«Українська Весна» — це лекції, дискусії, виставки, кінопокази, концерти, перформанси, літературні читання, та інші культурні події від України, що з вересня 2022 до лютого 2023 відбувались у Франції.
Про проєкт
Проєкт ґрунтується на дослідженні Українського інституту щодо сприйняття України у Франції.
Дослідження підтверджує, що Україна на ментальній мапі французів відтворена крізь призму російської ідеології, а її історія та культура мало відомі у цій європейській країні, а відтак недосліджені фахівцями й незатребувані широкою аудиторією.
Відповідно, через Українську Весну ми прагнемо представити українську культуру як самобутню та варту уваги експертів та глядачів.
Мета проєкту
Забезпечення якісного українського контенту у французькому експертному культурному полі, що дозволить розширювати фахові дискусії щодо історії та культури України, спростовуючи хибні уявлення французів про нашу країну.
Завдання проєкту
За завдання Українська Весна ставить відкриття філій Українського інституту за кордоном, які захищатимуть і просуватимуть оригінальність української культури та імідж країни у світі.
Основні локації
Події у Франції відбувались в Українському культурно-інформаційному центрі Посольства України, а також на партнерських майданчиках: Centre Pompidou, Sorbonne Université, CNL, Inalco, Académie de Paris, Institut français, Cité Internationale Universitaire de Paris та інших. Слідкувати «Українською Весною» можна на сторінці проєкту у Facebook, записи усіх подій на сторінці в Instagram та на каналі YouTube Dofa fund.
Організатори
Проєкт є ініціативою Українського інституту в партнерстві з Посольством України у Франції, відбувався за підтримки Благодійного фонду Dofa Fund та виконувався за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Події «Української Весни»
Перформанс Алевтини Кахідзе та Олексія Ананова "The Method of Constructing Political Truth"
Подія відбулася 18 вересня 2022 року в Центрі Жоржа Помпіду (Petite salle) в партнерстві з центром сучасного мистецтва Crédac. Також партнерами події виступили Centre national des arts plastiques – Cnap та колектив Beyond the post-soviet. Перформанс запропонував представник Асоціації незалежних кураторів, куратор Sasha Pevak.
Розповідаючи про російське вторгнення в Україну та розглядаючи дискутивні питання навколо війни, художниця Алевтина Кахідзе та куратор Олексій Ананов провели оновлену версію перформансу «Метод конструювання політичної правди», вперше задуманого для бієнале сучасного мистецтва Manifesta у Санкт-Петербурзі у 2014 році, незабаром після окупації Криму росією. У форматі прес-конференції, змішуючи малюнок, перформанс і письмо, мисткиня давала відповіді на складні політичні питання, сформульовані відповідно до різних точок зору: туриста, медіатора, борця та садівника.
На події були присутніми понад 100 осіб — куратори сучасного мистецтва, мистецтвознавці, митці, зацікавлені особи. Більшість з присутніх — французькі громадяни. Аудиторія була активною та зацікавленою, наприкінці з залу звучали запитання на актуальні теми війни, політики, стосунків з росіянами, ставлення до російської культури, на які мисткиня відповідала в різних ролях: садівниці, медіатора, туриста, «борця з електрифікацією» тощо.
Алевтина Кахідзе – українська художниця, працює в техніці ручної графіки, авторка відео, перформерка. Народилася 1973 року у Жданівці Донецької області. Навчалася у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури в Україні (1999 – 2004 рр., Київ) та Jan van Eyck Academy в Нідерландах (2004 – 2006 рр., Маастріхт). Стала переможницею Конкурсу молодих кураторів та художників Центру сучасного мистецтва при НаУКМА у 2002 р., лауреаткою Премії Казимира Малевича у 2008 р. Послом з толерантності Програми розвитку ООН з 2018 р.
Відкриття виставки Алевтини Кахідзе «Покоління жінок і рослин»
Відкриття виставки Алевтини Кахідзе «Покоління жінок і рослин» / Generation of females and plants» та сезону «Української весни» в Парижі.
Відкриття відбувалося 22 вересня у Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції за участі Посла України у Франції Вадима Омельченка.
Виставковий проєкт оповідає історію воєн, які відбувалися в Україні, через історії жінок в родині художниці і їхні рослини та створений спеціально для «Української весни» в Парижі. Проєкт поєднує малюнки, інсталяцію, VR-досвід, текстиль, гербарій, артбук (загалом 100 експонатів). Усі ці твори об’єднує тема, над якою авторка працює вже здавна – інвазійні види рослин, які є однією з причин деградації екосистеми нашої планети та збіднення розмаїття природного багатства. Тут вона знаходить аналогії процесів, які відбуваються і в людському суспільстві.
