Харків вважають студентською столицею України, а Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, заснований 1804 року, є одним із найстаріших закладів вищої освіти не лише в Україні, а й у Східній Європі. Разом з іншими провідними європейськими університетами він підписав Велику хартію університетів, що започаткувала Болонський процес. Цей навчальний заклад також входить до Асоціації європейської мережі ядерної освіти, а в його стінах свого часу працювали всесвітньо відомі нобелівські лауреати: Ілля Мечников, Лев Ландау та Саймон Кузнець.

У наш час ХНУ — це потужна освітня структура, яка налічує 8 інститутів і 17 факультетів. Його економічний факультет розташований у самісінькому центрі міста в історичній будівлі, де за радянських часів знаходився так званий Народний комісаріат праці. Будівля факультету має статус культурної пам’ятки, адже знаменує перехід від українського модерну до пошуків нових шляхів в архітектурі після Першої світової війни та революційних подій наприкінці другої декади ХХ століття. Збудована в 1920-х роках за проєктом Сергія Тимошенка, якого називають батьком сучасної української архітектури початку ХХ століття, будівля економічного факультету є однією з перших залізобетонних споруд в Україні.

Прикметно, що ім’я Тимошенка за радянських часів було викреслене з історії архітектури, оскільки в часи боротьби України за незалежність і до захоплення влади більшовиками він був уповноваженим українського уряду вести переговори із союзниками щодо спільних антибільшовицьких військових операцій. Тому більшовики вилучили, знищили архітектурну спадщину Тимошенка, але її не забули українські дослідники. Після розпаду СРСР будівлі повернули ім’я її автора та первинне призначення — бути не адміністративною будівлею, а навчальним корпусом освітнього закладу.

Проте наприкінці лютого 2022 року навчальний процес ХНУ, як і всіх інших ВНЗ України, перервала війна. Від обстрілів російських військ різною мірою постраждала низка корпусів університету: будівля економічного факультету та Каразінської школи бізнесу, корпус фізико-технічного факультету, будівля Центральної бібліотеки університету, головний та північний корпуси ХНУ, клініка, музей природи, університетський спорткомплекс і будівля Інституту державного управління. Але найбільше ушкоджена будівля економічного факультету, яку практично вщент знищили російські ракети.

Не оминули ворожі обстріли й споруди, розташовані на території університету, які мають статус пам’яток національного значення. Зокрема, Антоніївський храм, зведений у період із 1823 по 1831 роки за проєктом українського архітектора Євгена Васильєва. У майже двохсотлітньому храмі були вибиті всі вікна, пошкоджені церковні атрибути. Постраждала й одна з найстаріших книгозбірень України — Центральна наукова бібліотека ХНУ ім. Василя Каразіна. Її заснували разом з університетом ще 1804 року. А будівлю, в якій вона розміщувалася дотепер, звели в 1901–1903 роках у стилі класицизму з елементами неоренесансу за проєктом одного з найвидатніших архітекторів Харкова — Віктора Величка.

У кінці березня 2022 року прес-служба ХНУ повідомила, що внаслідок російської агресії в одному з найстаріших університетів Східної Європи не залишилося жодного корпусу, який би не постраждав від обстрілів. Та попри все Харківський університет імені Каразіна продовжує навчальний процес та готовий приймати нових студентів.

Те, що довгі роки несло світло знань, тепер саме може стати спогадом.