Перша будівля Музею українських старожитностей Василя Тарнавського, сучасна бібліотека та осередок розвитку молоді. Упродовж 120 років це місце оберігало українську історію, культуру та духовність.
Мало хто знає, але єдиний у Російській імперії український музей був відкритий у Чернігові 1902 року. Ініціатором його створення став меценат, колекціонер і нащадок знатного роду — Василь Тарновський. Він передав місту Чернігову унікальне зібрання пам’яток історії та культури українського народу XVII–XIX століть, козацьких старожитностей, а також рукописів, художніх творів та особистих речей видатного українського поета й художника Тараса Шевченка.
Музей українських старожитностей вирішили організувати в приміщенні ремісничого класу сирітського будинку. Наприкінці ХІХ століття цю споруду перебудували в неоготичному стилі, додавши стрілчасті арки й оздоблення пілястрами різної форми, що схожі на колони. Серед найвідоміших колекцій музею — пам’ятки археології первісних суспільств і Київської Русі, автографи відомих державних і культурних діячів, збірка понад 1500 художніх портретів видатних історичних осіб, рідкісні рукописи, стародруки. Особливу цінність мав розділ козацької старовини, що містив близько 1000 пам’яток. Упорядником колекції Тарновського став відомий український письменник, учений, педагог, укладач словника української мови, громадський діяч — Борис Грінченко.
Музей старожитностей невдовзі став Чернігівським історичним музеєм, а 1978 року було ухвалене рішення облаштувати тут Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва. Колекція Василя Тарновського увійшла до складу різноманітних музеїв, проте сам будинок і далі беріг пам’ять про відомого мецената та його музей, де раніше зберігалися безцінні реліквії українського минулого.
Діяльність музею сприяла розвитку української культури, збереженню історії України, усвідомленню окремішності української нації. Цю важливу місію виконувала й бібліотека, фонд якої становив майже 62 тисячі книг, а також різноманітні осередки, створені при ній для розвитку молоді. Серед них: центр правової інформації, англомовний клуб, артцентр та артстудія, екоакадемія. Тут молоді українці пізнавали світ, спілкувалися, вчилися бути свідомими людьми й громадянами, критично мислити й шукати власні орієнтири в житті.
11 березня 2022 року Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва, що пережила обстріли більшовиків у 1918 й 1919 роках та вціліла під час Другої світової війни під бомбами німецьких нацистів, була зруйнована російськими військами. На подвір’я бібліотеки окупанти скинули 500-кілограмову фугасну бомбу, що зруйнувала стіни та внутрішні перекриття будівлі.
Упродовж 120 років це місце оберігало українську історію, культуру, духовність. А тепер те, що берегло пам’ять, саме лише спогад.