На прикладах своєї особистої історії, історії своїх матері та бабусі — поколінь жінок, яким довелося жити та намагатися виживати у воєнний час, мисткиня розповідає про зв’язки поколінь, а також про те, що у людській цивілізації, як і у світі рослин, інвазія стається раптово, але щоб позбутися її наслідків потрібно багато часу. Художниця осмислює питання ідентичності, різних форм насильства та життя жінки у соціумі.
Кураторка виставки – Соломія Савчук (Мистецький Арсенал).
У вечір вернісажу Український культурний центр відвідало близько 80 осіб.
Алевтина Кахідзе – українська художниця, працює в техніці ручної графіки, авторка відео, перформерка. Народилася 1973 року у Жданівці Донецької області. Навчалася у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури в Україні (1999 – 2004 рр., Київ) та Jan van Eyck Academy в Нідерландах (2004 – 2006 рр., Маастріхт). Стала переможницею Конкурсу молодих кураторів та художників Центру сучасного мистецтва при НаУКМА у 2002 р., лауреаткою Премії Казимира Малевича у 2008 р. Послом з толерантності Програми розвитку ООН з 2018 р.
Відкриття тематичного блоку «Ми з Харкова»
Події 27 вересня – 7 жовтня 2022 року було об’єднано в тематичний блок «Ми з Харкова», адже учасниками подій були лідери думок і культурні дієвці Харкова.
Зокрема, це зустріч з Наталею Івановою – директоркою YermilovCentre та воркшоп від харківських художників Олексія та Анастасії Яловег.
Наталія Іванова розповіла аудиторії про найбільшу на сході України інституцію сучасного мистецтва, про її заснування та розвиток, а також, чим сьогодні є для харків’ян YermilovCentre, які плани інституція має після перемоги. Серед питань при обговоренні під час презентації інституції були, зокрема, такі: як з першого дня війни YermilovCentre у Харкові став укриттям для харківських дієвців культури, в якому пісочниця та інші артінсталяції перетворилися на ігрові майданчики для дітей; як центр може ділитися інформацією про українське мистецтво та чому зацікавлений у розвитку діджитального мистецтва; як може інтегруватися в європейський мистецький контекст.
Після презентації YermilovCentre, відбувся воркшоп на тему мистецтва нових медіа від харківських художників Олексія та Анастасії Яловег.
Митці, які тісно співпрацюють з YermilovCentre, представили серії власних відеоробіт, створених, зокрема, за допомогою штучного інтелекту. Під час воркшопу відвідувачі за допомогою VR окулярів могли побачити процес створення артоб’єктів у віртуальній реальності.
Наталія Іванова
Директорка культурно-просвітницького центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» з моменту його заснування, співзасновниця громадської організації «ЄрміловЦентр. Артлабораторія», співкураторка та керівниця 60 виставкових проєктів.
Викладачка артменеджменту Харківської академії дизайну та мистецтв. Членкиня Експертної ради з питань сучасного мистецтва при Міністерстві культури України (2017 – 2020).
Голова комісії з відбору національного проєкту 58-ї Венеціанської бієнале (2018), членкиня оргкомітету Міжнародної трієнале Екоплаката «4 Блок» (2021). Кураторка проєкту українського сучасного мистецтва «Artificial Pain» у Торуні, Польща (2020). Засновниця артрезиденції «ART KUZEMIN» (2021).
«ЄрміловЦентр» – один із наймасштабніших і найдинамічніших центрів сучасного мистецтва в Україні, лабораторія інновацій, кроссекторальний і поліфункціональний майданчик та комунікативна платформа для митців, арткритиків і дослідників, відкритий у березні 2012 року. Центр названо на честь відомого харківського митця, представника українського авангарду Василя Єрмілова.
Серед завдань ЄрмилівЦентру – популяризація сучасного мистецтва і культури, активізація соціальної ролі сучасного мистецтва, створення умов для діалогу мистецтва та суспільства, підтримка культурних ініціатив. Сфера діяльності центру охоплює виставкові проєкти, мистецькі резиденції, освітні проєкти, лекції та дискусії, семінари тощо. Живопис, скульптура, фотографія, дизайн, література, театр, хореографія, кіно, музика – далеко не повний перелік напрямів, які презентує центр.
Олексій Яловега, творчий псевдонім Yalo. Закінчив Харківську державну академію дизайну та мистецтва. Працює в жанрах цифрового мистецтва, відео-арту, фотографії перформанса, живопису та графіки. Учасник багатьох виставок в Україні та закордоном.
Легендарна особистість харківської арт тусовки. Митець зробив своїми героями (медіа-персонажами) багатьох фігурантів художнього простору і саме його очима через фото та відео ми сприймаємо безліч важливих культурних подій Харкова та України останніх років. Він одночасно спостерігач та учасник, інтерпретатор, погляд, голос та пам’ять харківської арт-спільноти, один із творців та трансляторів локального Міфу.
