Доля українських церков протягом історії України була різною, часом украй трагічною. Їх то руйнували загарбники, то вони переходили у власність різних конфесій, то храми взагалі закривалися, тому що бога нібито немає, а «релігія — це опіум для народу», як це стверджувалося в СРСР.

Схожа доля спіткала й Вознесенську церкву, що в селі Лукашівка на Чернігівщині. Перша дерев’яна церква на її місці була зведена ще 1781 року. Її розібрали на початку ХХ століття й звели кам’яну в 1913 році — хрещату, із надбудованою двоярусною дзвіницею в популярному тоді в Російській імперії стилі єпархіальної архітектури.

Захопивши владу в Україні, більшовики закрили церкву й використовували її як склад аж до 1988 року. Це була типова доля багатьох храмів, яким випало нещастя опинитися під владою совєтів.

Утім навряд чи хтось міг уявити, що в центрі Європи у ХХІ сторіччі ворог здатен по-варварському перетворити столітню пам’ятку архітектури й центр духовного життя громади на військовий штаб і склад боєприпасів. А саме так і сталося з Вознесенською церквою у 2022 році, коли в Лукашівку на 21 день російської війни проти України прийшли російські окупаційні війська. На території храму були десятки одиниць ворожої техніки й пів тисячі окупантів, які перебували тут до кінця березня. Під час запеклих боїв церква була знищена: понівечені її фасади, куполи з хрестами, інтер’єри. А коли ЗСУ вигнали російських окупантів із Чернігівщини, рятувальники знайшли на території храму не лише залишки боєприпасів та сміття, а й тіла людей.

Протягом століть цілі покоління мешканців Лукашівки гуртувалися навколо місцевого храму. Тут вони вінчалися, хрестили дітей, молилися, проводжали рідних і друзів в останню путь. Аж до варварського вторгнення Росії 2022 року.

Те, що берегло пам’ять, відтепер саме лише спогад.