Один із перших закладів культури в Україні, збудований у післявоєнний час за ініціативи міської громади. Будівля була офіційно відкрита в 1954 році. З того часу й до 2022 року тут збиралися близько 500 осіб на кожній події.
Центральний будинок культури в місті Ірпінь з’явився одним із перших серед подібних закладів на території України після Другої світової війни — у час, коли вся Європа докладала титанічних зусиль для власної відбудови. Ініціатором будівництва виступила місцева громада: люди прагнули дбати про культурний розвиток спільноти міста. Мешканці Ірпеня завжди пишалися цією важливою ініціативою.
Тож адміністрація місцевого Бучанського цегляно-черепичного заводу вирішила побудувати Будинок культури влітку 1952 року. Працівники звели його власними силами й коштом — для себе та своїх дітей. І вже восени 1954 року відбулося його відкриття: глядацька зала на 484 місця, фойє, гримерна, хореографічний, вокальний і театральний класи. Уже в перший рік існування Будинку культури там запрацювали близько 15 дитячих і дорослих творчих колективів. Із плином часу насиченість культурного та соціального життя в його стінах лише зростала. І донедавна в Будинку культури функціонували різноманітні творчі студії та класи, мовні клуби, проходили концерти й вистави, публічні події.
У перші ж дні повномасштабного збройного нападу Росії на Україну у 2022 році місто Ірпінь стало щитом для української столиці та пережило жахи війни під окупацією Росії. Постраждав і Будинок культури, який майже 70 років гуртував навколо себе мешканців Ірпеня. Російські окупанти під час обстрілів пошкодили фасади, інтер’єри та перекриття будівлі.
Після деокупації на знак підтримки та солідарності Ірпінь відвідали численні представники світової спільноти: президенти, міністри та спікери парламентів іноземних країн, очільники та представники міжнародних організацій, релігійні лідери, всесвітньо відомі митці, серед яких музиканти гурту U2 та американський кінодіяч Кері Фукунага. Не залишився поза увагою й Будинок культури. Його обстріляний фасад небесно-блакитного кольору та зруйновані стіни стали важливими символами кліпу на пісню знаменитого англійського співака Еда Ширана в колаборації з українським гуртом Антитіла. А також біля Будинку культури в Ірпені виступив просто неба видатний литовський піаніст Даріус Мажинтас.
Будівля, яка десятиліттями була серцем культурного життя міста й берегла пам’ять, могла сама стати спогадом.
Найбільший у світі транспортний літак, створений Київським державним підприємством «Антонов».
Храм святого апостола Андрія Первозваного у м. Буча, що навесні 2022 року став братською могилою для 119 містян, вбитих російськими військовими в період окупації міста.
Є найвищою найвищою спорудою України, за висотою серед телевеж займає друге місце в Європі.
Рідкісна пам’ятка українського дерев’яного зодчества 1879 року.
Пам’ятник класику української літератури.
Музей, розміщений у колишньому панському маєтку, мав у колекції збірку творів Марії Примаченко.
Дерев’яний храм, зведений у 1873 році.
З 2006 року у Мала опера діє як арт-простір.