Будівля Оріхівської міської ради, що була зведена в 70-х роках ХІХ століття й належала родині Йоганна Янцена — першого міського голови Оріхова й вихідця з німецьких менонітів.
Меноніти — одна з протестантських течій, заснована ще 1525 року в Цюріху під час швейцарської Реформації. Через відмову менонітів визнавати будь-які види примусу й нести військову службу їх не приймала офіційна церква і влада багатьох держав. Течія була заборонена в Німеччині та Голландії, і її послідовники шукали місця для поселень своїх громад в інших країнах. Наприкінці XVIII століття на запрошення царського уряду Російської імперії меноніти прибувають здебільшого з Німеччини на південноукраїнські землі. Тут їм гарантували свободу віросповідання, звільнення від військових зобов’язань та сплати податків на 10 років. Крім того, кожній родині виділили землю та фінансову допомогу.
Усе це в обмін на впровадження сучасних технологій ведення господарства на південноукраїнських землях та подальше їх освоєння. Українці й справді багато чого навчилися від німецьких переселенців і дуже шанували їх.
Менонітами з Німеччини були і Йоганн Генріх Янцен із родиною, що оселилися в Оріхові на Запоріжжі. У 70-і роки ХІХ століття Янцен побудував тут перший млин на паровому двигуні, а згодом — школу та невелику лікарню на 14 ліжок. Справу батька продовжили і його сини. Вони відкрили в місті кінотеатр, побудували багато житлових будинків і крамниць. Крім того, Йоганна Янцена 1874 року обрали першим міським головою Оріхова і переобирали на цю посаду впродовж 25 років.
У тих-таки 70-х роках ХІХ століття родина Янценів будує свій родинний маєток — двоповерховий, цегляний, із прямокутними вікнами, обрамленими карнизами. Півтора століття він був нагадуванням про відому та шановану тут німецьку родину. Прикметно, що саме в маєтку першого міського голови в наш час знаходиться Оріхівська міська рада.
Будівля була зведена, як кажуть, на совість і пережила різні буремні події української та європейської історії ХХ століття: світові війни та революції. Однак цей острівець європейської архітектури в невеличкому українському місті зазнав ворожих обстрілів під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року, яке обурило весь світ. У споруди були пошкоджені вікна, розтрощені вхідні двері, стіни, зруйнована частина даху й другого поверху, посічена уламками ліпнина.
Будівлю, що протягом 150 років була символом прогресу, у ХХІ столітті по-варварському зруйнували російські війська.
Те, що берегло пам’ять, відтепер саме може стати спогадом.
Унікальність будівлі у тому, що тільки в Запоріжжі типова будівля вокзалу початку XX ст. збереглася у майже незмінному вигляді та продовжувала виконувати своє головне призначення.
Один із найбільших шляхетських маєтків Південної України кінця XVIII–XIX ст.