МЕКСИКА.

Культурне середовище та локальні контексти

Про дослідження

Дослідження культурного середовища та локальних контекстів Мексики є частиною комплексного дослідницького проєкту Українського інституту в країнах Азії, Африки та Латинської Америки.

Мета аналітичного дослідження – визначити та узагальнити дані щодо локальної інфраструктури сфери культури, суспільно-політичних, історичних та культурних контекстів, питань ідентичності, корінних народів, інших важливих локальних культурних феноменів, а також чутливих тем та соціокультурних явищ у Мексиці.

Польовим методом дослідження стало проведення 14 експертних напівструктурованих глибинних інтерв’ю з представниками дипломатичного корпусу, мексиканськими дієвцями культури, науки, мистецтва, представниками провідних культурних інституцій, медійної сфери та організацій громадянського суспільства Мексики.

Отримані дані буде покладено в основу подальшого ґрунтовного та якісного планування напрямів, проєктів та форматів роботи Українського інституту, представників сфери культури і дипломатичної служби України в Мексиці.

Авторки

Анабель Сотело Рамірес, Тамара Ібарра

Термін реалізації

2024 – 2026

Ключові тези

Мексиканська ідентичність є багатошаровою та формується під впливом колоніального минулого, спадщини автохтонних народів, революційної історії, соціальної нерівності та постійного переосмислення відносин із США. Значний вплив на сучасний публічний дискурс мають теми колоніалізму, расової нерівності, насильства, зникнень людей, пам’яті та соціальної справедливості.

Мексика є однією з країн із найбільшою кількістю об’єктів у Списку світової спадщини ЮНЕСКО та активно інтегрує спадщину корінних народів у сучасну культурну політику. Водночас у країні триває дискусія про деколонізацію культурного простору та переосмислення національної ідентичності.

У міжнародному культурному полі Мексика часто стикається зі стереотипізацією та фольклоризацією. Мексиканська культура нерідко сприймається через образи маріачі, екзотики або насильства, що, за словами респондентів, спрощує реальне розуміння сучасної мексиканської культури. У відповідь мексиканські митці активно працюють із темами деконструкції стереотипів, критики глобального погляду на Мексику та пошуку нових форм культурної репрезентації.

Важливу роль у культурній дипломатії Мексики відіграє чикано-культура — транснаціональний простір між Мексикою та США, який формує постійний культурний обмін через мистецтво, мовну гібридність і спільні ідентичності.

Мексиканське культурне середовище характеризується сильною роллю незалежних мистецьких ініціатив, високим рівнем міжнародної інтегрованості та активною участю митців у суспільно-політичних дискусіях. Культура в Мексиці часто виступає простором критики, опору та рефлексії над соціальними проблемами.

У контексті україно-мексиканських відносин, російсько-українська війна сприймається в Мексиці крізь призму складної історії відносин із США та традиційної зовнішньополітичної доктрини невтручання. Частина мексиканського політичного та медійного середовища схильна сприймати Росію як противагу американському впливу, що створює сприятливий ґрунт для поширення російських наративів. Водночас більшість мексиканців негативно ставляться до політики Кремля, а мексиканське культурне та академічне середовище залишається відкритим до співпраці з Україною.

Водночас дослідження показує, що між Україною та Мексикою існує потенціал для глибшого культурного діалогу через спільні теми пам’яті, опору, боротьби за ідентичність, досвіду насильства, соціальної нерівності та деколоніальних процесів. Саме культурна сфера може стати одним із ключових просторів для переосмислення України в мексиканському суспільстві та розвитку довготривалих партнерств між двома країнами.

Детальніше про рекомендації щодо українсько-мексиканської співпраці у сфері культури та потенційні виклики на цьому шляху читайте у тексті дослідження.