Про проєкт
Проєкт присвячений дослідженню поточного стану і потреб українських та кримськотатарських студій у світі. Його першим результатом є інтерактивна мапа понад 160-ти осередків студій у понад 30-ти країнах та відповідна онлайн-база з короткими описами і характеристиками самих осередків та їхніх дослідницьких пріоритетів. Другим результатом проєкту є аналітичний звіт, який розглядає ключові особливості формування і розвитку українських студій в різних країнах та регіонах світу, найважливіші проблеми у їхній діяльності, а також можливості і виклики, що постали перед світовою україністикою після повномасштабної агресії РФ у лютому 2022 року.
- У світі існує розгорнута мережа осередків українських студій, які формують знання про Україну за кордоном. Ми виявили понад 160 різноманітних осередків українських та кримськотатарських студій у близько 30 країнах.
- Історично, створення нових українських студій збігалося в часі або з потужними хвилями еміграції з України, або з моментами утвердження Україною своєю політичної суб’єктності (проголошення незалежності, революції, війна), коли різко зростав інтерес до знання про нашу державу.
- Розвиток українських студій не є пов’язаним винятково з діяльністю української громади в певній країні: українські студії започатковувалися у скандинавських та східноазійських країнах, де причини були радше суспільствознавчі або економічні. Натомість у Росії українські студії не розвинулися з політичного-ідеологічних причин. У більшості країн Глобального Півдня, де відсутня значна діаспора, геополітична зацікавленість в Україні чи тісні історичні чи економічні зв’язки – українські студії фактично відсутні.
- Значною проблемою є домінування русистики в рамках східноєвропейських та славістичних студій, однак у світлі нової хвилі російської агресії в академічній спільноті розпочалися дебати щодо можливого переформатування таких студій для більш справедливого представлення інших культур, мов та країн регіону у їхній діяльності. Кримськотатарські студії часто вивчаються в рамках ширших тюркських студій, і в такому прочитанні втрачається їхній зв’язок із Україною.
- Найбільшими проблемами, які подекуди призводять до закриття осередків студій, є брак фінансування, брак інтересу студентів, які не бачать перспектив працевлаштування, а також слабка інституалізація і залежність від активності окремих дослідників. Опитані осередки українських студій розраховують на активнішу залученість та підтримку від української держави.
- Щоб системно працювати зі студіями, урядові необхідно визначитися з географічними та тематичними пріоритетами їх подальшого розвитку. Доцільним виглядає підтримувати інструментами культурної та публічної дипломатії міждисциплінарні студії, які пропонують широкий погляд на місце України у Європі та світі і застосовують для цього новітні підходи. Такі студії мають усі шанси бути більш зрозумілими і іноземним студентам, і університетам, при яких вони функціонують, а відтак – зайняти помітне місце в академічному мейнстримі.
- Надія Коваль
- Олександра Гайдай
- Марія Мельник
- Марія Процюк
- Денис Терещенко
- Марина Ірисова
Мапа
Для того, щоби відфільтрувати студії за країною, актуальністю, типом чи організаційною формою, оберіть потрібну опцію у випадному списку. Після цього мапа і таблиця зміняться відповідно до обраних параметрів.
Мапа українських студій серед топ-200 світових університетів досліджених Фондом Президента
Мапа українських студій серед топ-200 світових університетів досліджених Фондом Президента Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансовій та організаційній підтримці ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву», Фонду «Культура солідарності-EUNIC Україна» у партнерстві з Європейським культурним фондом та EUNIC, Гете-Інститутом, Французьким інститутом та Інститутом Сервантеса.
Повідомити про нову студію
За підтримки
Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансовій та організаційній підтримці ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву», Фонду «Культура солідарності-EUNIC Україна» у партнерстві з Європейським культурним фондом та EUNIC, Гете-Інститутом, Французьким інститутом та Інститутом Сервантеса.
