Храм святого апостола Андрія Первозваного у м. Буча, що навесні 2022 року став братською могилою для 119 містян, вбитих російськими військовими в період окупації міста.
Храм святого апостола Андрія Первозваного навесні 2022 року став відомим в усьому світі. І не завдяки його стародавній історії, адже збудований він нещодавно — у 2016 році, а через жах воєнних злочинів російських окупантів, які світова преса назвала «різаниною в Бучі».
10 березня на супутникових знімках уперше помітили траншею, що стала братською могилою для мирних мешканців Бучі. Станом на 10 травня 2022 року із 327 загиблих містян 119 знайшли в могилі біля храму. Деякі з цих людей загинули під час спроби евакуації з Бучі, декого російські військові розстріляли просто на вулиці. Майже всі тіла — із вогнепальними чи осколковими пораненнями, деякі зі зв’язаними позаду руками, ногами, із переламаними кістками та іншими слідами тортур.
Колись затишне містечко приваблювало родини, які хотіли спокійного та комфортного життя недалеко від Києва, а тепер сюди навідуються світові лідери. Аби на власні очі побачити наслідки «руского міра», який несе російська армія.
У квітні й травні Бучу та інші міста, які стали щитом столиці України в боротьбі з російською навалою, відвідав заступник Генсека ООН із гуманітарних питань Мартін Гріффітс, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, високий представник ЄС Жозеп Боррель, прем’єр-міністр Словаччини, прем’єр-міністерка Фінляндії, делегація парламенту Республіки Корея, голови МЗС Німеччини та Нідерландів, спікери верхньої та нижньої палат парламенту Ірландії, керівники парламентів Чехії та Польщі й багато інших відомих людей. «Це і є Голгофа ХХІ століття», — сказав спікер Сенату Польщі Томаш Гродзький.
13-метрова траншея та ще три виявлені поховання на території храму й справді стали Голгофою для загиблих, їхнім останнім прихистком. А ще доказом злочинів проти людяності у справах, що чекають на майбутніх підсудних у міжнародному трибуналі. Щоб засудити винних і гідно вшанувати мирних мешканців України, убитих російськими воєнними злочинцями.
А храм, який є свідком цих злочинів, стане нагадуванням про них.
Не маємо права забувати.