Одна з будівель садиби Леопольда Кеніга, пам’ятки архітектури національного значення, розташованої у місті Тростянець на Сумщині.
На Сумщині серед кількавікових дубів, ясенів, лип, трьох озер, із яких витікає струмок Тростянець, на території площею 256 гектарів розташований дендропарк «Нескучне». А в самому парку знаходиться й пам’ятка архітектурного мистецтва — садиба Леопольда Кеніга, одного з найзаможніших підприємців Російської імперії.
Маєток збудували 1762 року в стилі неокласицизму за господарювання духівника Петра І — Тимофія Надаржинського, якому російський імператор віддав у володіння місто Тростянець. 1832 року разом із дружиною Софією — онукою Надаржинського — садибу отримав харківський губернський очільник дворянства Василь Голіцин. Він перебудував маєток, зробив його більш вишуканим і створив довкола будинку великий парк із дендрарієм, озерами та оранжереями.
У власність цукрового магната Леопольда Кеніга садиба перейшла 1874 року. Родина Кенігів суттєво змінила вигляд маєтку. Зокрема, фасадам комплексу додали барокових форм, декорували їх пілястрами та барельєфами у формі янголів і химер.
1911 року в ансамблі комплексу з’явилася нова перлина — двоповерхова будівля асиметричної композиції з вежею в її східній частині, що ідеально виглядала серед мальовничого довкілля. Тут мешкав керівник лісового господарства зі своєю родиною.
Зведена однією з останніх в ансамблі, ця будівля має, можливо, найтрагічнішу долю. За час свого існування будинок управителя маєтками Кеніга двічі зазнавав руйнувань. Уперше — під час Другої світової війни, коли Тростянець був окупований німецькими військами. Нацисти підірвали його, але споруда була відбудована на початку 1950-х років.
Удруге будинок постраждав 27 березня 2022 року, коли російські війська спалили цю унікальну пам’ятку архітектури національного значення, відступаючи з м. Тростянець. Прямі обстріли російськими танками й пожежа в будинку суттєво пошкодили фасади, зруйнували дах і перекриття, знищили інтер’єри, вибили вікна. Те, що не змогли остаточно знищити нацистські окупанти, тепер нищать російські.
Те, що довгі роки берегло пам’ять, тепер саме може стати спогадом.