Універсальний художник, який працює у різних медіа, споглядає речі під незвичайним кутом, знаходить в ординарному винятковість та візуалізує її.
Останні роки віддає перевагу цифровому мистецтву, криптоарту, роботі з AR та VR, де намагається реалізувати основний мотив своєї творчості: «спостереження та імпровізація».
Анастасія Яловега – українська мисткиня, що працює у сфері нових медіа та цифрового мистецтва. Перевагу віддає створенню цифрових колажів з використанням елементів, згенерованих штучним інтелектом. Анастасія пише електронні треки та співає традиційні українські пісні. Останні два роки мисткиня цікавиться метавсесвітами, креативним кодингом, криптомистецтвом (NFT).
Виставка харківської мистецької студії AzaNiziMaza «Під землею і на землі»
Презентація виставки відбулась 29 вересня 2022 у приміщенні Асоціації сприяння національного виробництва, а протягом з 3 жовтня по 3 листопада експозиція була відкрита для відвідування у мерії 11 району Парижа.
Партнерами в організації виставки стали Мерія Парижа та Academie de Paris (департамент освіти міста).
Студія Aza Nizi Maza працює з художниками від 8 років. Багато з цих митців – діти з Салтівки, району Харкова, який з самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну зазнає постійних бомбардувань. З першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну приміщення студії працювало як бомбосховище. А протягом весни 2022 року керівник студії Микола Коломієць працював з дітьми на одній зі станцій Харківського метро, де вони були змушені жити, ховаючись від обстрілів. Там, прямо на платформі, вони спільно створили частину робіт, друковані версії яких увійшли до експозиції. Виставка об’єднала декілько блоків робіт: антивоєнні плакати «Що я бачив», які учні й учениці Aza Nizi Maza зробили ще у 2014 році; роботи, які зробили разом із Миколою діти на станції метро «Історичний музей» цієї весни, поки місто нещадно обстрілювалось; роботи, які ці діти зробили після «виходу на світло»; фотографії із життя в метро, які супроводжувались короткими коміксовими текстами.
Після відкриття, керівник студії AzaNiziMaza, Микола Коломієць, та культурна менеджерка та волонтерка Харкова, Іванна Скиба-Якубова, провели розмову про досвід роботи з дітьми в екстремальних умовах війни, культурне волонтерство та плани на майбутнє. Розмова тривала понад дві години. Микола Коломієць розповідав про те, як з’явилася ініціатива працювати з дітьми в метро. Як поступово ідея трохи розважити настрашених дітей, трансформувалася в проєкт створення музею на станції метро. Він оповідав особисті історії дітей, називав на імена, показував малюнки кожного. Іванна-Скиба натомість розповідала про загальний контекст: що відбувається в Харкові, як реагують люди на повітряні атаки, як культурні інституції перетворилися на волонтерські осередки.
Aza Nizi Maza — мистецька студія, артоб’єднання й творчий простір, створені у 2012 році у Харкові. Учасники й учасниці об’єднання — художники/ці віком від 8 років. Керівник студії — художник Микола Коломієць. Aza Nizi Maza мала понад 60 виставок на найкращих виставкових майданчиках України. Під кураторством студії відбувалась Дитяча програма другої національної Бієнале молодого мистецтва (Харків, 2019). Однією з гостей програми була, зокрема, французька авторка Франсуаза Барб-Ґалль. Назва «АЗА НІЗІ МАЗА» відсилає до культового фільму Федеріко Фелліні «8½». Кінорежисер Гвідо Ансельмі (у виконанні Марчелло Мастроянні), що знаходиться в глибокій творчій кризі, згадує своє дитинство — маленький хлопчик щиро вірить у те, що дізнається, де знайти скарб, як тільки скаже заклинання: «АЗА НІЗІ МАЗА».
У студії багато працюють на перетині мистецтв, поєднуючи живопис з літературою. Ще один важливий для студії «жанр» — це художній плакат. Працюючи над плакатом, діти вчаться публічно висловлювати своє ставлення до речей, які їх хвилюють. Окрім занять із живопису, в студії також працювали класи графіки та скульптури для дітей та дорослих, інклюзивний простір для художників із синдромом Дауна та розладами аутичного спектра, лекторій з мистецтва, проєкти зі створення книг з сучасного мистецтва, виставковий простір.
Майстер клас для дітей із керівником мистецької студії AzaNiziMaza Миколою Коломійцем
Захід відбувся 1 жовтня у Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції.
