190-річна пам’ятка архітектури в класицистичному стилі, зведена 1832 року, яка була маєтком харківських чиновників і стала яскравою ілюстрацією життя харків’ян ХІХ століття.
Харків — місто з унікальною багатою архітектурою, яка увібрала в себе риси різних історичних епох та ілюструє, яким було життя людей у різні часи.
Яскраве міське життя Харкова у ХІХ столітті пам’ятає садиба Павлових — місцевих чиновників, для яких 1832 року й побудували цей маєток. Автором архітектурного проєкту став Андрій Тон — перший міський архітектор Харкова. Садиба була зведена в типовому для тогочасних приватних маєтків класицистичному стилі. Це був двоповерховий будинок із чотириколонним портиком. На першому поверсі традиційно розміщувалися кімнати господарів та гостьові покої, кімнати прислуги та господарські приміщення. А на другому влаштовували прийоми, звані вечері та бали. Тому тут були: їдальня, диванна та бальна зали з балконом.
Таким було життя Павлових у цій садибі протягом десятків років, а потім приватний маєток став готелем. Спочатку це був готель «Хастъ», а в 1914 році змінився його власник, і готель став називатися «Епштейн».
Утім проіснував цей готель недовго. Після початку більшовицької революції 1917 року та захоплення влади в Україні більшовиками садибу використовували як штаб для частин особливого призначення. Згодом і до наших днів тут розміщувався військомат.
А 6 липня 2022 року на вулицю Полтавський шлях, найстарішу вулицю Харкова, закладену разом із містом ще в XVII столітті, прилетіли ворожі снаряди. Росіяни майже безперервно обстрілюють Харків із самого початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Упродовж кількох місяців не було жодного дня, щоб російські війська не руйнували місто, тому його культурна спадщина критично постраждала за цей час.
Була зруйнована й садиба Павлових: знищений її фасад, на вцілілих стінах з’явилися глибокі тріщини. 190-річна пам’ятка архітектури, яка берегла історію життя харків’ян, тепер є свідченням жорстокості й безжальності росіян до культури, історії та знецінення ними самого життя.
Те, що роками берегло пам’ять, тепер саме може стати спогадом.
Національний літературно-меморіальний музей українського філософа й поета (будівля XVIII ст.).
Центральна площа Харкова, де знаходяться найважливіші адміністративні установи міста. Займає шосте місце за величиною в Європі.
Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, заснований 1804 року, є одним із найстаріших закладів вищої освіти не лише в Україні, а й у Східній Європі.
Зведений зусиллями студентів, викладачів та співробітників Харківського політехнічного інституту з 1985 по 1991 роки, спорткомплекс став майданчиком для занять понад 30 видами спорту, базою олімпійської підготовки та єдиною спортивною спорудою в Україні, яка отримала Державну премію в галузі архітектури.
Старовинна будівля, зведена в історичному районі Харкова ще на початку ХХ століття, в якій понад сотню років навчалися покоління українців.
Будівля початку ХХ століття у стилі еклектики, в якій з моменту зведення до 1920-х розміщувалась жіноча гімназія.
Церква у найбільшому житловому районі Харкова – Салтівка. Архітектура споруди, зведеної 2013 року до Дня Незалежності України, перегукується з традиціями українського бароко.
Один з найбільших художніх музеїв України, колекція якого є однією з найбільш старих та цінних за складом мистецьких зібрань в Україні.
Один із найстаріших музичних театрів і перший стаціонарний оперний театр України, історія якого почалася ще у XVIII столітті.
Головний центр по забезпеченню точності вимірювань в Україні з більш ніж столітньою історією.
Колишній Будинок судових установ, побудований у кращих традиціях неоренесансу. Його композиція нагадувала італійські палаццо, а зовнішній вигляд будівлі вирізнявся вишуканим декором.
Незвичайна будівля початку 20 століття, зведена в стилях модерн і неокласицизм. Є частиною архітектурного ансамблю площі Конституції в Харкові.
1940 року за розпорядженням радянської влади тут розстріляли 3809 полонених польських офіцерів та 500 мирних польських громадян.
Найстаріша площа міста. З XVIII до початку XX століть це місце стало культурним центром міста.
Цей будинок став домом для українських письменників і художників у 1928 році. Радянська влада побудувала його для української інтелігенції, але незабаром це місце виявилося пасткою.
Меморіальний комплекс жертвам Голокосту (пам’ятник менори 2002 р.).
Собор є найдавнішим православним храмом Харкова.
Мурована церква, збудована на місці дерев’яного храму. Перша згадка про цю будівлю датується 1691 роком.
Пам’ятка архітектури, побудована в 1884–1886 рр.. Понад 130 років будівля допомагала рятувати місто та його мешканців від пожеж.