Найстаріша площа міста. З XVIII до початку XX століть це місце стало культурним центром міста.
Майдан Конституції — центральна площа Харкова, яка виникла одночасно з заснуванням міста. Майже кожна будівля на площі є пам’яткою історії та архітектури. На майдані розташована Харківська міська рада та інші центральні муніципальні органи влади.
Майдан датується XVII століттям, коли була побудована Харківська фортеця. Від початку це була Ярмаркова площа, і щороку в серпні тут проходив Успенський ярмарок, приурочений до свята Успіння Богородиці. У XVIII столітті тут звели Миколаївський храм, і відтоді площа отримала назву Миколаївської. У той період майдан став центром не лише торгового, а й культурного життя міста. Тут стояв дерев’яний «Театр народних розваг», де вистави відбувалися майже щодня.
Із початку ХІХ століття на площі з’являються кам’яні будинки. Одним із найстаріших є Братський дім Успенського собору, що був побудований у 1849 році й зберігся до нашого часу. Поступово майдан став адміністративним центром міста: у 1885 році тут була зведена будівля Міської думи, де сьогодні розташована Харківська міська рада. До кінця століття площу вимощують бруківкою та освітлюють електричними ліхтарями.
Кінець XIX і початок XX століття у Харкові відзначилися бурхливим економічним розвитком, і більшість історичних будівель на площі належать саме до цього періоду. В останні роки існування Російської імперії тут з’явилося багато банків і комерційних установ у стилях модерну, необароко й неоренесансу. Після того, як Харків став столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), місто перебудовують у стилі конструктивізму, а пізніше — сталінського неокласицизму.
Багато старих будівель зруйнували, перепрофілювали або добудували. Наприклад, великий прибутковий будинок у неокласичному стилі, зведений у 1916 році за проєктом архітектора Іполіта Претро, став Палацом Праці. Міську Думу XIX століття за наказом радянської влади перебудували в стилі сталінського ампіру, додавши кілька поверхів та вежу.
Площа здобуває свою сучасну назву в 1996 році, коли незалежна Україна ухвалює свій основний закон — Конституцію. У 2011 році реконструкція майдану розпочалася з демонтажу пам’ятника на честь проголошення радянської влади в Україні. На його місці встановили новий монумент на честь незалежності України, який урочисто відкрили 22 серпня 2012 року.
Майдан Конституції — знакове для харків’ян місце. Це справжнє серце міста, від якого розходяться основні артерії Харкова, а також місце політичних та культурних зборів. Саме тут 2014 року під час Революції гідності відбувався харківський Євромайдан.
На початку повномасштабної війни Росії проти України Харків став однією з головних цілей окупантів. Унаслідок постійних бомбардувань та обстрілів із боку російських військ Майдан Конституції зазнав серйозних руйнувань. Були пошкоджені фасади, вікна та покрівлі споруди колишнього Братського дому Успенського собору (1849) та Палацу праці (1916), де в теперішній час були адміністративні установи, будівлі Харківської міської ради (1885–1950) і кількох житлових будинків кінця ХІХ – початку ХХ століть.
Те, що берегло пам’ять, тепер саме може стати спогадом.
Національний літературно-меморіальний музей українського філософа й поета (будівля XVIII ст.).
Центральна площа Харкова, де знаходяться найважливіші адміністративні установи міста. Займає шосте місце за величиною в Європі.
Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, заснований 1804 року, є одним із найстаріших закладів вищої освіти не лише в Україні, а й у Східній Європі.
190-річна пам’ятка архітектури в класицистичному стилі, зведена 1832 року, яка була маєтком харківських чиновників і стала яскравою ілюстрацією життя харків’ян ХІХ століття.
Зведений зусиллями студентів, викладачів та співробітників Харківського політехнічного інституту з 1985 по 1991 роки, спорткомплекс став майданчиком для занять понад 30 видами спорту, базою олімпійської підготовки та єдиною спортивною спорудою в Україні, яка отримала Державну премію в галузі архітектури.
Старовинна будівля, зведена в історичному районі Харкова ще на початку ХХ століття, в якій понад сотню років навчалися покоління українців.
Будівля початку ХХ століття у стилі еклектики, в якій з моменту зведення до 1920-х розміщувалась жіноча гімназія.
Церква у найбільшому житловому районі Харкова – Салтівка. Архітектура споруди, зведеної 2013 року до Дня Незалежності України, перегукується з традиціями українського бароко.
Один з найбільших художніх музеїв України, колекція якого є однією з найбільш старих та цінних за складом мистецьких зібрань в Україні.
Один із найстаріших музичних театрів і перший стаціонарний оперний театр України, історія якого почалася ще у XVIII столітті.
Головний центр по забезпеченню точності вимірювань в Україні з більш ніж столітньою історією.
Колишній Будинок судових установ, побудований у кращих традиціях неоренесансу. Його композиція нагадувала італійські палаццо, а зовнішній вигляд будівлі вирізнявся вишуканим декором.
Незвичайна будівля початку 20 століття, зведена в стилях модерн і неокласицизм. Є частиною архітектурного ансамблю площі Конституції в Харкові.
1940 року за розпорядженням радянської влади тут розстріляли 3809 полонених польських офіцерів та 500 мирних польських громадян.
Цей будинок став домом для українських письменників і художників у 1928 році. Радянська влада побудувала його для української інтелігенції, але незабаром це місце виявилося пасткою.
Меморіальний комплекс жертвам Голокосту (пам’ятник менори 2002 р.).
Собор є найдавнішим православним храмом Харкова.
Мурована церква, збудована на місці дерев’яного храму. Перша згадка про цю будівлю датується 1691 роком.
Пам’ятка архітектури, побудована в 1884–1886 рр.. Понад 130 років будівля допомагала рятувати місто та його мешканців від пожеж.