Протягом 3 годин українські діти, які тимчасово мешкають в Парижі, працювали з Миколою Коломійцем за тим самим принципом, як працюють діти в харківській студії AzaNiziMaza: кожен створює свою композицію, яка стає частиною спільного проєкту. Батьки, котрі залишились на час проведення майстер-класу мали можливість поспілкуватись з керівником студії та менеджеркою культури та волонтеркою Іванною Скибою-Якубовою про підходи до організації творчого процесу, про мистецтво як засіб переживання негативних ситуацій і опановування емоційним станом. Серед батьків були присутні директор Українського культурно-інформаційного центру в Парижі, представники музейної та освітньої галузі, українці, які вже деякий час живуть і працюють у Франції. Майстер-клас відвідав журналіст France24 David Rich зі своїми двома дітьми.
Лекція «Україна обирає Європу: шалені 20-ті, культурний вибух і його наслідки»
Лекція дослідниці літератури українського авангарду Ярини Цимбал про харківський літературний авангард 1920-х років відбулася 4 жовтня у Національному інституті східних мов і цивілізацій (l’Institut national des langues et civilisations orientales (Inalco).
Лекторка розповідала про короткий період творення незалежної української культури, коли були сформульовані гасла «психологічної Європи» та «геть від Москви», що означало орієнтацію на західну культуру й антиколоніальне змагання з шовіністичною російською культурою. Про часи, коли українські митці працювали в руслі світових тенденцій і здобули міжнародний успіх. А також про те, наскільки актуальною є література 1920-х сьогодні.
Після лекції Ярина Цимбал відповідала на багато запитань від аудиторії, зокрема: які автори і твори видані? які видані французькою? чи були авторки, жінки-письменниці? як вдається знайти матеріали, якщо, за словами лекторки, багато рукописів і видань тотально знищені?
Ініціаторкою проведення лекції та модераторкою розмови в Inalco була Ірина Дмитришин – авторка численних публікацій з української літератури та історії, перекладачка з української мови на французьку. Відповідає за українські студії в Національному інституті східних мов і цивілізацій (INALCO) в Парижі.
Ярина Цимбал – українська літературознавиця і редакторка, кандидатка філологічних наук, дослідниця літератури, літературної урбаністики та побуту 1920-х років, українського авангарду. Наукова працівниця відділу української літератури XX століття і сучасного літературного процесу в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка Національної академії наук України. Лекторка-просвітниця, наукова редакторка й упорядниця багатьох видань, ініціаторка літературних читань, екскурсій, лекторіїв, ведуча культурологічних сюжетів телеканалу «Еспресо-ТВ», авторка проєкту «Наші 20-ті».
Публічне інтерв’ю директорки Харківського літературного музею Тетяни Пилипчук французькому журналісту і письменнику Reginald Gaillard
Подія відбулася 7 жовтня у Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції.
Під час інтерв’ю Тетяна Пилипчук розповіла, що зберігає і про що оповідає Харківський літературний музей, чому це ледь не єдина музейна колекція України, яка почала евакуацію своїх фондів ще до 24 лютого 2022, яка роль музею сьогодні, чому дієвці культури залишаються в місті, яке бомбардують кожен день.
Від аудиторії лунали запитання про диджиталізацію музейних експонатів, про співпрацю з іноземними фондами (крім російських), де можуть зберігатися екземпляри літератури періоду 20-30 років.
Тетяна Пилипчук – директорка Харківського літературного музею, членкиня ICOM. Досліджує українську літературу 1920-х – 1930-х років, актуальні напрямки музейної комунікації та популяризації музейних колекцій широкому загалу. Авторка та співавторка численних експозицій, організаторка мистецько-наукових акцій, фестивалів, конференцій в межах діяльності Харківського літературного музею. Фасилітаторка тренінгових програм та семінарів для музейних працівників. Кураторка та співкураторка літературних резиденцій, серед яких Харківська Літературна резиденція, резиденція «Слово», фестиваль «П’ятий Харків», вулична бібліотека «Книжкова клюмба», розважально-освітній центр для дітей «Книга», літературна програма соціокультурного форуму «СлободаКульт», та ін.
Розмова «Українсько-французькі культурні зв’язки»
Захід відбувся 11 жовтня у Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції.
Розмова «Українсько-французькі культурні зв’язки» з Ганною Шерман, головною редакторкою журналу «Антиквар» та Яковом Кіпнісом, контент-менеджером, перекладачем та технічним асистентом видавництва «Антиквар».
Колеги з журналу «Антиквар» розповіли про 15-річний досвід роботи видавництва, що спрямовує зусилля на дослідження українського історичного та культурного контексту. За цей час вийшло друком понад 120 номерів однойменного журналу, єдиного в Україні науково-популярного періодичного видання про культуру, мистецтво та колекціонування, реалізовано десятки міжнародних міждисциплінарних мистецьких проєктів.
Під час зустрічі Ганна Шерман розповіла про найяскравіші медійні проєкти, втілені видавництвом напередодні та під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Також були презентовані теми й сюжети майбутнього спеціального україно-французького випуску журналу «Антиквар», присвяченого культурним зв’язкам, видатним постатям і подіям в історії та мистецтві обох країн.
Розмову модерувала історикиня мистецтва Надія Ковальчук-Бертран, яка також запрошувала фахівців з професійної сфери на обговорення перспектив співпраці. Також, на зустрічі була, зокрема, авторка книги «Як говорити з дітьми про мистецтво» Франсуаза Барб-Галль, французька мистецтвознавиця, письменниця, авторка науково-популярних книг про мистецтво.
Ганна Шерман – українська журналістка і редакторка, театрознавиця, головна редакторка журналу «Антиквар», директорка Видавничого дому «Антиквар». Заслужена журналістка України. Експертка рейтингу щотижневого соціально-політичного журналу «Фокус» «50 найвпливовіших людей сучасного українського мистецтва». Викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Лекція Дарії Добріян «Олександр Мурашко: європейський вимір українського живопису»
Захід відбувся 11 жовтня у Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції.
Дослідниця життя та творчості художника Дарія Добріян познайомила французьку аудиторію зі знаковою постаттю в історії українського мистецтва, фундатора нового українського малярства XX століття та одного з засновників Української Академії мистецтва, відданого киянина, який підкорив європейські столиці, але повернувся до рідного міста, де його кар’єра трагічно обірвалася у період розквіту та тим періодом його життя, коли митець жив і надихався Парижем. Серед важливих питань, які звучали під час обговорення – проблеми відсутності українських митців, зокрема, й Олександра Мурашка, у французькому науковому і музейному дискурсі. Лекцію модерувала заступниця директора Національного художнього музею, мистецтвознавиця Оксана Баршинова, яка зараз стажується в рамках програми Pause в музеї д’Орсе.
Також на лекції була присутня Clarisse Brossard – культурна дипломатка, мистецтвознавиця, дослідниця авангарду в єврейському мистецтві. Пані Броссар деякий час очолювала мережу Aliance Francaise в Україні. Зараз вона є палкою адвокаткою української культури в наукових і мистецьких колах Парижа.
Показ фільму «Хранителі» режисерки Олени Грозовської
Розмова про волонтерство дієвців культури
Подія відбулася 13 жовтня і була організована в партнерстві з Maison d’Ukraine (Український дім в Інтернаціональному студентському містечку Парижа).
«Хранителі» – документальний фільм, який розповідає історії українських захисників та зберігачів культури під час війни.
Після показу відбулась дискусія, в якій взяли участь українські та французькі волонтери: режисерка фільму Олена Грозовська, історикиня та дослідниця Дар’я Добріян, театральний продюсер та видавець Dominique Dolmieu, та музикантка і культурна активістка Maryna Voznyk (Марина Вознюк), українка за походженням, організаторка концертів українських і французьких музикантів на підтримку України. Розмову модерувала активістка та волонтерка Мар’яна Перебенисюк, українка за походженням, яка давно мешкає у Франції і є активною учасницею мітингів та телеефірів, присвячених війні в Україні.
Цей показ був прем’єрним в історії фільму. Після перегляду спікери коментували свій досвід волонтерства; виклики, з якими стикалися; бачення майбутнього; необхідність консолідації зусиль. Присутні в аудиторії теж представлялися і ділилися досвідом своїх волонтерських організацій, які допомагають Україні.
Серед героїв фільму:
Сергій Жадан – сучасний український поет та громадський активіст який самовіддано займається волонтерською діяльністю у рідному Харкові. Поета цьогоріч висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури з формулюванням: «Вільна Україна багато в чому говорить та думає словами Жадана».
Сергій Лаєвський – директор обласного історичного музею ім. Тарновського у Чернігові, який протягом всього часу, поки тривали запеклі бої за місто, залишався у музеї рятуючи унікальну музейну колекцію та допомагаючи людям, які переховувались у підвалі музею.
Подружжя колекціонерів та волонтерів Дар’я Добріян та Ігор Понамарчук, які передали картину видатної української художниці Марії Примаченко зі своєї колекції до участі у благодійному аукціоні. В ході аукціону роботу було продано за рекордну для українського мистецтва ціну у 500 000 USD. Всі кошти від продажу були спрямовані на придбання 125 броньованих автомобілів для української армії, а новий власник картини передав її Національному художньому музею України.
Виступ гурту GrozovSka Band
Подія відбулася 14 жовтня у Міжнародному університетському містечку Парижа (Cité internationale universitaire de Paris) в партнерстві з Посольством США.
Подія сталася завдяки плідній і активній співпраці з Maison Ukrainien, La Cité internationale universitaire de Paris в особі директора Bertrand Cosson і Посольством США в особі Sophie Nadeau Head of Development & Partnerships/Public Diplomacy/U.S. Embassy Paris.
“Grozovska Band” – один з найоригінальніших українських етноджазових колективів. Їх творчість являє собою барвисте мереживо – музичний мікс з джазу, фаду, латиноамериканських мотивів, балканських, українських та циганських мелодій. Гурт органічно поєднує різні стилі та напрямки музики, синтезуючи мотиви з різних культур та традицій з українським фольклором.
Подію відвідало близько 200 глядачів, велика урочиста зала вмістила студентів і викладачів з різних країн, які мешкають в студентському містечку, зокрема й українських, а також гостей. Концерт тривав близько півтори години, а музикантів чотири рази викликали на біс! Кілька разів лунали вигуки «Слава Україні!» Це особливо символічно і святково прозвучало у День захисника Вітчизни, який відзначався цього дня в Україні. Як пише сама фронтвумен, Олена Грозовська: «Коли інтернаціональна зала на «Слава Україні!» дружньо відповідає «Героям Слава!» вважаємо нашу місію в Парижі виконаною!».
Засновниця та фронтвумен гурту – Олена Грозовська, українська співачка, поза сценою – мистецтвознавиця, художниця, фундаторка унікальних мистецьких виставок та заходів, волонтерка. З початком повномасштабної російської агресії – співорганізаторка благодійних аукціонів, 100% прибутку від яких спрямовується на потреби ЗСУ. Також до складу гурту входять: Оленка Павлова – саксофон, Олег Комлач – флейта і Сергій Бабучі – талановитий мультиінструменталіст, який співає та грає на багатьох інструментах. Відео для концерту було створене Ігорем Мадієвським за мотивами робіт Каті Лісової.
Круглий стіл для професіоналів книжкової сфери
Подія відбулася 25 жовтня 2022 року у Centre national du livre (Національний центр книги).
Під час зустрічі обговорювалися питання перекладу української та французької літератури, присутності українських книжок на фестивалях, в книгарнях та бібліотеках Франції, програм підтримки, стипендій, резиденцій і майстерень для українських перекладачів та видавців, різноманітні можливості співпраці. Зустріч тривала понад дві години й була дуже насиченою як з інформаційної точки зору, так і з точки зору зацікавленості французьких колег.
З української сторони участь в події взяли: Олена Одинока — виконуюча обов’язки заступниці директора з міжнародної діяльності Українського інституту книги; Тетяна Терен — виконавча директорка Українського PEN; Антон Мартинов — видавець, засновник та власник видавництва Лабораторія та засновник сервісу Лібраріус — найбільшої колекції електронних книжок в Україні, Ірина Славінська — письменниця, журналістка, директорка та продюсерка Радіо Культура Україна. Також Україну представляли Ірина Дмитришин – перекладачка, професорка Inalco (Інститут східних мов та цивілізацій), яка давно мешкає в Парижі та є однією з найактивніших культурних амбасадорів нашої країни у Франції та Микола Мовчан — представник України в UNESCO.
Однією з ключових проблем всі присутні визнавали брак перекладів української літератури французькою мовою. Колеги з Національного інституту книги пояснювали це, зокрема, й тим, що перекладачі з іноземних мов у Франції мають отримувати спеціальну ліцензію (це захищає внутрішній ринок). Зійшлися на тому, що для ургентного розв’язання проблеми перекладів, можна було б застосувати принцип роботи перекладацьких тандемів. Коли українського перекладача редагує французький колега. Представники Міністерства культури, Французького інституту і Національного центра книги мають намір підтримати такий запит, якщо він звучатиме від української сторони.
Розмова «Ніколи не братѝ: траєкторії розвитку українського та російського суспільств»
25 жовтня 2022, Inalco (L’Institut national des langues et civilisations orientales — Інститут східних мов і цивілізацій)
Розмову було побудовано як діалог Ірини Славінської, української журналістки, громадської діячки, письменниці, літературознавиці, очільниці та продюсерки Радіо Культура та професорки політології Анни Колін-Лєбєдєв (Anna Colin Lebedev) авторки книги «Ukrainiennes et Russes ne sont plus des frères. Ce sont des ennemis».
Подія відбувалася в головній залі центральної будівлі Inalco (L’Institut national des langues et civilisations orientales — Інституту східних мов і цивілізацій) — Maison de la Recherche. Модераторкою була Ірина Дмитришин — професорка Inalco, перекладачка, авторитетна у Франції експертка з української літератури.
Спікерки говорили про актуальну ситуацію в Україні, культуру в умовах війни, російські злочини і політику, яка має всі ознаки геноциду (саме Anna Colin Lebedev наголосила на цьому), сентимент французів щодо «великої російської культури», колоніальне мислення та візію післявоєнного розвитку відносин між країнами.
Лекція Тараса Лютого «Філософія самовладання Григорія Сковороди»
26 жовтня 2022, Inalco (L’Institut national des langues et civilisations orientales), Auditorium du Pôle des Langues et Civilisations
Тарас Лютий, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, прочитав лекцію про Григорія Сковороду, мислителя, який посідає особливе місце в історії України. Серед питань, які охоплювала лекція, були, зокрема, такі: Сковорода та українська культура; якою мовою писав Сковорода; як на мислення Сковороди вплинули політичні, соціальні, релігійні принципи тогочасного життя та ін.
Лекцію модерувала філософиня Ірена Листопад, яка навчалася в Києво-Могилянській Академії, а згодом — в Парижі, де мешкає і працює. Пані Ірена доклала зусиль, щоб лекцію відвідали французькі філософи, представники академічного середовища, зокрема, студенти та професори INALCO. До поширення інформації про лекцію долучився також представник України в UNESCO пан Микола Мовчан. Він запросив з собою на подію Постійну представницю Франції при ЮНЕСКО Mme Veronique Rouger-Lacan та культурну радницю Mme Julie Fort. Також він виголосив коротку промову, в якій нагадав, що в рік 300-річчя Григорія Сковороди російськими військами було зруйновано меморіальний музей філософа в Сковородинівці. та зазначив, що UNESCO має намір надати кошти на відновлення музею.
Круглий стіл для фахівців музейної сфери в партнерстві з міністерствами культури України і Франції
27 жовтня 2022, École du Louvre (Вища школа музейної справи та історії мистецтв при Луврі)
Організація круглого столу в такі короткі терміни була справжнім викликом. Ті музеї, до яких ми зверталися самостійно, пропонували планувати таку подію на рік вперед. Отже, ми звернулися до заступниці міністра МКІП України, Галини Григоренко, яка, своєю чергою, звернулася до свого французького колеги Mathieu Fournet, заступника міністра культури Франції з міжнародної співпраці. Завдяки цьому за кілька днів було організовано робочу групу з підготовки Круглого столу і підтверджено дату та формат події. Від Міністерства культури Франції нам активно допомагав Jérôme Farigoule — очільник дирекції культурної спадщини і музеїв Франції (Conservateur en chef Direction générale des patrimoines Service des musées de France Sous-direction de la politique des musées).
Виставка In Progress від Щербенко Арт Центру
8 листопада 2022, Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції
У виставковому приміщенні Культурно-інформаційного центру при Посольстві України у Франції відбулося відкриття виставки In Progress. MUHI-2021 prize winners, де були представлені твори мисткинь-переможниць конкурсу МУХі (Молоді Українські Художники) 2021 року ініціативи Щербенко Арт Центр (Київ).
Проєкт висвітлює рефлексії трьох молодих українських мисткинь, лауреаток премії МУХі 2021 — Павли Нікітіної, Ольги Кузюри та Марії Стоянової на тему війни. Художниці звертаються до індивідуального досвіду та спільних почуттів через свої практики та прагнуть говорити зі світом про трансформацію, яку проходить нині Україна, а також про справжнє значення цієї війни для Європи.
Павла, Ольга та Марія належать до нового покоління українських митців, представників якого вирізняє активна громадянська позиція та фокус на соціально-політичних проблематиках. Вони не просто рефлексують щодо подій в їхній країні, вони — свідки й активні учасниці цих подій. Мисткині працюють у різних медіумах, проте їх поєднує дослідницька оптика, адже усі троє у своїй практиці торкаються зони найчутливішого — емоційних станів, спричинених травмою.
Після вернісажу відбувся artist talk з мисткинями Павлою Нікітіною, Ольгою, Кузюрою та Марією Стояновою.
Виставка «Листівки з України»
З 10 листопада по 31 грудня 2022, міський сад Jardin Villemin
Проєкт «Листівки з України» був реалізований Українським інститутом за підтримки USAID і мав на меті зафіксувати та продемонструвати шкоду, завдану українській культурі російськими окупантами внаслідок бомбардувань та обстрілів під час повномасштабної війни росії проти України.
Те, що виставка відбулася саме в Парижі, має особливе значення. Французи з великим сентиментом ставляться до культурного надбання, пишаються своїм, проте й інше сприймають надзвичайно зацікавлено — шукають джерела, подібність стилістики. Ми довго обговорювали можливість проведення такої виставки в публічному міському просторі, але в Парижі майданчики, придатні для експонування схожих експозицій, розплановані на рік і більше вперед. Те, що виставку з зображеннями зруйнованих українських пам’яток погодили поза чергою, безумовно є проявом солідарності, а також розумінням її актуальності для парижан. Велику роль відіграла також комунікація Посольства України з Мерією Парижа.
Концерт Олександри Морозової
10 листопада 2022, Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції
На концерті композиторки та піаністки Олександри Морозової були виконані авторські твори, написані під час тимчасового прихистку музикантки у Франції.
Від початку війни композиторка потрапила в резиденцію в Palais Tokyo, потім перемістилася в іншу мистецьку резиденцію. Саша планує повернутися до Києва та хотіла подякувати Парижу за гостинність концертом з творів, написаних саме у Франції. Олександра прокоментувала, що в такий спосіб зі своїми слухачами вона молиться за Україну.
Лекція Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка в Sciences Po
22 листопада 2022, Інститут політичних досліджень Siences Po
Лекція, підготовлена у партнерстві з Sciences Po була присвячена управлінню, комунікації та еволюції українського політичного режиму, суспільним настроям та баченню майбутнього української нації тощо. Крім того, Тетяна та Володимир поділились досвідом життя в Україні під час повномасштабної війни, розповіли чому українці ведуть цей бій, і чому їхній спротив не стихає, навели опис декількох історичних фактів, які дають розуміння, що захист своєї свободи та незалежності це нормальна реакція українського народу на політику диктатури, поділились думками, чому росія напала на Україну, як українці розуміють зло, чому сталінізм та нацизм є абсолютним злом.
Аудиторія, в якій відбувалася лекція, була заповнена вщент. Подію відвідало близько 75 осіб, серед них професори університетів Парижу, політичні діячі, дипломати, журналісти, дослідники в питаннях міжнародних відносин, Східної Європи та пострадянських суспільств.
Лекторам ставили багато питань, які стосувалися різних аспектів політичного життя, релігії та громадськості в Україні, а також гострого питання Криму, територіальної цілісності України та питання альтернативи політичного режиму для рф.
Тетяна Огаркова — журналістка, керівниця міжнародного відділу Українського кризового медіацентру (УКМЦ).
Володимир Єрмоленко — філософ й есеїст.
Siences Po є одним з провідних вищих навчальних закладів Франції та Європи, який готує державних чиновників, журналістів, фахівців із суспільних наук, міжнародних відносин, фінансів, права тощо.
Лекція Тетяни Огаркової та Володимира Єрмоленка «Коли мова стає зброєю» в університеті Сорбонни
25 листопада 2022, університет Сорбонни
Володимир і Тетяна розповіли про власний волонтерський досвід і відвідання звільнених українських міст — Бучі, Ірпеня, Ізюму, Херсону, аналізували наративи, які описують війну для українського, російського і французького суспільства; впливи новин і аналітик. Спікери акцентували на тому, як змінилася риторика медіа й експертів в різних країнах.
Серед відвідувачів була Dr. Celine Marange, фахівчиня з міжнародних відносин, яка досліджує російську та українську зовнішню та оборонну політику, російські політичні та військові еліти, російські стратегії впливу та стримування, а також питання безпеки та конфлікти на пострадянському просторі, зокрема війну в Україні; Philippe Quere, помічник парламенту; Тамара Марценюк, українська соціологиня, гендерна дослідниця, освітня активістка, студенти та професори університету.
Аудиторія активно долучалася до спілкування. Професор Сорбонни Jean-Christophe Abramovici коментував, що для них зараз є викликом, як спілкуватися з ліберальними колегами з росії. Тетяна Огаркова наголосила, що для нинішнього покоління українців комунікація з росіянами втрачена, чим довшою і жорстокішою буде війна, тим більше шансів, що комунікація буде втрачена і для наступного покоління. Володимир Єрмоленко зазначив, що зараз є неприйнятним намагання організувати будь-які дискусії та обговорення за участі українців і росіян на міжнародних майданчиках.
Серія візитів українських реставраторів та дослідників до французьких профільних інституцій
З 22 по 25 листопада 2022 відбулися круглий стіл, серія воркшопів і візитів українських реставраторів та дослідників до французьких профільних інституцій.
З України до Парижа завітали: Тетяна Тимченко — доктор мистецтвознавства, очільниця відділу реставрації Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА, Київ); Мирослава Друль — директорка сектору наукових досліджень та реставрації Львівського Національного музею ім. Андрея Шептицького, Олена Андріанова — директорка Бюро науково-технологічної експертизи Арт-Лаб (Київ). До колег також доєднався Максим Сагайдак, засновник майстерні реставрації станкового живопису та іконопису «Реставратор», викладач кафедри реставрації НАОМА, який перебував на той момент в Парижі.
Програма складалася з відвідин майстерні реставрації фотографії в Європейському домі фотографії (La Maison européenne de la photographie — MEP) у супроводі директорки майстерні Agnes Gall-Ortlik, візиту до реставраційного департаменту Національної бібліотеки Франції (BNF), візиту відділу прикладного мистецтва Лувру у супроводі очільниці департаменту і головної зберігачки кераміки, скла та емалей Francoise Barbe, візиту L’Institut national du patrimoine (INP, Інститут національної спадщини), департаменту реставрації Музею декоративного мистецтва (Musée des Arts décoratifs de Paris), та Центру досліджень й реставрації музеїв Франції C2RMF (Laboratoire de recherche des musées de France) при Луврі.
