – Британська Рада, Польський Культурний Інститут у Лондоні, Goethe-Institut у Лондоні та Посольство України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
Партнер у сфері PR-менеджменту – FINN Partners.
Партнер у сфері AI – Reface.
Організатори:
За підтримки:
Форум відбувається за підтримки House of Europe.
За підтримки:
Партнер Форуму та приймаюча сторона:
Партнери Українського інституту:
Партнер у сфері PR-менеджменту:
AI Partner: